| dbpprop:abstract
|
- The Ausbausprache - Abstandsprache - Dachsprache framework is a tool developed by sociolinguists for analysing and categorising the status of language varieties along the between autonomous languages on the one hand and dialects on the other. The terms were coined by Heinz Kloss (1967). They are designed to capture the idea that there are two separate and largely independent sets of criteria and arguments for calling a variety an independent "language" rather than a "dialect": the one based on its social functions, and the other based on its objective structural properties.
- Unter Ausbausprache versteht man in der Linguistik im Anschluss an Heinz Kloss eine Sprachvarietät, die so weit entwickelt ist, dass sie für anspruchsvolle kommunikative Zwecke (z. B. Sachprosa) dienen kann. Zum Ausbau der Sprache gehört ein gewisser Grad der Normierung in Bezug auf die Grammatik, Orthographie und den Wortschatz. Ausbausprachen unterscheiden sich von den Abstandsprachen darin, dass sie aufgrund des eher geringen linguistischen Abstandes zu den benachbarten Varietäten nicht unbedingt als "Sprachen" anzusehen sind, infolge der Anwendung für Hochliteratur, Sachprosa, Wissenschaft, Verwaltung usw. aber dennoch die Positionen einer Standardsprache einnehmen, also in ihrem Gebrauch entsprechend "ausgebaut" sind. Beispiele für Ausbausprachen sind das Jiddische, das Galicische oder das Mazedonische. Auch das Luxemburgische wird oft als Ausbausprache angesehen, obgleich als Administrativsprache das Französische immer noch sehr dominant ist. Der Ausbau einer Varietät (siehe auch den Artikel Abstand und Ausbau) erfordert eine gewisse Zeit und kann in unterschiedlichem Tempo verlaufen. Meist ist mit dem Ausbau auch eine Erweiterung des Wortschatzes verbunden. Solange der Prozess des Sprachausbaus noch in den Anfängen steckt, ist es oft schwierig zu entscheiden, ob es sich um eine Ausbauvarietät handelt oder nicht. Auch der umgekehrte Prozess kommt vor, nämlich dass ein Standard nicht gepflegt wird und eine Sprache so wieder zum Dialekt wird. Dieses ist zum Beispiel mit einigen neuindischen Sprachen geschehen, die mit der Expansion des Hindi wieder zu Dialekten des Hindi wurden, obwohl sie einst Ausbausprache waren. Auch viele Gebärdensprachen haben einen Prozess des Ausbaus durchlaufen, wobei die Schreibung von Gebärdensprachen noch in den Kinderschuhen steckt und man deshalb auch keine Regeln zur Orthographie erwarten kann. Das über den Wortschatz und die Grammatik Gesagte gilt aber auch für Gebärdensprachen. Nicht zu verwechseln mit dem Begriff Ausbausprache ist derjenige der nationalen Varietät. Schweizer Hochdeutsch etwa baut nicht auf den schweizerdeutschen Dialekten auf, sondern weicht nur in einer überschaubaren Anzahl Punkten von der bundesdeutschen oder der österreichischen Standardvarietät ab, mit denen zusammen es die deutsche Standardsprache bildet. Die Begriffe Ausbausprache, Abstandsprache und Dachsprache wurden vom Sprachsoziologen Heinz Kloss geprägt.
- El concepte de llengua Ausbau, llengua Abstand i llengua Dach també conegut com Ausbausprache - Abstandsprache - Dachsprache el desenvoluparen els sociolingüistes per analitzar i categoritzar l'estatus de les varietats lingüístiques i per diferenciar els conceptes entre llengua i dialecte principalment. El terme l'encunyà Heinz Kloss al 1967 per capturar la idea que hi ha dos conjunts de criteris i arguments separats i àmpliament independents per anomenar a una varietat llengua diferenciada de dialecte: l'un basat en les seves funcions socials, i l'altre basat en les propietats estructurals objectives.
