The atom is a basic unit of matter consisting of a dense, central atomic nucleusnucleus surrounded by a electron cloudcloud of electric chargenegatively charged electrons. The atomic nucleus contains a mix of positively charged protons and electrically neutral neutrons (except in the case of hydrogen-1, which is the only stable nuclide with no neutron). The electrons of an atom are bound to the nucleus by the electromagnetic force.

PropertyValue
dbpedia-owl:thumbnail
dbpprop:abstract
  • The atom is a basic unit of matter consisting of a dense, central atomic nucleusnucleus surrounded by a electron cloudcloud of electric chargenegatively charged electrons. The atomic nucleus contains a mix of positively charged protons and electrically neutral neutrons (except in the case of hydrogen-1, which is the only stable nuclide with no neutron). The electrons of an atom are bound to the nucleus by the electromagnetic force. Likewise, a group of atoms can remain bound to each other, forming a molecule. An atom containing an equal number of protons and electrons is electrically neutral, otherwise it has a positive or negative charge and is an ion. An atom is classified according to the number of protons and neutrons in its nucleus: the atomic numbernumber of protons determines the chemical element, and the neutron numbernumber of neutrons determine the isotope of the element.
  • Die Atome sind Grundbausteine der Materie. Sie sind die kleinste Einheit, in die sich Materie mit chemischen oder mechanischen Mitteln zerlegen lässt. Der Name „Atom“ leitet sich vom griechischen ἄτομος/átomos, α-τεμνω ab, was „das Unzerschneidbare“ bedeutet. Anfang des 20. Jahrhunderts wurde entdeckt, dass Atome aus einer durch Elektronen gebildeten Atomhülle und einem Atomkern bestehen. Die Elektronen sind durch die elektromagnetische Wechselwirkung an den Atomkern gebunden. Dieser besteht aus positiv geladenen Protonen und ungeladenen Neutronen. Ebenfalls durch die elektromagnetische Wechselwirkung können sich Atome aneinander binden und so die im Alltag bekannten chemischen Verbindungen bilden. Die chemischen Eigenschaften eines Atoms hängen vor allem von der Anzahl der Elektronen ab. Deshalb werden Atome mit derselben Anzahl an Elektronen zu einem Element zusammengefasst. Verglichen mit alltäglichen Gegenständen sind Atome mit einem Durchmesser von etwa 0,1 nm winzig klein und deutlich kleiner als die Wellenlänge des Lichts. Einzelne Atome können daher nur mit speziellen Hilfsmitteln wie dem Rastertunnelmikroskop beobachtet werden. Extrem niedrig ist auch die Masse eines Atoms. Ein Wasserstoff-Atom wiegt ca. 10 kg (0,000 000 000 000 000 000 000 000 001 kg). Dabei sind über 99,9 % der Masse im Atomkern konzentriert.
  • } Un àtom és la part més petita que forma part d'un sistema Químicaquímic. És la mínima quantitat d'un element químic que presenta les mateixes propietats de l'element químicelement. Tot i que la paraula àtom deriva del Grec anticgrec atomos, que vol dir indivisible, els àtoms estan formats per Partícula elementalpartícules encara més petites, les partícula subatòmicapartícules subatòmiques. En general, els àtoms estan composats per tres tipus de partícula subatòmicapartícules subatòmiques. La relació entre aquestes són les que confereixen a un àtom les seves característiques: ElectróElectrons, tenen Càrrega elèctricacàrrega negativa i són les més lleugeres. ProtóProtons, tenen Càrrega elèctricacàrrega positiva i són unes 1836 vegades més pesades que els Electróelectrons. NeutróNeutrons, no tenen càrrega elèctrica i pesen aproximadament el mateix que els Protóprotons. Als Protóprotons i Neutróneutrons, se'ls anomena nucleons, ja que es troben agrupats al centre de l'àtom, formant el nucli atòmic, que és la part més pesada de l'àtom. Orbitant al voltant d'aquest nucli, s'hi troben els Electróelectrons. Aquesta descripció dels electrons orbitant al voltant d'un nucli atòmicnucli correspon al senzill Model atòmic de Bohrmodel de Bohr. Segons la mecànica quàntica cada partícula té una funció d'ona que ocupa tot l'espai i els electrons no es troben localitzats en òrbites encara que la probabilitat de presència sigui més alta a una certa distància del nucli.
