| dbpprop:abstract
|
- Academician Andrey Petrovych Ershov was a Soviet computer scientist, notable as a pioneer in systems programming and programming language research. He was responsible for the languages ALPHA and Rapira, AIST-0 the first Soviet time-sharing system, electronic publishing system RUBIN, and MRAMOR, a multiprocessing workstation. He also was the instigator for developing Computer Fund of Russian Language (Машинный Фонд Русского Языка), the Soviet project for creating a large representative Russian corpus, a project in 1980s comparable to the Bank of English and British National Corpus. Russian National Corpus created by Russian Academy of Sciences in 2000s is the successor of Ershov's project. From 1959 he belonged to the Siberian Division of the USSR Academy of Sciences, and helped found both the Novosibirsk Computer Center and the Siberian School of Computer Science. He received the Academician A. N. Krylov Prize from the Academy of Sciences, the first programmer to be so recognized. In 1974 he was made a Distinguished Fellow of the British Computer Society, and 1981 received the Silver Core Award of the IFIP.
- Андре́й Петро́вич Ершо́в — советский учёный, один из пионеров теоретического и системного программирования, создатель Сибирской школы информатики, академик АН СССР. Его работы оказали огромное влияние на формирование и развитие вычислительной техники не только в СССР, но и во всём мире. Ершов — один из пионеров российской корпусной лингвистики; по его инициативе начал создаваться Машинный фонд русского языка при Институте русского языка АН СССР. Окончил МГУ в 1954 году. До начала 50-х гг. не существовало специальности «программист». Ершову повезло: он оказался одним из первых программистов, имевших специальное образование. После окончания аспирантуры механико-математического факультета в 1957 году возглавил отдел теоретического программирования Вычислительного центра АН СССР. Вскоре после окончания МГУ Ершов становится руководителем работ и автором одной из первых программирующих программ для отечественных ЭВМ — БЭСМ и «Стрела». В 1958 году он опубликовал первую в мировой литературе монографию «Программирование для БЭСМ», которая сразу же была издана за рубежом. В 1960 году Ершов переехал в Новосибирский Академгородок, с которым была связана вся научная и педагогическая деятельность Андрея Петровича. Под его руководством и при его участии были созданы такие языки программирования, как Альфа, Альфа-6 и трансляторы с них. Всемирно известная система «Альфа» стала первой оптимизирующей системой программирования для сложных языков. В 70-х годах Ершов разрабатывает типовую, общую для многих языков схему трансляции, пригодную для создания фрагментов оптимизированных трансляторов. Эта схема охватывала многие задачи автоматизации программирования: анализ свойств программ, систем преобразования программ, разработки входных языков, разработки оптимизирующих трансляторов. Для решения этой проблемы требовался специальный язык, чтобы на нём можно было описать все возникающие проблемы. Такой универсальный программирующий процессор и его внутренний язык описания был создан и получил название «Бета». В середине 80-х гг. Андрей Петрович развил эти идеи и предложил создать открытый, то есть развиваемый язык, на котором можно описать будущую программу, конструкции, её образующие, и объекты предметной области задачи. Этот язык получил наименование «Лексикон». В 70-е гг. А. П. Ершов активно занимается педагогической деятельностью. Вокруг него складывается неформальный коллектив научных сотрудников ряда академических институтов (прежде всего, Вычислительного центра СО АН СССР) и Новосибирского университета, педвузовских и школьных преподавателей, проводивший широкую программу экспериментов, исследований и разработок в направлении Школьной информатики . В 1981 г. на 3-й Всемирной конференции ИФИП (Международной федерации по обработке информации) и ЮНЕСКО по применению ЭВМ в обучении, в Лозанне (Швейцария) А. П. Ершов делает доклад под названием «Программирование — вторая грамотность». Название доклада быстро становится лозунгом. В Новосибирске начинаются эксперименты по преподаванию программирования, а затем и информатики школьникам. Разрабатывается компьютер Агат, обучающая система «Школьница» и язык «Рапира». В 1985 А. П. Ершовым совместно с группой соавторов был выпущен школьный учебник «Основы информатики и вычислительной техники» (ОИВТ) и началось преподавание информатики как учебного предмета во многих школах Советского Союза. Для записи алгоритмов в этом учебнике применялся Алголо-подобный язык, так называемый Русский алгоритмический язык (или Учебный алгоритмический язык), в шутку называемый «Ершол». Реализация этого языка стал Е-практикум, разработанный на механико-математическом факультете МГУ. Андрей Петрович был организатором и участником многих международных конференций, учёных групп, главных редколлегий советских и иностранных научных журналов, активным деятелем Международной федерации по обработке информации (ИФИП). Труды А. П. Ершова по информатике, в том числе по теоретическому и системному программированию, получили международное признание: он был членом Американской ассоциации по вычислительной технике (ACM) (1965), почётным членом Британского общества по вычислительной технике (1974). С апреля 1987 года Андрей Петрович был председателем Научного совета АН СССР по комплексной проблеме «Кибернетика». Активно участвовал в создании отраслевого журнала «Микропроцессорные средства и системы». За существенный вклад в теорию смешанных вычислений А. П. Ершов был удостоен премии имени академика А. Н. Крылова. Имя А. П. Ершова носит Институт систем информатики, премия для молодых учёных СО РАН, аудитория и студенческая стипендия в НГУ, в институте хранится его мемориальная библиотека.
