| dbpprop:abstract
|
- In classical music, arioso is a style of solo opera singing between recitative and aria. Literally, arioso means airy. The term arose in the 16th century along with the aforementioned styles and monody. It is commonly confused with recitativo accompagnato. Arioso is similar to recitative due to its unrestrained structure and inflexions, close to those of speech. It differs however in its rhythm. Arioso is similar to aria in its melodic form, both being closer to singing than recitative; however they differ in form, arioso generally not resorting to the process of repetition.
- Ein Arioso ist ein Musikstück für eine Solo-Gesangsstimme und Instrumentalbegleitung. Ein Arioso ist sanglicher und weniger dem dramatischen Sprechgesang verpflichtet als das Rezitativ, aber von offenerer und weniger festgefügter Form als die Arie. Ariosi finden sich üblicherweise nicht einzeln, sondern als Sätze von Opern, Oratorien oder Kantaten; typische Texte sind z. B. Bibelworte, die sich nicht reimen, aber trotzdem einen weniger erzählenden als lyrischen Charakter haben. In gewisser Weise könnte das Arioso daher als ein Nachfolger des freien Solomadrigals betrachtet werden.
- En musique classique, un arioso, est un genre musical pour voix de soliste, qui occupe la place intermédiaire entre le récitatif, de nature narrative, et l'aria, purement musicale. Tout comme ces derniers, l'arioso est né au cours du XVI siècle, en même temps que la monodie accompagnée et l'opéra, dont il est indissociable. Il est employé, non seulement dans l'art lyrique, mais également dans tout genre musical concerné par le récit ou le déroulement d'une action dramatique — cantate, oratorio, etc. Il se rapproche du recitativo accompagnato, avec lequel il est fréquemment confondu. Dans La Flûte enchantée de Mozart, au début du finale du premier acte, l'andante du prêtre (Sprecher) « Sobald dich führt des Freundschaft Hand ins Heiligtum zum ew'gen Band » est un exemple d'arioso. L'arioso s'apparente au récitatif par sa structure libre et par ses inflexions, proches de la parole; il s'en distingue cependant par son rythme, régulièrement mesuré. L'arioso s'apparente à l'aria par ses caractéristiques mélodiques — les phrases sont souvent plus chantantes que dans le simple récitatif —; il s'en distingue cependant par sa forme qui n'a généralement pas recours au procédé de la répétition : on n'y distingue pas de véritable « thème ». Dans une composition musicale, l'arioso peut constituer un numéro indépendant — par exemple, une pièce succédant à un récitatif et précédant un air. Il peut également, l'espace de quelques mesures, s'insérer dans une structure plus développée — un récitatif, une aria, un chœur, ou un ensemble quelconque. Au cours du XIX siècle, alors que les compositeurs d'opéra abandonnent progressivement les formes strictes ainsi que l'alternance « récitatif-air », et s'acheminent vers la « mélodie infinie » — dont l'opéra wagnérien est un exemple notoire —, le modèle de l'arioso va jouer un rôle de premier plan.
- L'arioso è una forma musicale, per lo più operistica, in cui la linea vocale, pur condotta su versi sciolti come quelli normalmente musicali in stile recitativo, presenta l'espansione melodica tipica dell'aria. Tale forma si riscontra già nella musica vocale barocca, generalmente alla fine di un recitativo e in corrispondenza di uno o due versi particolarmente espressivi o concettosi. In questo periodo l'arioso è chiamato anche cavata, aria cavata o mezz'aria. Nell'opera italiana del Settecento, col definirsi di uno stacco più netto tra recitativo e aria, l'arioso cade quasi in disuso, conservandosi invece nella tragédie-lyrique francese. Col primo Ottocento essa torna in auge anche in Italia, soprattutto a partire da La straniera di Vincenzo Bellini (1829). Le caratteristiche formali sono le stesse della cavata barocca, ma il brano può assumere proporzioni ragguardevoli. L'impiego di versi sciolti, non di rado aggiustati dagli stessi compositori, rende l'arioso una forma più libera e irregolare rispetto all'aria. Quando pertanto, nella seconda metà del secolo, prima in Francia e in Russia, poi anche in Italia, l'aria perde la tipica quadratura in favore di un canto più sciolto, il confine tra questa forma e quella dell'arioso diviene labile e spesso incerto.
- Een arioso is een muziekvorm voor solo-zang en instrumenten, met name in de barokmuziek. Zowel qua tekst als qua muziek is de arioso een tussenvorm tussen een recitatief en een aria. In vergelijking met een recitatief waarbij de muzikale begeleiding meestal alleen bestaat uit een basso continuo, is de begeleiding van een arioso uitbundiger en rijker. De nadruk van een arioso ligt in vergelijking met een aria meer op de tekst dan op de muziek. Vaak maken arioso's deel uit van een groter muziekstuk, zoals een opera, oratorium of cantate. In de Matthäus Passion van Johann Sebastian Bach bijvoorbeeld zijn enkele arioso's te vinden, vaak als inleiding op een aria die door dezelfde solist gezongen wordt.