  • Atom (z řečtinařeckého ἄτομος, átomos – nedělitelný) je základní částice běžné hmotahmoty, částice, kterou už chemiechemickými prostředky dále nelze dělit a která definuje vlastnosti daného chemický prvekchemického prvku. Atom se skládá z atomové jádroatomového jádra obsahujícího protony a neutrony a elektronový obalobalu obsahujícího elektrony.
  • En química y física, átomo (del latín atomum, y éste del griego ἄτομον, indivisible)
  • Atomi on alkuaineen kemiallisesti pienin osa. Toisin kuin sanan alkuperäinen merkitys antaa ymmärtää, nykyisin atomien katsotaan koostuvan pienemmistä osista.
  • Un atome (grec ancien ατομος, « que l'on ne peut diviser ») est la plus petite partie d'un corps simple pouvant se combiner chimiquement avec une autre. Il est généralement constitué d'un noyau composé de protons et de neutrons autour desquels se trouvent des électrons. La taille de son diamètre est de l'ordre de l'ångström, soit 10 m ou 0,1 nm. La théorie atomiste, qui soutient l'idée d'une matière composée de « grains » indivisibles (contre l'idée d'une matière indéfiniment sécable), est connue depuis l'Antiquité, et fut en particulier défendue par Démocrite, philosophe de la Grèce antique. Elle fut disputée jusqu'à la fin du XIX siècle, mais n'est plus au XXI siècle l'objet de la moindre controverse. C'est en particulier sur cette notion d'atome que reposent les sciences de la matière modernes. L'atome n'est cependant plus considéré comme un grain de matière insécable, depuis les expériences de physique nucléaire ayant mis à jour sa structure au début du XX siècle. En chimie, les atomes sont les éléments de base. Ils constituent la matière et forment les molécules en partageant des électrons. Les atomes restent, grosso modo, indivisibles au cours d'une réaction chimique (en acceptant les légères exceptions que constituent les échanges des électrons périphériques). Cependant, depuis le début du XX siècle, des expériences de physique nucléaire ont mis en évidence l'existence d'une structure complexe pour le noyau atomique, les constituants de l'atome étant des particules élémentaires.
  • A kémiakémiában az atom a kémiai elemek legkisebb olyan mennyisége, ami még őrzi az elem kémiai tulajdonságait. Ilyen értelemben az atomok a molekulamolekulák és az anyag alapvető összetevői. A modern természettudományok kísérletileg igazolták azt, hogy az anyag ilyen részecskékből áll, ezeket kezdetben oszthatatlannak gondolták. Később azonban bebizonyosodott, hogy nevükkel ellentétben az atomok maguk is szubatomi részecskeszubatomi részecskékből épülnek fel. Az atom a filozófiafilozófiában valaminek – például a térnek, az időnek, a folytonosságnak, vagy az anyagnak – a valamilyen szempontból való elemi, tovább már nem osztható egységeit jelenti (atomosz gör. „oszthatatlan”). A fizikában ezeket elemi részecskeelemi részecskéknek nevezzük.
  • L'atomo (dal greco ἄτομος - àtomos -, indivisibile, unione di ἄ - a - + τομή - tomé -, così chiamato perché inizialmente considerato l'unita più piccola ed indivisibile della materia, risalente alla dottrina dei filosofi greci Leucippo, Democrito ed Epicuro, detta atomismo) è la più piccola parte di ogni elemento esistente in natura che ne conserva le caratteristiche chimiche.
  • 原子（げんし、Atom）という言葉には以下の二つの異なった意味がある。 古代ギリシャのデモクリトスなどによって唱えられはじめた、原子論という仮説あるいは世界観において想定されている、究極の分割不可能な要素。哲学的な概念。仮説的な存在。 1900年代前半に発見された、物質のひとつの中間単位。内部構造を持つため、上述の概念「究極の分割不可能な単位」に相当するものではない。
  • Een atoom is van ieder scheikundig element de kleinste nog als zodanig herkenbare bouwsteen. Er bestaan echter nog kleinere elementaire deeltjes waar de atomen weer uit bestaan, bijv. quarks. Vrijwel alle scheikundige en natuurkundige eigenschappen van de op aarde voorkomende materie zijn gekoppeld aan de eigenschappen van atomen. Het is daarom een sleutelbegrip in deze beide wetenschappen. De eigenschappen van atomen als geheel worden bestudeerd in de atoomfysica. In bijvoorbeeld sterren, neutronensterren en zwarte gaten komt echter ook materie voor die niet uit atomen is opgebouwd. De studie van deze -vanuit aards perspectief bijzondere- vormen van materie is het terrein van de plasmafysica en de astrofysica.