- Андрій Петрович Єршов (19.04.1931, Москва — 08.12.1988) — радянський програміст і математик, один з творців «шкільної інформатики», лідер в області теорії й автоматизації програмування, основні праці якого охоплюють теоретичне й системне програмування, мови програмування, теорію схем програм, мішані обчислення. Народився в Москві в родині інтелігентів: батько був інженером-хіміком, мати — бібліотекарем. У 1943 р. батьки А. П. Єршова переїжджають у Сибір, до м. Кемерово, де Андрій Петрович в 1949 р. закінчив середню школу. Того ж року вступає на фізико-технічний факультет Московського університету, збираючись стати фізиком. Однак на цьому факультеті йому вчитися не довелось, але було дозволено перевестися на механіко-математичний факультет того ж університету. На механіко-математичному факультеті А. П. Єршов став спеціалізуватися по кафедрі обчислювальної математики, якою керував академік С. Л. Соболєв, а на останніх курсах під впливом А. А. Ляпунова захопився програмуванням. В 1953 р. , ще будучи студентом, він влаштувався на роботу в Інститут точної механіки й обчислювальної техніки, — де складався один з перших радянських колективів програмістів, — і брав участь у підготовці прийомних випробувань однієї з перших радянських обчислювальних машин «БЭСМ». В 1954 р. А. П. Єршов закінчив університет — це був перший у радянських ВНЗ масовий випуск за фахом «програмування». У тому ж році його приймають в аспірантуру в Московському університеті, яку він закінчує в 1957 р. В аспірантурі він працює під керівництвом А. А. Ляпунова й до початку 1958 року завершує підготовку кандидатської дисертації, присвяченої поняттю операторного алгорифма. Однак у зв'язку з настороженим відношенням математиків у той період до нової науки — програмування — захистити дисертацію йому вдається тільки в 1962 р. В 1957 р. А. П. Єршов стає завідувачем відділом автоматизації програмування у тільки-но створеному Обчислювальному центрі АН СРСР. У зв'язку зі створенням Сибірського відділення АН СРСР на прохання директора Інституту математики СВ АН СРСР академіка C. Л. Соболєва він приймає на себе обов'язки організатора й фактичного керівника відділу програмування цього інституту. В 1960 р. він стає й формальним керівником цього відділу й остаточно переїжджає в Сибір. Докторську дисертацію по методам побудови трансляторів він захищає в 1968 р. і через два роки стає членом-кореспондентом (1970), а в 1984 р. — академіком АН СРСР. Надалі, після створення Г. И. Марчуком Обчислювального центру СВ АН СРСР (1964), Андрій Петрович переходить на роботу в цей центр (завідувачем відділом і відділенням). Тут починається науково-педагогічна робота А. П. Єршова: він не тільки стає ідейним керівником і неформальним главою великої й активно працюючої співдружності новосибірських програмістів — школи системного й теоретичного програмування, дослідження якої складалися з робіт його учнів і послідовників у різних новосибірських інститутах, — але й приступає до виконання обов'язків професора в Новосибірськом університеті (з 1969). Завдяки унікальним здатностям наукового передбачення, А. П. Єршов одним перших у країні усвідомив ключову роль обчислювальної техніки в прогресі науки й суспільства й з початку 80-[ рр. почав активно займатися педагогічною діяльністю, спрямованою на просування програмування, а потім й інформатики в систему освіти, а також масову свідомість. У Новосибірську під патронатом А. П. Єршова були розпочаті експерименти з викладання програмування, а потім й інформатики школярам. Під цей освітній проект були розроблені комп'ютер «Агат», навчальна система «Школярка» і мова «Рапіра». В 1985-86 рр. А. П. Єршовим разом із групою співавторів були підготовлені й випущені пробні навчальні посібники для середніх навчальних закладів «Основи інформатики й обчислювальної техніки» (частина I і частина II — для 9-10 класів) і під його науковим керівництвом почалося викладання інформатики як навчального предмета у всіх школах Радянського Союзу. Для запису алгоритмів у пробних навчальних посібниках уперше була застосована Алгол-подібна мова з російською нотацією (так звана «навчальна алгоритмічна мова»). Для неї через нетривалий час на механіко-математичному факультеті МДУ була створена «комп'ютерна реалізація» — компілятор, який дістав назву «Е-практикум» і був досить швидко портований на всі типи «шкільних» комп'ютерів. Академік А. П. Єршов залишив багату наукову й творчу спадщину, що охоплює більше 200 книг, статей, препринтів, не рахуючи великої кількості передмов, редакційних статей, відгуків тощо, а також газетних публікацій й ін. Андрій Петрович був обраний членом Американської асоціації з обчислювальної техніки (1965), почесним членом Британського товариства з обчислювальної техніки (1974). За істотний внесок у теорію мішаних обчислень А. П. Єршову присуджена Премія імені О. М. Крилова АН СРСР (1984). Він також є володарем премії Ради Міністрів СРСР (1985). Нагороджений двома орденами Трудового Червоного Прапора (1967, 1975), орденом «Знак Пошани» (1981). Наукова діяльність А. П. Єршова, і почасти феномен його наукової школи, висвітлювалися в довідкових виданнях і біографічних нарисах, однак ця тема далеко не вичерпана. Свідченням тому є докладне історіографічне дисертаційне дослідження І. О. Крайнєвої «Наукова біографія академіка А. П. Єршова» (2008), у якому робиться спроба «на підставі наявної літератури й джерел, значна частина яких уперше вводиться в науковий обіг, відтворити наукову біографію академіка А. П. Єршова, з'ясувати його вплив на деякі сторони розвитку інформатики в СРСР своїми дослідженнями в області теоретичного й системного програмування, на формування міжнародних наукових зв'язків, на становлення й виконання ряду національних програм: з математичного забезпечення ЕОМ, з інформатизації освіти».
|
![[RDF Data]](/statics/sw-cube.png)
