| dbpprop:abstract
|
- Aristotelianism is a tradition of philosophy that takes its defining inspiration from the work of Aristotle. Aristotelianism is understood by its proponents as critically developing Plato’s theories. Most particularly, Aristotelianism brings Plato’s ideals down to Earth as goals and goods internal to natural species that are realized in activity. This is the characteristically Aristotelian idea of teleology, and the practicality of the approach is embodied in Nichomachean Ethics as the Aristotelian virtue of phronesis. The philosophy itself its sometimes contrasted by critics with the rationalism and idealism of Plato.
- Aristotelismus nennt man das Wissenschaftssystem, das aus dem Gedankengut des griechischen Philosophen Aristoteles entwickelt wurde. Seine Nachfolger werden als Aristoteliker oder Peripatetiker bezeichnet.
- Aristotelismus je filosofický směr, inspirovaný řeckým filosofem Aristotelem (384-322 př. Kr. ) a jeho dílem. Vyznačuje se snahou o racionální a systematické uspořádání pojmů a představ, o postižení skutečnosti v celé její šíři a důrazem na empirickou smyslovou zkušenost.
- Aristotelismiksi kutsutaan Aristoteleelle ominaista filosofista ajattelua ja Aristoteleen filosofian myöhempää systematisointia. Aristotelismi on saanut alkunsa Platonin ajatusten kriittisestä edelleenkehittelystä. Aristotelismia kuvaa teleologia, jossa Platonin ideat on palautettu maan pinnalle eri lajeille ominaisiksi sisäisiksi päämääriksi, jotka toteutuvat yksilöiden toiminnassa. Tämä näkyy muun muassa aristoteelisessa etiikassa ja aristoteelisessa käytännöllisen järjen hyveessä. Aristoteleen ajattelu on vaikuttanut suuresti koko länsimaiseen tieteelliseen ajatteluun. Alun perin aristotelismi eli Ateenan peripateettisessa koulussa. Myöhemmän antiikin aikana se vaikutti muun muassa stoalaisuuteen ja keskiplatonismiin. Keskiajalla se eli ennen kaikkea skolastiikassa, sekä kristittyjen, islamilaisten että juutalaisten skolastikkojen parissa. Nykyisin aristotelismi vaikuttaa edelleen niin kutsuttuna uusaristotelismina. Aristoteleen seuraajia kutsutaan aristoteelikoiksi tai peripateetikoiksi.
- L'aristotélisme est le nom donné à la doctrine dérivée des œuvres d'Aristote, chez les arabes Avicenne et Averroes notamment, puis progressivement adoptée aux XIIe et XIII siècle par la scolastique, grâce à la réconciliation de la philosophie d'Aristote et du christianisme par saint Thomas d'Aquin. Le terme "aristotélicien" peut être employé dans le sens de "commentateur des œuvres d'Aristote". Le mot "aristotélisme" renvoie à Aristote, tandis que le mot "péripatétisme" renvoie, plus largement, à l'école péripatétique ou péripatéticienne, qui relève d'Aristote comme de ses disciples.
- Az arisztotelianizmus (peripatetikusok) egy filozófiai irányzat, amely Arisztotelész filozófiájára épít, tagjait azok a gondolkodók összessége teszi ki, akik Arisztotelész filozófiáját követték. A kritikusok gyakran Platón idealizmusának ellenzőit is így nevezik.
- L'aristotelismo sta ad indicare sia la dottrina di Aristotele, sia le correnti filosofiche dei suoi discepoli che in diversi periodi ripresero e svilupparono il pensiero originale del maestro.
- Pojęcie arystotelizm obejmuje poglądy filozoficzne Arystotelesa oraz te kierunki i szkoły filozoficzne, które rozwijały jego nauki. Owe poglądy były często wykorzystywane w teologii. Dzieła Arystotelesa zostały przybliżone chrześcijaństwu dzięki Boecjuszowi, który przetłumaczył niektóre prace Arystotelesa na język łaciński, ale w większym stopniu dzięki filozofom arabskim, takim jak Awerroes. Znajomość jego pism rozpowszechnia się w XIII w. Św. Tomasz z Akwinu zastosował metafizykę Arystotelesa do swoich rozważań nad delikatną równowagą między wiarą a wymogami umysłu. Arystotelizm w okresie renesansu oddziaływał słabiej, ale znalazł kontynuatorów wśród uczonych pochodzących z Bizancjum: Teodora Gazy i Jana z Trapezuntu. Arystotelizm renesansowy rozpadł się na dwie szkoły: aleksandrystów, których ośrodkiem była Bolonia, oraz awerroistów, skupionych w Padwie.
- Aristotelismo é escola filosófica adepta das doutrinas de Aristóteles (384-322 a.C. ) e de seus seguidores. São temas centrais do aristotelismo a teoria da abstração e do silogismo, os conceitos de ato e potência, forma e matéria, e substância e acidente, doutrinas todas que serviram à criação da lógica formal e da ética, e que exerceram e ainda exercem enorme influência no pensamento ocidental.
- Aristotelism är en beteckning för filosofiska riktningar som utgått från eller påverkats av Aristoteles filosofi.
- Aristotelesçilik, Plantonculuğa paralel olarak, aynı zaman dönemleri içinde gelişen bir felsefei eğilimdir. Yeni bir dünya görüşü arayışı içinde rönesans felsefesinin Platon'a ve Aristoteles'e yönelmesi şaşırtıcı değildir. Her ikisi de klasik çağın en güçlü düşünürleriydi ve yapıtları bir anlamda ilk felsefeyi kurmaya yönelikti.