- Arioso - forma muzyczna pośrednia między recytatywem a arią, jeden z podstawowych współczynników formy opery. Rozwinęła się w stylu bel canto. Jan Sebastian Bach często wprowadzał ariosa w końcowej partii recytatywu. Zobacz też: Przegląd zagadnień z zakresu muzyki
- Na música clássica, arioso é um estilo de solo vocal de ópera ou oratório que ocupa lugar intermediário entre o recitativo e a ária. Literalmente significa "como uma ária". O termo surgiu no século XVI, juntamente com os estilos supramencionados e a monódia. Muitas vezes é confundido com o recitativo acompanhado. O Arioso, por um lado, é semelhante ao recitativo devido à sua estrutura e inflexões irrestritas, próximas às da fala. Difere-se, entretanto, no seu ritmo. Por outro lado, se assemelha à ária em sua forma melódica, sendo ambos mais próximos do canto; entretanto diferem-se na forma de composição, já que o arioso, geralmente, não recorre ao processo de repetição.
- Ариозо — высшая речитативная форма, которая отличается от низших форм: сухого речитатива (recitativo secco) и речитатива в темпе (a tempo), большим мелодическим содержанием в партии голоса и большим интересом и сложностью в аккомпанементе. Ариозо есть также вокальное сочинение небольших размеров, не имеющее определённой формы, как, например, песня, пишущаяся в коленном складе; по объёму оно соответствует ариетте. В новейшее время многие композиторы дают небольшой арии название ариозо. Образчиками ариозо могут служить вагнеровские певучие речитативы.
- Аріо́зо (іт. arioso — співуче, подібно до арії) — вища речитативна форма, яка відрізняється від низьких форм: сухого речитативу (recitativo secco) і речитативу в темпі (а tempo) великим мелодійним вмістом в партії голосу і великим інтересом і складністю в акомпанементі. Аріозо — сольний вокальний номер в опері, різновидність арії, від якої відрізняється меншим розміром і наспівно-декламаційним характером (напр. , аріозо Тараса «Що у світі є святіше понад наше побратимство» в опері Лисенка «Тарас Бульба»). Аріозо є також вокальний твір невеликих розмірів, що не має певної форми, як, наприклад, пісня, що пишється у колінному складі; за об'ємом вона відповідає арієтте. В новітній час багато композиторів дають невеликій арії назву аріозо. Зразками аріозо можуть служити вагнерівські співочі речитативи. Аріозо виникло з мелодичного речитативу.
|
| rdfs:comment
|
- In classical music, arioso is a style of solo opera singing between recitative and aria. Literally, arioso means airy. The term arose in the 16th century along with the aforementioned styles and monody. It is commonly confused with recitativo accompagnato. Arioso is similar to recitative due to its unrestrained structure and inflexions, close to those of speech. It differs however in its rhythm.
- Ein Arioso ist ein Musikstück für eine Solo-Gesangsstimme und Instrumentalbegleitung. Ein Arioso ist sanglicher und weniger dem dramatischen Sprechgesang verpflichtet als das Rezitativ, aber von offenerer und weniger festgefügter Form als die Arie. Ariosi finden sich üblicherweise nicht einzeln, sondern als Sätze von Opern, Oratorien oder Kantaten; typische Texte sind z. B. Bibelworte, die sich nicht reimen, aber trotzdem einen weniger erzählenden als lyrischen Charakter haben.
- En musique classique, un arioso, est un genre musical pour voix de soliste, qui occupe la place intermédiaire entre le récitatif, de nature narrative, et l'aria, purement musicale. Tout comme ces derniers, l'arioso est né au cours du XVI siècle, en même temps que la monodie accompagnée et l'opéra, dont il est indissociable.
- L'arioso è una forma musicale, per lo più operistica, in cui la linea vocale, pur condotta su versi sciolti come quelli normalmente musicali in stile recitativo, presenta l'espansione melodica tipica dell'aria. Tale forma si riscontra già nella musica vocale barocca, generalmente alla fine di un recitativo e in corrispondenza di uno o due versi particolarmente espressivi o concettosi. In questo periodo l'arioso è chiamato anche cavata, aria cavata o mezz'aria.
- Een arioso is een muziekvorm voor solo-zang en instrumenten, met name in de barokmuziek. Zowel qua tekst als qua muziek is de arioso een tussenvorm tussen een recitatief en een aria. In vergelijking met een recitatief waarbij de muzikale begeleiding meestal alleen bestaat uit een basso continuo, is de begeleiding van een arioso uitbundiger en rijker. De nadruk van een arioso ligt in vergelijking met een aria meer op de tekst dan op de muziek.
- Arioso - forma muzyczna pośrednia między recytatywem a arią, jeden z podstawowych współczynników formy opery. Rozwinęła się w stylu bel canto. Jan Sebastian Bach często wprowadzał ariosa w końcowej partii recytatywu. Zobacz też: Przegląd zagadnień z zakresu muzyki
- Na música clássica, arioso é um estilo de solo vocal de ópera ou oratório que ocupa lugar intermediário entre o recitativo e a ária. Literalmente significa "como uma ária". O termo surgiu no século XVI, juntamente com os estilos supramencionados e a monódia. Muitas vezes é confundido com o recitativo acompanhado. O Arioso, por um lado, é semelhante ao recitativo devido à sua estrutura e inflexões irrestritas, próximas às da fala. Difere-se, entretanto, no seu ritmo.
- Ариозо — высшая речитативная форма, которая отличается от низших форм: сухого речитатива (recitativo secco) и речитатива в темпе (a tempo), большим мелодическим содержанием в партии голоса и большим интересом и сложностью в аккомпанементе.
- Аріо́зо (іт. arioso — співуче, подібно до арії) — вища речитативна форма, яка відрізняється від низьких форм: сухого речитативу (recitativo secco) і речитативу в темпі (а tempo) великим мелодійним вмістом в партії голосу і великим інтересом і складністю в акомпанементі.
|
![[RDF Data]](/statics/sw-cube.png)