  • Innen kjemi og fysikk er et atom en submikroskopisk struktur som ikke kan deles i mindre elementer via kjemisk reaksjonkjemiske reaksjoner og beholde sine kjemiske egenskaper. Atomer er bestanddeler i molekyler (kjemiske stoffer). Ordet atom kommer fra det greske ordet atomos som betyr udelelig. Et atoms radius er i området 31 (helium) til 215 (radium) picometer. Tidligere forestillinger om stoffers fysiske struktur var basert på at fysisk deling i stadig mindre biter ville resultere i atomet som minste og udelelige bestanddel. I 1913 presenterte Niels BohrBohr sin atommodell som deler atomet opp i tre underliggende elementærpartikkelelementærpartikler: * elektroner, som har negativ elektrisk ladning og er minst av de tre; protoner, som har positiv ladning og er omkring 1836 ganger tyngre enn elektronet; og nøytroner, som er elektrisk nøytrale og er omkring 1839 ganger tyngre enn elektronet. Kvantemekanikken beskriver nå materiens bølge–partikkel-dualitetenbølge-partikkel-dualitet og er det matematiske rammeverket for standardmodellen som beskriver krefter og partikler på subatomært nivå. Elementærpartiklene deles nå videre opp i flere typer partikler f. eks kvarker og kraftvirkning mellom partikler f. eks gluoner. Atomære og subatomær partikkelsubatomære partikler kan ikke sees som distinkt avgrensede fysiske objekter, men som en romlig fordeling som angir sannsynligheten for partikkelens energi, utstrekning og posisjon til forskjellig tid. Partiklenes egenskaper er ikke lenger uavhengige men avhenger av hvilke andre partikler de opptrer i kombinasjon med. Dette betegnes som resonanser eller interaksjoner. Beskrivelsen av elementærpartikler brukes allikevel som modell for å forklare mange av atomets egenskaper og oppbygning. I figuren over viser den grå skyggen posisjonen for elektronene i 1s orbitalet som et integral over sannsynlighetsfordelingen for bølgefunksjonen langs en siktelinje. Den forstørrede atomkjernen viser tilsvarende for protonene i rødt og nøytronene i blått. I virkeligheten er kjernen for He symmetrirotasjonssymmetrisk, dette er ikke generelt tilfelle for mer komplekse kjerner. Atomene er de grunnleggende byggeklossene i kjemien, og bevares ved kjemisk reaksjonkjemiske reaksjoner men ikke ved kjernereaksjoner.
  • Atom – najmniejszy składnik materii, któremu można przypisać właściwości chemiczne.
  • Átomo é a menor partícula que ainda caracteriza um elemento químico. Ele apresenta um núcleo com carga positiva (Z é a quantidade de prótons e "E" a carga elementar) que apresenta quase toda sua massa (mais que 99,9%) e Z elétrons determinando o seu tamanho. . Até fins do século XIX, era considerado a menor porção em que se poderia dividir a matéria. Mas nas duas últimas décadas daquele século, as descobertas do próton e do elétron revelaram o equívoco dessa idéia. Posteriormente, o reconhecimento do nêutron e de outras partículas subatômicas reforçou a necessidade de revisão do conceito de átomo.
  • Atomul este cea mai mică particulă ce caracterizează un element chimic, respectiv este cea mai mică particulă dintr-o substanţă care prin procedee chimice obişnuite nu poate fi fragmentată în alte particule mai simple. Acesta constă într-un nor de electroni care înconjoară un nucleu atomic dens. Nucleul conţine sarcini electrice încărcate pozitiv (protoni) şi sarcini electrice neutre (neutroni), fiind înconjurat de norul electronic încărcat negativ. Când numărul electronilor şi al protonilor este egal, atunci atomul este neutru din punct de vedere electric; dacă acest lucru nu se întâmplă, atunci atomul devine un ion, care poate avea sarcină pozitivă sau negativă. Atomul este clasificat după numărul de protoni şi neutroni: numărul protonilor determină numărul atomic (Z) şi neutronii izotopii acelui element.
