Artel is a general term for various cooperative associations in Russia, historical and modern. Historically, artels were semi-formal associations for various enterprises: fishing, mining, commerce, of loaders, loggers, thieves, beggars, etc. Often artels worked far from home and lived as a commune. Payment for job done was distributed according to verbal agreements, quite often in equal shares. Often artels were seasonal.

PropertyValue
dbpprop:abstract
  • Artel is a general term for various cooperative associations in Russia, historical and modern. Historically, artels were semi-formal associations for various enterprises: fishing, mining, commerce, of loaders, loggers, thieves, beggars, etc. Often artels worked far from home and lived as a commune. Payment for job done was distributed according to verbal agreements, quite often in equal shares. Often artels were seasonal. Gradually formalized types of artel emerged, with internal hierarchy and legal agreements. In modern Russia there is no legally defined business term "artel" as a type of an association, however some companies use the word "artel" in their name, especially in areas traditionally handled by artels, such as gold mining or fishing.
  • Artel (russ. ar`tjelj) war im Zarismus ein freiwilliger genossenschaftlicher Zusammenschluss ländlicher Arbeitskräfte; später entstand in der UdSSR daraus eine landwirtschaftliche Produktionsgenossenschaft innerhalb der Kolchosverfassung. Geschichtlich betrachtet waren Artels halbförmliche Genossenschaftsverbände in den verschiedensten Gebieten wie der Landwirtschaft, der Fischerei, im Bergbau, im Tagebau oder der Holzindustrie uvm. Meist lebten die Mitglieder des Artels in einer Art Gemeinschaft abseits der Heimat. Die Entlohnung für geleistete Arbeiten wurde per mündliche Vereinbarung ausgehandelt und meist gleichwertig ausbezahlt. Die Zahl der Artels, jeder mit seiner eigenen Struktur und individuellen Vereinbarungen, wuchs zunächst an. Im heutigen Russland existieren keine rechtskräftigen Artels mehr. Verschiedene Industriezweige, wie der Goldabbau, die früher ebenfalls in den Artels organisiert waren, benutzen das Wort Artel nach wie vor in ihren Firmenzeichen und Firmenlogos.
  • Une artel était anciennement une coopérative de production russe. La terre, les bêtes d'élevage et les outils de travail étaient tous la propriété de la coopérative. Le kolkhoze a succédé à l'artel pendant les années soviétiques, à partir des années 1920.
  • Artel is een historische term voor verschillende coöperatieve samenwerkingsverbanden in Rusland. Historisch gezien waren artels semi-formele samenwerkingsverbanden binnen verschillende economische sectoren, zoals de visserij, mijnbouw, handel, vrachtladers, houthakkers, dieven of bedelaars. Vaak werkten artels ver van thuis en leefden in een commune. Het werk gebeurde vaak op basis van gemeenschappelijke verantwoordelijkheid. De betaling voor het werk werd vaak geregeld op basis van mondelinge overeenkomsten; vaak gelijk verdeeld over de deelnemers. Artels werden vaak opgezet voor seizoenswerk. Over de loop van de tijd ontstonden er langzamerhand steeds formelere vormen van artels, waarbij een interne hiërarchie ontstond en afspraken wettelijk werden vastgelegd. Door de komst van het communisme stopte deze vorm van bedrijfsvoering; de industrialisatie en collectivisatie verdween de artel uit het Russische economische landschap: Alleen in de goudmijnbouw werd de artel nog toegestaan. Uit een van deze artels groeide later het bedrijf Poljoes Zoloto. In het huidige Rusland wordt de benaming artel niet gebruikt als officiële bedrijfsvorm, al gebruiken sommige bedrijven het woord "artel" in hun bedrijfsnaam, met name in sectoren waarin artels vroeger gemeengoed waren, zoald de goudmijnbouw en de visserij.
  • Artel, - początkowo w Rosji carskiej, następnie w ZSRR - zrzeszenie drobnotowarowych producentów. Artel istnieje do dziś w krajach byłego ZSRR. W Rosji zagadnienia tej formy zrzeszenia reguluje Kodeks ziemski.