- El marco de trabajo Ausbausprache - Abstandsprache - Dachsprache es una herramienta desarrollada por los lingüistas para analizar y categorizar lenguas y dialectos y para poder distinguir los conceptos de lengua y dialecto. Ausbausprache (llamada también "lengua ausbau") es una lengua que tiene una ortografía estándar, una gramática estándar y un vocabulario relativamente amplio y bien definido, con lo cual este término podría considerarse sinónimo de lengua estándar. Dos formas de la lengua que permiten una comunicación mutua sencilla pueden, sin embargo, ser consideradas como dos lenguas diferentes si cada una es un Ausbausprache según la definición dada. Ejemplos de esta situación son el serbio y el croata, el holandés y el afrikaans y, en cierta medida, el hindi y el urdu. No es importante que la lengua sea o no una lengua nacional, por ejemplo, el catalán es una lengua Ausbau. Abstandsprache. Una variedad de una lengua se denomina Abstandsprache o lengua abstand con respecto a otra lengua en la medida de la diferencia entre ambas. De hecho Abstand puede traducirse por distancia, de manera que una lengua es más Abstandsprache respecto de otra cuanto más distantes sean. Así, el euskera es Abstandsprache en un grado elevado respecto al resto de lenguas del mundo, ya que no se le conoce relación con ninguna otra lengua. Dachsprache es una forma del lenguaje que sirve como lengua estándar para diferentes dialectos en un continuo dialectal, aunque estos dialectos sean tan diferentes que su comprensión mutua no sea posible, especialmente entre aquellos separados por grandes distancias geográficas. En 1982, el romanche (llamado por entonces Rumantsch Grischun por la mayoría de sus hablantes) fue desarrollado por Heinrich Schmid como un Dachsprache para diversas lenguas romances bastante diferentes que son habladas en Suiza. El alemán estándar cumple, en cierta medida, el mismo papel.
- Le concept de langue Ausbau (Ausbausprache, "langue par élaboration"), de langue Abstand (Abstandsprache, "langue par distance") et de langue-toit (Dachsprache) a été développé par des sociolinguistes, notamment Heinz Kloss et Joshua Fishman, pour analyser et catégoriser des langues (Sprache signifie "langue" en allemand) et des dialectes, et pour différencier des concepts. La première occurrence des deux premiers termes semble figurer dans un article d'Heinz Kloss, « Abstand-languages and Ausbau-languages » (Anthropological linguistics, 1967, 9), mais ils font désormais partie du vocabulaire courant en sociolinguistique. L'intérêt d'une telle classification est de sortir de l'aspect purement linguistique, pour intégrer dans la classification des langues dues à une volonté politique et culturelle, qui ne se différencient pas de leurs voisines d'un point de vue de linguiste (comme dans le cas d'un dialecte ou d'un parler régional), mais d'un point de vue socioculturel (comme dans le cas des langues standardisées modernes). La définition donnée par Kloss dans son article de 1967 (voir supra) était : "Le terme langue Ausbau peut être défini comme une "langue par développement". Des langues appartenant à ces catégories sont reconnues comme telles parce qu'elles ont été formées ou reformées, façonnées et refaçonnées - ce qui peut être le cas - aux fins de devenir un outil standardisé d'expression littéraire. " (The term Ausbausprache may be defined as 'language by development'. Languages belonging in this category are recognized as such because of having been shaped or reshaped, molded or remolded--as the case may be--in order to become a standardized tool of literary expression).
- Az ausbau-nyelv – abstand-nyelv – tető-nyelv paradigma elnevezése a német Ausbausprache – Abstandsprache – Dachsprache szócsoport megfelelője. Ez a paradigma szociolingvisták által kidolgozott eszköz, abból a célból, hogy elemezzék és osztályozzák a nyelvváltozatokat, egyrészt autonóm nyelvekként, másrészt dialektusokként. Ezeket a szakkifejezéseket Heinz Kloss alkotta, és először az Abstand languages and Ausbau languages című cikkében jelentek meg. Ezek fényében két külön és egymástól független kritérium- és érvrendszer létezik arra vonatkozólag, hogy mit nevezhetünk autonóm nyelvnek, és mit dialektusnak: az egyik rendszer a nyelv társadalmi funkcióira alapszik, a másik pedig a nyelv tárgyilagosan megállapított szerkezeti tulajdonságaira.