  • Файл:Helium atom QM uk. svg Атом гелия А́том — наименьшая часть химического элемента, являющаяся носителем его свойств. Атом состоит из атомного ядра и окружающего его электронного облака. Ядро атома состоит из положительно заряженных протонов и электрически нейтральных нейтронов, а окружающее его облако состоит из отрицательно заряженных электронов. Если число протонов в ядре совпадает с числом электронов, то атом в целом оказывается электрически нейтральным. В противном случае он обладает некоторым положительным или отрицательным зарядом и называется ионом. Атомы классифицируются по количеству протонов и нейтронов в ядре: количество протонов определяет принадлежность атома некоторому химическому элементу, а число нейтронов — изотопу этого элемента. Атомы различного вида в различных количествах, связанные межатомными связями, образуют молекулы. Понятие об атоме как о наименьшей неделимой части материи было впервые сформулировано древнеиндийскими и древнегреческими философами. В XVII и XVIII веках химикам удалось экспериментально подтвердить эту идею, показав, что некоторые вещества не могут быть подвергнуты дальнейшему расщеплению на составляющие элементы с помощью химических методов. Однако в конце XIX — начале XX века физиками были открыты субатомные частицы и составная структура атома, и стало ясно, что атом в действительности не является «неделимым».
  • En atom, från grekiskans ἄτομος, átomos, vilket betyder "odelbar", är den minsta enheten av ett grundämne som definierar dess kemiska egenskaper. Namnet skapades eftersom den antika atomteorin såg atomen som odelbar, men sedan länge vet man att så inte är fallet. En atom består av positivt laddade protoner, neutrala neutroner, samt negativt laddade elektroner. Protonerna och neutronerna befinner sig i atomkärnan och kallas sammantaget för nukleoner. Atomkärnan innehåller nästan all massa i atomen, då protoner och neutroner båda är cirka 1800 gånger tyngre än elektronerna. Elektronerna befinner sig i elektronmolnet som omger kärnan och detta elektronmoln är många gånger större än denna kärna. En atom är ungefär 0,1 nanometer i diameter. Atomers massa mäts av praktiska skäl ofta i atommassenheten (u), som är ungefär 1,66·10 kg. Den lättaste atomen är väte, som väger cirka 1 u, vilket innebär att det går nära 6·10 väteatomer på ett gram väte. De tyngsta atomerna som har studerats väger nära 300 u. Antalet protoner i kärnan kallas atomnummer, och bestämmer vilket grundämne det rör sig om. Den enklaste atomen är väte som har atomnummer ett och består av en proton och en elektron. Antalet nukleoner, protoner plus neutroner, kallas masstal. Atomer med samma atomnummer men olika masstal kallas isotoper. Deuterium är en isotop av väte med masstalet två, och består av en proton, en neutron (totalt två nukleoner) och en elektron. Antalet elektroner i en atom är lika med antalet protoner, så totalt sett är atomen oladdad. Om en atom får fler eller färre elektroner blir den en jon, som är elektriskt laddad. Atomer kan även förekomma i jongitter. När atomer joniseras och därefter bildar ett salt så ser det där saltet ut på ett särskilt sätt. Det har bildats ett jongitter bestående av olika atomer och det brukar visa hur atomerna sitter i saltet.