  • Арте́ль — в России добровольное объединение людей для совместной работы или иной коллективной деятельности, часто с участием в общих доходах и общей ответственностью на основе круговой поруки. Артели строились на договоре, обычно словесном (иногда в большой артели при выполнении длительных и сложных работ — на письменном), содержавшем условия деятельности и обязательства её членов. Артель состояла, как правило, из близких: по возрасту, физической силе и трудовой квалификации работников, равных по своим правам и обязанностям. Первоначально артели возникали на основе общинных, земляческих, родственных и национальных связей, со временем, особенно с развитием рыночной экономики, эти связи расширялись. Управление артелью осуществлял староста (он же рядчик, подрядчик, батырь, кормщик, атаман, усредник и пр. ), которого выбирали на общем собрании из числа наиболее энергичных, знающих и опытных членов артели. Кроме того, артелью избирались один или двое помощников старосты, иногда для контроля за ним — особые «наблюдатели». Артели создавались для выполнения как разовых, временных (сезонных), так и постоянных видов работ. По характеру работ артели были сельскохозяйственные, промысловые, торговые, строительные, сферы «услужения», биржевые, творческие (артели писателей, художников, артистов) и др. Артели известны с древности, в документах (духовных и договорных грамотах князей) XIV века названы охотничьи, рыболовные, «сокольничьи» артели. С развитием товарно-денежных отношений и мелкого товарного хозяйства увеличилась число артелей, разнообразилась их деятельность. В документах XVII века говорится об артелях каменщиков, плотников, кузнецов, извозчиков, «ярыжных», «кортомщиков» (арендаторов земли). В XVIII—XIX вв. складывалась и усиливалась территориальная специализация артелей. На севере и востоке преобладали промыслово-охотничьи артели (рыболовецкие, «тюленьи», «моржовые», звероловов), в Восточной Сибири и на Урале — приисковые по добыче золота, солепромышленные, каменоломные, по изготовлению древесного угля, разработке горных рудников, в центре Европейской России — артели плотников, каменщиков, маляров, валяльщиков, шерстобитов, иконописцев, офеней (мелких торговцев вразнос), камнетёсов, рогожников, шорников, на Волге — бурлацкие, коноводные, крючников, барочников (строителей мелких судов), в Заволжье — артели чабанов, пастухов, «гуртовых» (прогонщиков скота), сельхозрабочих, землекопов, на Украине — «чумацкие валки» (перевозчиков товаров), «забродческие ватаги» (рыболовов), в портах — артели лодочников, «биндюжников» (грузчиков) и пр. С развитием торговли и промышленности артели стали обслуживать их нужды. В крупных городах существовали артели в сфере услуг для населения — извозчиков, портных, башмачников, посыльных, грузчиков и пр. Ряд железных дорог были построены с преимущественным применением труда строительных артелей. В 1860—70-х гг. получили распространение производственные и творческие артели интеллигенции (например, «Артель художников» и «Артель переводчиц»). В конце XIX века переписи Москвы и Петербурга зафиксировали артели счетоводов, электромехаников, инженеров, бухгалтеров, а также женские артели — продавцов, кассиров, золотошвеек и пр. Иногда в артелях практиковался наём рабочей силы, коллективным нанимателем становилась вся артель. Иногда артели трансформировались в кооперативные товарищества, члены которых уже не были заняты совместным трудом, но организовывали совместный бизнес в сфере сбыта, транспортивки, закупки сырья, использования инструмента и машин и т.  д. В 1866 г. кооперативный деятель Н.  В.  Верещагин создал одну из первых подобных артелей — сыроваренную в селе Отроковичи Тверской губернии. К концу XIX века число «кооперативных» артелей сократилось в связи с созданием широкой сети магазинов, складов и прокатных пунктов сельхозмашин. С 1880-х гг. возникали маслодельные артели, которые широко распространились в Западной Сибири, Прибалтике, Вологодской губернии. К концу XIX века в России насчитывалось свыше 3 тыс. маслодельных артелей, в том числе 2 тыс. в Сибири. В 1906—07 из хозяйств с одной коровой участвовали в маслодельных артелях 30 % дворов, с двумя коровами — 69 %, с 10 и более — 96 %. Артели как массовое явление перестали существовать в ходе коллективизации и индустриализации. В советское время единственным разрешённым видом артелей были старательские артели по добыче золота. Крупнейшее российское предприятие по добыче золота — АО «Полюс Золото» — выросло из артели.