- Ausbausprache - Abstandsprache - Dachsprache è uno strumento sviluppato in Sociolinguistica per analizzare e categorizzare le variatà di lingue e dialetti e poter disceiminare se una parlata può essere considerate lingua o dialetto. I termnini furono coniati nel 1967 da Heinz Kloss e denominati in tale modo per chiarire l'idea che esistono due filoni di criteri, separati e largamente indipendenti, per discriminare fra lingua e dialetto:il primo criterio si basa sulle funzioni sociali della parlata, la seconda suule proprie caratteristiche strutturali. Ausbausprache, chiamata anche lingua ausbau, si riferisce a quelle lingue che hanno una ortografia ed una grammatica stadard, un vocabolario ampio e ben definito. Il termine può perciò essere considerato un sinonimo di lingua standard. le lingue che appartengono a questo gruppo sono di solito lingue ufficiali e vengono utilizzate in pubblico ed insegnate nelle scuole. La forma scritta viene utilizzata nei documenti ufficiali. Al contrario le lingue non-Ausbausprache sono quelle lingue che di solito esistono solo in forma orale, non vengono utilizzate ufficialmente nella forma scritta e sono utilizzate solo in contesti privati. Una lingua viene definita Abstandsprache (detta anche lingua abstand) se, in relazione ad un'altra, presenta caratteristiche tali da non poterla assimilare all'altra e non poterla quindi considerare un dialetto. In questo modo al Lingua basca è una Ausbausprache di grado elevato rispetto a tutte le lingue del resto del mondo perché non presenta legami con le altre lingue del mondo e non si riconoscono legami con alcuna altra lingua. Dachsprache si riferisce ad una lingua che funge da Lingua standard per differenti dialetti, per lo più in Continuum dialettale, anche se i dialetti possono essere così differenti da non essere mutualmente intellegibili. Nel 1982 Heinrich Schmid ha sviluppato il Rumantsch Grischun come forma di Dachsprache per le diverse varietà di lingua romancia in alcune parti della Svizzera. allo stesso modo il tedesco e l'italiano fungono da Dachsprache per i rispettivi dialetti.
- Paradigma Ausbausprache – Abstandsprache – Dachsprache (în limba germană) este un instrument dezvoltat de sociolingvişti pentru analizarea şi clasificarea varietăţilor de limbă ca limbi autonome, pe de o parte, şi dialecte, pe de altă parte. Termenii au fost creaţi de Heinz Kloss şi au apărut pentru prima oară în articolul său Abstand languages and Ausbau languages (în Anthropological Linguistics, nr. 9, Harvard Press, Harvard, 1967). În lumina lor, există două serii separate şi independente de criterii şi argumente pentru a considera o varietate „limbă” sau „dialect”: una din aceste serii se bazează pe funcţiile sociale ale limbii, cealaltă – pe propietăţile structurale obiectiv stabilite ale acesteia.
- Аусбау-парадигма (парадигма Ausbausprache — Abstandsprache — Dachsprache) разработана немецкими социолингвистами (Kloss 1967) и впоследствии завоевала популярность в мировой лингвистике. В основу этой концепции заложено понимание того, что существует два независимых набора критериев, которые можно использовать для различения языка и диалекта: один основан на этносоциальных функциях, другой — на объективных структурных особенностях. Одним из её преимуществ считается замена перегруженных дополнительными коннотациями и политизированных обозначений «язык» и «диалект» (пока) нейтральными, хотя и труднопроизносимыми немецкими терминами. Это может оказаться полезным для того, чтобы взглянуть на ранее неразрешимые (около)лингвистические проблемы с новой точки зрения . Ausbausprache (аусбаушпрахе, аусбау-язык, «развитый язык») — это идиом, используемый автономно по отношению к другим языкам. Обычно это значит, что это функционально полноценный язык, имеющий собственный письменный стандарт, независимый от других языков; функционирующий в разных сферах письменного и устного общения; часто также имеющий определённый официальный статус. Идиомы, не являющиеся «развитыми языками», как правило, используются только в устном общении с ограниченным кругом лиц. Abstandsprache (абштандшпрахе, абштанд-язык, «отстоящий язык») по отношению к другому идиому — это идиом, который структурно достаточно сильно отличается от первого, чтобы считаться отдельным языком. Dachsprache (дахшпрахе, «язык-крыша») — это язык, служащий стандартным языком (Ausbausprache) для других идиомов, обычно в рамках диалектного континуума. Но нередко язык-крыша объединяет довольно далеко разошедшиеся идиомы или даже слабо родственные. Причем у разных частей одного идиома могут оказаться разные «крыши».