  • Atom Yunanca atomos, bölünemez anlamına gelir. Bir kimyasal elementin bütün özelliklerini taşıyan en küçük parçacığıdır. Gözle görülmesi imkânsız, çok küçük bir parçacıktır ve sadece taramalı tünel mikroskobu (atomik kuvvet mikroskobu) ile incelenebilir. Bir atomda, a yapılı çekirdeği saran negatif yüklü bir (elektron) bulutu vardır. Çekirdek ise pozitif yüklü protonlar ve yüksüz nötronlardan oluşur. Atomdaki proton sayısı elektron sayısınına eşit olduğunda (-ki bileşik yapmamış elementlerde böyledir) atom elektriksel olarak yüksüzdür. Elektron ve proton sayıları eşit değilse bu parçacık (iyon) olarak adlandırılır. İyonlar oldukça kararsız yapılardır ve yüksek enerjilerinden kurtulmak için ortamdaki başka iyon ve atomlarla etkileşime girerler. Bir atom, sahip olduğu proton ve nötron sayısına göre sınıflandırılır: atomdaki proton sayısı kimyasal elementi tanımlarken, nötron sayısı da bu elementin izotopunun tanımlar. Hero elemetin radyoaktif bozunma veren en az bir izotopu vardır. Elektronlar belirli enerji seviyelerinde bulunur ve foton salınımı veya emilimi yaparak farklı seviyeler arasında geçişlerde bulunabilirler. Elektron, elementin kimyasal özelliklerini belirlemesinin yanısıra atomun manyetik özellikleri üzerinde de oldukça etkilidir.
  • А́том (від грец. άτομοσ — неподільний, лат. відповідник — individuum) — найменша частинка з якої складається та чи інша річ, речовина чи система і яку в даній науковій теорії зручно розглядати як неподільну. Науковий метод дослідження властивостей речей шляхом поділу їх на складові (аналіз) використовувався ще філософами Давньої Греції, а пізніше вченими і філософами Нового Часу (Ньютоном, Лейбніцом та іншими). Вони застосовували цей метод для вивчення будь-яких речей дійсного світу — від фізичних тіл, хімічних речовин до суспільних явищ (суспільство, яке складається з окремих осіб — атомів, індивідуумів). Пізніше слово індивідуум (особа) стало вживатись більш для позначення людей, як частинок суспільства, а слово атом — для позначення частинок з яких складаються фізичні тіла і хімічні речовини. В хімії атом — найменша частинка хімічного елементу, яка зберігає всі його хімічні властивості. Атом складається з щільного ядра з позитивно заряджених протонів та електрично нейтральних нейтронів, яке оточене набагато більшою хмарою негативно заряджених електронів. Коли число протонів відповідає числу електронів, атом електрично нейтральний; в іншому випадку це є іон, з певним зарядом. Атоми класифікують відповідно до числа протонів та нейтронів: число протонів визначає хімічний елемент, а число нейтронів визначає ізотоп елементу. Атоми — найдрібніші структурні одиниці, з яких складаються фізичні тіла. Утворюючи між собою зв'язки, атоми об'єднуються в молекули і великі за розміром тверді тіла. Про існування найдрібніших частинок речовини людство здогадувалося ще з давніх часів, проте підтвердження існування атомів було отримане лише в кінці 19-го століття. Але майже одразу ж стало зрозуміло, що атоми, в свою чергу, мають складну будову, якою визначаються їхні властивості. Концепція атому як найменшої неподільної частинки матерії вперше була запропонована давньогрецькими філософами. В 17-му та 18-му століттях хіміки встановили, що хімічні речовини вступають в реакції в певних пропорціях, які виражаються за допомогою малих чисел. Крім того вони виділили певні найпростіші речовини, які назвали хімічними елементами. Ці відкриття привели до відродження ідеї про неподільні частинки. Розвиток термодинаміки і статистичної фізики показав, що теплові властивості тіл можна пояснити рухом таких частинок. Врешті-решт були експериментально визначені розміри атомів. В кінці 19-го та на початку 20-го століть, фізики відкрили першу з субатомних частинок — електрон, а дещо пізніше атомне ядро, таким чином показавши, що атом не є неподільний. Розвиток квантової механіки дозволив пояснити не лише будову атомів, а також іхні властивості: оптичні спектри, здатність вступати в реакції й утворювати молекули, тощо. Файл:Helium atom QM uk. svg Схематичне зображення атома гелію з електронною хмарою навколо і складним за будовою ядром