- Аристотелізм — система мислення, яка в загальному слідує принципам і вченню Аристотеля, особливо що стосується особистої та суспільної етики (а так й політики) і тлумачення властивих людині благ. Етичні принципи Аристотеля яскраво вираженні в одному з його відомих творів - Нікомаховій етиці. Аристотель розглядав філософію як подвійне заняття: практичне і теоретичне. Практична філософія охоплює етику і політику, а теоретична - логіку і фізику. Метафізика розглядається як наука про субстанції, яка має внутрішнє притаманні ній принципи спокою і руху. Душею Аристотель вважав те, завдяки чому людина жиє, відчуває і розуміє. Звідси душі приписуються принципи і спосібності їстивні, чуттєві і інтелектуальні. Далі, він розглядав душу двійною - раціональною і ірраціональною, в деяких людях піднімаючою почуття над розумом. Аристотель визначав мудрість як науку про першопричини. Чотирма головними розділами його філософії були - діалектика, фізика, етика і метафізика. Бог визначався ним як Перший Рушій, найкраща серед істотностей, нерухома субстанція, віддалена від чуттєвих речей, позбавлена тілесних кількостей, неділима і не маюча частин. Платонізм базується на апріорному міркуванні, а аристотелізм - на апостеріорному розмірковуванні. Аристотель вчив свого учня, Олександра Македонського, що, якщо він не зробив добре діло, день пропав для нього. Серед учнів Аристотеля були Теофраст, Стратон, Лікон, Арістон, Критолай і Діодор.
|
| rdfs:comment
|
- Aristotelianism is a tradition of philosophy that takes its defining inspiration from the work of Aristotle. Aristotelianism is understood by its proponents as critically developing Plato’s theories. Most particularly, Aristotelianism brings Plato’s ideals down to Earth as goals and goods internal to natural species that are realized in activity.
- Aristotelismus nennt man das Wissenschaftssystem, das aus dem Gedankengut des griechischen Philosophen Aristoteles entwickelt wurde. Seine Nachfolger werden als Aristoteliker oder Peripatetiker bezeichnet.
- Aristotelismus je filosofický směr, inspirovaný řeckým filosofem Aristotelem (384-322 př. Kr. ) a jeho dílem. Vyznačuje se snahou o racionální a systematické uspořádání pojmů a představ, o postižení skutečnosti v celé její šíři a důrazem na empirickou smyslovou zkušenost.
- Aristotelismiksi kutsutaan Aristoteleelle ominaista filosofista ajattelua ja Aristoteleen filosofian myöhempää systematisointia. Aristotelismi on saanut alkunsa Platonin ajatusten kriittisestä edelleenkehittelystä. Aristotelismia kuvaa teleologia, jossa Platonin ideat on palautettu maan pinnalle eri lajeille ominaisiksi sisäisiksi päämääriksi, jotka toteutuvat yksilöiden toiminnassa.
- L'aristotélisme est le nom donné à la doctrine dérivée des œuvres d'Aristote, chez les arabes Avicenne et Averroes notamment, puis progressivement adoptée aux XIIe et XIII siècle par la scolastique, grâce à la réconciliation de la philosophie d'Aristote et du christianisme par saint Thomas d'Aquin. Le terme "aristotélicien" peut être employé dans le sens de "commentateur des œuvres d'Aristote".
- Az arisztotelianizmus (peripatetikusok) egy filozófiai irányzat, amely Arisztotelész filozófiájára épít, tagjait azok a gondolkodók összessége teszi ki, akik Arisztotelész filozófiáját követték. A kritikusok gyakran Platón idealizmusának ellenzőit is így nevezik.
- L'aristotelismo sta ad indicare sia la dottrina di Aristotele, sia le correnti filosofiche dei suoi discepoli che in diversi periodi ripresero e svilupparono il pensiero originale del maestro.
- Pojęcie arystotelizm obejmuje poglądy filozoficzne Arystotelesa oraz te kierunki i szkoły filozoficzne, które rozwijały jego nauki. Owe poglądy były często wykorzystywane w teologii. Dzieła Arystotelesa zostały przybliżone chrześcijaństwu dzięki Boecjuszowi, który przetłumaczył niektóre prace Arystotelesa na język łaciński, ale w większym stopniu dzięki filozofom arabskim, takim jak Awerroes. Znajomość jego pism rozpowszechnia się w XIII w. Św.
- Aristotelismo é escola filosófica adepta das doutrinas de Aristóteles (384-322 a.C. ) e de seus seguidores. São temas centrais do aristotelismo a teoria da abstração e do silogismo, os conceitos de ato e potência, forma e matéria, e substância e acidente, doutrinas todas que serviram à criação da lógica formal e da ética, e que exerceram e ainda exercem enorme influência no pensamento ocidental.
- Aristotelism är en beteckning för filosofiska riktningar som utgått från eller påverkats av Aristoteles filosofi.
- Aristotelesçilik, Plantonculuğa paralel olarak, aynı zaman dönemleri içinde gelişen bir felsefei eğilimdir. Yeni bir dünya görüşü arayışı içinde rönesans felsefesinin Platon'a ve Aristoteles'e yönelmesi şaşırtıcı değildir. Her ikisi de klasik çağın en güçlü düşünürleriydi ve yapıtları bir anlamda ilk felsefeyi kurmaya yönelikti.
- Аристотелізм — система мислення, яка в загальному слідує принципам і вченню Аристотеля, особливо що стосується особистої та суспільної етики (а так й політики) і тлумачення властивих людині благ.
|
![[RDF Data]](/statics/sw-cube.png)