- Ett utbyggnadsspråk är en språkform med standardiserad grammatik och ortografi, oftast också med ett standardiserat uttal, samt med ett större ordförråd än det som är typiskt för lokala dialekter (talspråk). Talspråk, även pidgin- och kreolspråk, kan avancera till utbyggnadsspråk om de börjar användas i skrift och i skolundervisningen. Det förekommer dock olika grader av utbyggnad. Den högsta graden av utbyggnad uppvisar endast de språk som används i undervisningen på alla nivåer. Det förekommer också att språk stagnerar i sin utbyggnad på grund av att ett språksociologiskt överordnat språk har tagit över en del av deras funktioner. Detta har till exempel hänt med rajasthani för vars talare numera hindi fungerar som takspråk, fast hindi självt inte heller kan räknas till utbyggnadsspråkens första liga. Även bland teckenspråken kan man skilja mellan mer eller mindre utbyggda. Begreppen utbyggnadsspråk, avståndsspråk och takspråk introducerades av den tyske språksociologen Heinz Kloss.
- Аусбау-парадигма (парадигма «Ausbausprache — Abstandsprache — Dachsprache») — одна з сучасних соціолінгвістичних концепцій для розгляду стосунків між різними мовами і діалектами. Ці терміни, запропоновані німецькими лінгвістами, часто вживаються в іншомовних текстах без перекладу; зокрема, їх використання допомагає уникати політизованих дискусій на тему «мова чи діалект?». (З цією ж метою використовується також загальний термін «ідіом», що може позначати мову, діалект, говір, говірку тощо). Ausbausprache («мова, що розвивається») — мова, яка використовується незалежно від інших мов. У більшості випадків, це функціонально розвинута мова із власним письмовим стандартом, яка обслуговує різні сфери письмового та усного спілкування і часто має певний офіційний статус. Мови або діалекти, які не можна назвати «Ausbau-мовами», здебільшого використовуються тільки у приватному усному спілкуванні. Далі ми використовуватимемо для «Ausbau-мов» також термін «повнофункціональні». Abstandsprache («окрема» або «віддалена» мова) стосовно іншої — це мова, яка досить сильно відрізняється від іншої, щоб вважати їх окремими мовами, а не діалектами однієї. Dachsprache («мова-дах») — це мова, яка виконує функції стандартної мови (Ausbausprache) для інших ідіомів, здебільшого в межах діалектного континууму (при цьому віддалені діалекти можуть відрізнятися один від одного досить сильно, щоб взаєморозуміння їх носіїв стало проблематичним). Мова може бути «окремою» або «віддаленою» (abstand), не будучи «повнофункціональною» (ausbau). Така ситуація є досить типовою для етнічних меншин, які живуть у багатоетнічній державі: офіційні функції виконує мова більшості, а мови меншин використовуються переважно лише у побутовому спілкуванні. З іншого боку, мова може бути «повнофункціональною» і тоді, коли вона не є цілком «віддаленою» від сусідніх мов. Наприклад, данська, шведська і норвезька мови є хоч і досить близькими одна до одної, але все ж трьома різними «повнофункціональними» мовами. Сербська і хорватська літературні мови також функціонують окремо як офіційні мови (ausbau), хоча не є abstand-мовами: їх віддаленість одна від одної значно менша, ніж від деяких місцевих сербських та хорватських діалектів. Концепція ausbau грає важливу роль також тоді, коли місцеві розмовні ідіоми на досить великій території утворюють діалектний континуум. У таких випадках питання про те, де закінчується одна мова і починається інша, часто є питанням не стільки про «віддаленість», скільки про «повнофункціональність». Наприклад, на німецько-нідерландському та німецько-бельгійському прикордонні є перехідні діалекти, носії яких з різних боків кордону можуть легко порозумітися між собою, однак літературні стандарти німецької та нідерландської мов очевидно є досить «віддаленими» і цілком окремими «повнофункціональними» мовами. «Мовою-дахом» (Dachsprache) є, наприклад, літературний стандарт арабської мови для різних регіональних і місцевих арабських діалектів, або літературний стандарт італійської мови для місцевих діалектів та регіональних мов Італії.
|
| rdfs:comment
|
- The Ausbausprache - Abstandsprache - Dachsprache framework is a tool developed by sociolinguists for analysing and categorising the status of language varieties along the between autonomous languages on the one hand and dialects on the other. The terms were coined by Heinz Kloss (1967).