  • } 原子是一种元素能保持其化学性质的最小单位。一个原子包含有一个致密的原子核及若干围绕在原子核周围带负电的电子。原子核由带正电的质子和电中性的中子组成。当质子数与电子数相同时，这个原子就是电中性的；否则，就是带有正电荷或者负电荷的离子。根据质子和中子数量的不同，原子的类型也不同：质子数决定了该原子属于哪一种元素，而中子数则确定了该原子是此元素的哪一个同位素。 原子的英文名是从希腊语转化而来，原意为不可切分的。很早以前，印度、中国和希腊的哲学家就提出了原子的不可切分的概念。17和18世纪时，化学家发现了物理学的根据：对于某些物质，不能通过化学手段将其继续的分解。19世纪晚期和20世纪早期，物理学家发现了亚原子粒子以及原子的内部结构，由此证明原子并不是不能进一步切分。量子力学原理能够为原子提供很好的模型。 与日常体验相比，原子是一个极小的物体，其质量也很微小，以至于只能通过一些特殊的仪器才能观测到单个的原子，例如扫描隧道显微镜。原子的99.9%的重量集中在原子核， 其中的质子和中子有着相近的质量。每一种元素至少有一种不稳定的同位素，可以进行放射性衰变。这直接导致核转化，即原子核中的中子数或质子数发生变化。 电子占据一组稳定的能级，或者称为原子轨道轨道。当它们吸收和放出光子的时候，电子也可以在不同能级之间跳跃，此时吸收或放出光子的能量与能级之间的能量差相等。电子决定了一个元素的化学属性，并且对原子的磁性有着很大的影响。
dbpprop:hasPhotoCollection
rdf:type
rdfs:comment
  • The atom is a basic unit of matter consisting of a dense, central atomic nucleusnucleus surrounded by a electron cloudcloud of electric chargenegatively charged electrons. The atomic nucleus contains a mix of positively charged protons and electrically neutral neutrons (except in the case of hydrogen-1, which is the only stable nuclide with no neutron). The electrons of an atom are bound to the nucleus by the electromagnetic force.
  • Die Atome sind Grundbausteine der Materie. Sie sind die kleinste Einheit, in die sich Materie mit chemischen oder mechanischen Mitteln zerlegen lässt. Der Name „Atom“ leitet sich vom griechischen ἄτομος/átomos, α-τεμνω ab, was „das Unzerschneidbare“ bedeutet. Anfang des 20. Jahrhunderts wurde entdeckt, dass Atome aus einer durch Elektronen gebildeten Atomhülle und einem Atomkern bestehen.
  • } Un àtom és la part més petita que forma part d'un sistema Químicaquímic. És la mínima quantitat d'un element químic que presenta les mateixes propietats de l'element químicelement. Tot i que la paraula àtom deriva del Grec anticgrec atomos, que vol dir indivisible, els àtoms estan formats per Partícula elementalpartícules encara més petites, les partícula subatòmicapartícules subatòmiques.
  • Atom (z řečtinařeckého ἄτομος, átomos – nedělitelný) je základní částice běžné hmotahmoty, částice, kterou už chemiechemickými prostředky dále nelze dělit a která definuje vlastnosti daného chemický prvekchemického prvku. Atom se skládá z atomové jádroatomového jádra obsahujícího protony a neutrony a elektronový obalobalu obsahujícího elektrony.
  • En química y física, átomo (del latín atomum, y éste del griego ἄτομον, indivisible)
  • Atomi on alkuaineen kemiallisesti pienin osa. Toisin kuin sanan alkuperäinen merkitys antaa ymmärtää, nykyisin atomien katsotaan koostuvan pienemmistä osista.
  • Un atome (grec ancien ατομος, « que l'on ne peut diviser ») est la plus petite partie d'un corps simple pouvant se combiner chimiquement avec une autre. Il est généralement constitué d'un noyau composé de protons et de neutrons autour desquels se trouvent des électrons. La taille de son diamètre est de l'ordre de l'ångström, soit 10 m ou 0,1 nm.
  • A kémiakémiában az atom a kémiai elemek legkisebb olyan mennyisége, ami még őrzi az elem kémiai tulajdonságait. Ilyen értelemben az atomok a molekulamolekulák és az anyag alapvető összetevői. A modern természettudományok kísérletileg igazolták azt, hogy az anyag ilyen részecskékből áll, ezeket kezdetben oszthatatlannak gondolták. Később azonban bebizonyosodott, hogy nevükkel ellentétben az atomok maguk is szubatomi részecskeszubatomi részecskékből épülnek fel.
  • L'atomo (dal greco ἄτομος - àtomos -, indivisibile, unione di ἄ - a - + τομή - tomé -, così chiamato perché inizialmente considerato l'unita più piccola ed indivisibile della materia, risalente alla dottrina dei filosofi greci Leucippo, Democrito ed Epicuro, detta atomismo) è la più piccola parte di ogni elemento esistente in natura che ne conserva le caratteristiche chimiche.