  • Арті́ль(тат.  — ортак, ортак-ель, тюрк. — орти — спільний, народ, громада) — добровільне об'єднання осіб для досягнення спільною працею певних господарських цілей. Була поширена в дореволюційній Росії та Україні, в СРСР у 1920 — 1930-х pp. Види. Відомі промислові, сільськогосподарські, риболовецькі та інші види арітлі. Форма господарювання. Вони мали права юридичної особи. Управління артілями здійснювалося на демократичних засадах виборними органами. Артіль — 1) Добровільне трудове об'єднання громадян для ведення колект. господарства на основі усуспільнення засобів виробництва. Економічною основою артілей є кооперативно-колгоспна власність на знаряддя і засоби виробництва та продукцію, вироблену колективною працею. Як форма соціалістичної виробничої кооперації А. ґрунтується на таких принципах: рівність усіх членів А. в правах і обов'язках; виконання всіх робіт в А. гол. чин. силами її членів, оплата праці залежно від її продуктивності, забезпечення членів А. в старості, при інвалідності та при втраті годувальника; управління справами А. самими її членами на демократичних принципах; планування діяльності А. Держава встановлює межі майнової відповідальності А. перед кредиторами. Мета створення артілі — переведення дрібнотоварного господарства землеробів і ремісників на шлях громадського соціалістичного господарства. Діяльність А. регулюється статутом, який визначає її правоздатність і приймається вищим органом управління А. (заг. зборами) на підставі примірного Статуту. В СРСР залежно від роду виробничої діяльності та особливостей членського складу були такі А. : а) сільськогосподарська; б) рибальська (рибколгосп) — об'єднання трудяших-рибалок для ведення колект. господарства по вилову риби і морського звіра, а також підсобного с. г. ; в) промислова с. -г. (промколгосп) — об'єднання громадян, які поряд з яким-небудь промислом займаються с. г. ; промколгоспи входять до системи промкооперації; г) промислова — основна форма промислової кооперації виробників; за родом виробничої діяльності вони поділяються на кравецькі, шевські, текст. -трикотажн і, галантерейні, культтоварів, ремісничо-художніх виробів тощо; ґ) інвалідів — об'єднує інвалідів, пенсіонерів, а також працездатних осіб в межах, встановлених статутом; входить до системи промкооперації. На Україні налічується (1959) А. : рибальських — 139; промколгоспів — 15, промислових — 1439, інвалідів — 376. 2) Як форма виробничого об'єднання людей А. відома давно. Протягом віків питання, зв'язані з А. , регулювались звичаями. В дореволюційній Росії і на території України існували т. з. побутові А. теслярів, лісорубів тощо.
dbpprop:hasPhotoCollection
rdf:type
rdfs:comment
  • Artel is a general term for various cooperative associations in Russia, historical and modern. Historically, artels were semi-formal associations for various enterprises: fishing, mining, commerce, of loaders, loggers, thieves, beggars, etc. Often artels worked far from home and lived as a commune. Payment for job done was distributed according to verbal agreements, quite often in equal shares. Often artels were seasonal.
  • Artel (russ. ar`tjelj) war im Zarismus ein freiwilliger genossenschaftlicher Zusammenschluss ländlicher Arbeitskräfte; später entstand in der UdSSR daraus eine landwirtschaftliche Produktionsgenossenschaft innerhalb der Kolchosverfassung. Geschichtlich betrachtet waren Artels halbförmliche Genossenschaftsverbände in den verschiedensten Gebieten wie der Landwirtschaft, der Fischerei, im Bergbau, im Tagebau oder der Holzindustrie uvm.
  • Une artel était anciennement une coopérative de production russe. La terre, les bêtes d'élevage et les outils de travail étaient tous la propriété de la coopérative. Le kolkhoze a succédé à l'artel pendant les années soviétiques, à partir des années 1920.
  • Artel is een historische term voor verschillende coöperatieve samenwerkingsverbanden in Rusland. Historisch gezien waren artels semi-formele samenwerkingsverbanden binnen verschillende economische sectoren, zoals de visserij, mijnbouw, handel, vrachtladers, houthakkers, dieven of bedelaars. Vaak werkten artels ver van thuis en leefden in een commune. Het werk gebeurde vaak op basis van gemeenschappelijke verantwoordelijkheid.
  • Artel, - początkowo w Rosji carskiej, następnie w ZSRR - zrzeszenie drobnotowarowych producentów. Artel istnieje do dziś w krajach byłego ZSRR. W Rosji zagadnienia tej formy zrzeszenia reguluje Kodeks ziemski.
  • Арте́ль — в России добровольное объединение людей для совместной работы или иной коллективной деятельности, часто с участием в общих доходах и общей ответственностью на основе круговой поруки.
  • Арті́ль(тат.  — ортак, ортак-ель, тюрк. — орти — спільний, народ, громада) — добровільне об'єднання осіб для досягнення спільною працею певних господарських цілей. Була поширена в дореволюційній Росії та Україні, в СРСР у 1920 — 1930-х pp. Види.
rdfs:label
  • Artel
  • Artel
  • Artel
  • Artel
  • Artel
  • Артель
  • Артіль
owl:sameAs
skos:subject
foaf:page
is dbpprop:disambiguates of
is owl:sameAs of