- Unter Ausbausprache versteht man in der Linguistik im Anschluss an Heinz Kloss eine Sprachvarietät, die so weit entwickelt ist, dass sie für anspruchsvolle kommunikative Zwecke (z. B. Sachprosa) dienen kann. Zum Ausbau der Sprache gehört ein gewisser Grad der Normierung in Bezug auf die Grammatik, Orthographie und den Wortschatz.
- El concepte de llengua Ausbau, llengua Abstand i llengua Dach també conegut com Ausbausprache - Abstandsprache - Dachsprache el desenvoluparen els sociolingüistes per analitzar i categoritzar l'estatus de les varietats lingüístiques i per diferenciar els conceptes entre llengua i dialecte principalment.
- El marco de trabajo Ausbausprache - Abstandsprache - Dachsprache es una herramienta desarrollada por los lingüistas para analizar y categorizar lenguas y dialectos y para poder distinguir los conceptos de lengua y dialecto. Ausbausprache (llamada también "lengua ausbau") es una lengua que tiene una ortografía estándar, una gramática estándar y un vocabulario relativamente amplio y bien definido, con lo cual este término podría considerarse sinónimo de lengua estándar.
- Le concept de langue Ausbau (Ausbausprache, "langue par élaboration"), de langue Abstand (Abstandsprache, "langue par distance") et de langue-toit (Dachsprache) a été développé par des sociolinguistes, notamment Heinz Kloss et Joshua Fishman, pour analyser et catégoriser des langues (Sprache signifie "langue" en allemand) et des dialectes, et pour différencier des concepts.
- Az ausbau-nyelv – abstand-nyelv – tető-nyelv paradigma elnevezése a német Ausbausprache – Abstandsprache – Dachsprache szócsoport megfelelője. Ez a paradigma szociolingvisták által kidolgozott eszköz, abból a célból, hogy elemezzék és osztályozzák a nyelvváltozatokat, egyrészt autonóm nyelvekként, másrészt dialektusokként. Ezeket a szakkifejezéseket Heinz Kloss alkotta, és először az Abstand languages and Ausbau languages című cikkében jelentek meg.
- Ausbausprache - Abstandsprache - Dachsprache è uno strumento sviluppato in Sociolinguistica per analizzare e categorizzare le variatà di lingue e dialetti e poter disceiminare se una parlata può essere considerate lingua o dialetto.
- Paradigma Ausbausprache – Abstandsprache – Dachsprache (în limba germană) este un instrument dezvoltat de sociolingvişti pentru analizarea şi clasificarea varietăţilor de limbă ca limbi autonome, pe de o parte, şi dialecte, pe de altă parte. Termenii au fost creaţi de Heinz Kloss şi au apărut pentru prima oară în articolul său Abstand languages and Ausbau languages (în Anthropological Linguistics, nr. 9, Harvard Press, Harvard, 1967).
- Аусбау-парадигма (парадигма Ausbausprache — Abstandsprache — Dachsprache) разработана немецкими социолингвистами (Kloss 1967) и впоследствии завоевала популярность в мировой лингвистике.
- Ett utbyggnadsspråk är en språkform med standardiserad grammatik och ortografi, oftast också med ett standardiserat uttal, samt med ett större ordförråd än det som är typiskt för lokala dialekter (talspråk). Talspråk, även pidgin- och kreolspråk, kan avancera till utbyggnadsspråk om de börjar användas i skrift och i skolundervisningen. Det förekommer dock olika grader av utbyggnad.
- Аусбау-парадигма (парадигма «Ausbausprache — Abstandsprache — Dachsprache») — одна з сучасних соціолінгвістичних концепцій для розгляду стосунків між різними мовами і діалектами.
|
![[RDF Data]](/statics/sw-cube.png)