  • Een atoom is van ieder scheikundig element de kleinste nog als zodanig herkenbare bouwsteen. Er bestaan echter nog kleinere elementaire deeltjes waar de atomen weer uit bestaan, bijv. quarks. Vrijwel alle scheikundige en natuurkundige eigenschappen van de op aarde voorkomende materie zijn gekoppeld aan de eigenschappen van atomen. Het is daarom een sleutelbegrip in deze beide wetenschappen. De eigenschappen van atomen als geheel worden bestudeerd in de atoomfysica.
  • Innen kjemi og fysikk er et atom en submikroskopisk struktur som ikke kan deles i mindre elementer via kjemisk reaksjonkjemiske reaksjoner og beholde sine kjemiske egenskaper. Atomer er bestanddeler i molekyler (kjemiske stoffer). Ordet atom kommer fra det greske ordet atomos som betyr udelelig. Et atoms radius er i området 31 (helium) til 215 (radium) picometer.
  • Atom – najmniejszy składnik materii, któremu można przypisać właściwości chemiczne.
  • Átomo é a menor partícula que ainda caracteriza um elemento químico. Ele apresenta um núcleo com carga positiva (Z é a quantidade de prótons e "E" a carga elementar) que apresenta quase toda sua massa (mais que 99,9%) e Z elétrons determinando o seu tamanho. . Até fins do século XIX, era considerado a menor porção em que se poderia dividir a matéria. Mas nas duas últimas décadas daquele século, as descobertas do próton e do elétron revelaram o equívoco dessa idéia.
  • Atomul este cea mai mică particulă ce caracterizează un element chimic, respectiv este cea mai mică particulă dintr-o substanţă care prin procedee chimice obişnuite nu poate fi fragmentată în alte particule mai simple. Acesta constă într-un nor de electroni care înconjoară un nucleu atomic dens. Nucleul conţine sarcini electrice încărcate pozitiv (protoni) şi sarcini electrice neutre (neutroni), fiind înconjurat de norul electronic încărcat negativ.
  • Файл:Helium atom QM uk. svg Атом гелия А́том — наименьшая часть химического элемента, являющаяся носителем его свойств. Атом состоит из атомного ядра и окружающего его электронного облака.
  • En atom, från grekiskans ἄτομος, átomos, vilket betyder "odelbar", är den minsta enheten av ett grundämne som definierar dess kemiska egenskaper. Namnet skapades eftersom den antika atomteorin såg atomen som odelbar, men sedan länge vet man att så inte är fallet. En atom består av positivt laddade protoner, neutrala neutroner, samt negativt laddade elektroner. Protonerna och neutronerna befinner sig i atomkärnan och kallas sammantaget för nukleoner.
  • Atom Yunanca atomos, bölünemez anlamına gelir. Bir kimyasal elementin bütün özelliklerini taşıyan en küçük parçacığıdır. Gözle görülmesi imkânsız, çok küçük bir parçacıktır ve sadece taramalı tünel mikroskobu (atomik kuvvet mikroskobu) ile incelenebilir. Bir atomda, a yapılı çekirdeği saran negatif yüklü bir (elektron) bulutu vardır. Çekirdek ise pozitif yüklü protonlar ve yüksüz nötronlardan oluşur.
  • А́том (від грец. άτομοσ — неподільний, лат. відповідник — individuum) — найменша частинка з якої складається та чи інша річ, речовина чи система і яку в даній науковій теорії зручно розглядати як неподільну.
rdfs:label
  • Atom
  • Atom
  • Àtom
  • Atom
  • Átomo
  • Atomi
  • Atome
  • Atom
  • Atomo
  • 原子
  • Atoom
  • Atom
  • Atom
  • Átomo
  • Atom
  • Атом
  • Atom
  • Atom
  • Атом
  • 原子
owl:sameAs
skos:subject
foaf:depiction
foaf:page
is dbpedia-owl:Person/knownFor of
is dbpedia-owl:knownFor of
is dbpprop:columnsListProperty of
is dbpprop:knownFor of
is dbpprop:processors of
is dbpprop:redirect of