| dbpprop:abstract
|
- Anatoly Vasilyevich Lunacharsky was a Russian Marxist revolutionary and the first Soviet People's Commissar of Enlightenment responsible for culture and education. He was active as an art critic and journalist throughout his career.
- Anatoli Wassiljewitsch Lunatscharski war im nachrevolutionären Russland Volkskommissar für das Bildungswesen. 1917 von Lenin in diese Funktion berufen, hatte er das Amt bis 1929 inne. Er gilt als einer der bedeutendsten marxistischen Kulturpolitiker.
- Anatoli Vasílievich Lunacharski nació el 23 de noviembre de 1875 y murió el 26 de diciembre de 1933) fue un dramaturgo, crítico literario y político comunista ruso.
- Anatoli Vasílievich Lunacharski nació el 3 de noviembre (11 de noviembre por el calendario ortodoxo antiguo) de 1875 y murió el 26 de diciembre de 1933) fue un dramaturgo, crítico literario y político comunista ruso.
- Anatoli Vasiljevitš Lunatšarski oli neuvostoliittolainen kirjailija ja kulttuuripoliitikko. Lunatšarski opiskeli Zürichin yliopistossa, jossa hän tapasi eurooppalaisia sosialisteja kuten Rosa Luxemburgin ja Leo Jogichesin. Hän liittyi aluksi sosiaalidemokraatteihin ja 1903 bolševikkeihin. Lunatšarski kuului Aleksandr Bogdanovin kannattajiin 1908. Hän tapasi Bogdanovin ja Maksim Gorkin Caprin saarella, jossa he perustivat koulun Venäjän sosialistityöläisille. Vuonna 1910 Bogdanov, Lunatšarski, Mihail Pokrovski ja heidän kannattajansa siirsivät koulun Bolognaan, jossa he jatkoivat opetusta vuodesta 1911 lähtien. Vuonna 1913 Lunatšarski muutti Pariisiin, jossa hän aloitti oman "Proletaarisen kulttuuripiirinsä". Ensimmäisen maailmansodan alkaessa 1914 hän omaksui kansainvälisen sodanvastaisen ajattelun, joka yhdisti hänet Vladimir Iljitš Leninin ja Lev Trotskin kanssa. Vuonna 1915 Lunatšarski ja Pavel Lebedev-Poljanski uudelleen aloittivat sosiaalidemokraattisen sanomalehden Vperedin toimittamisen. Vuoden 1917 helmikuun vallankumouksen jälkeen Lunatšarski palasi Venäjälle, kuten muutkin kansainväliset sosiaalidemokraatit, ja liittyi Mežrajonka-ryhmään, joka yhdistyi bolševikkeihin heinä-elokuussa 1917. Vallankumouksen jälkeen Lunatšarski nimitettiin koulutuksesta vastaavaksi komissaariksi, ja hän oli myös vastuussa valtion sensuurista. Lunatšarski määräsi Kornei Tšukovskin artikkelin koko loppuosan julkaistavaksi laajalevikkisessä Lehdistö ja vallankumous -aikakauslehdessä. Hän jakoi kirjailijat ja runoilijat vanhan ja uuden maailman edustajiin. Hän perusti riippumattoman proletaarisen taideliikkeen proletkult ja kehitti proletaarikulttuurin (proletkult) ohjelmaa. Hänen ansiosta Mariinski-teatteri ja Bolšoi-teatteri päätettiin säilyttää ja taata niille valtion rahoitus. 1920-luvun loppupuolella Lunatšarski menetti kaikki virkansa ja luottamustehtävänsä. Vuonna 1930 hän edusti Neuvostoliittoa Kansainliitossa, ja Josif Stalin nimitti hänet suurlähettilääksi Espanjaan vuonna 1933. Hän kuitenkin kuoli ennen kuin oli astunut uuteen virkaansa.
- Anatoli Vassilievitch Lounatcharski est un homme politique russe bolchévique, né le 23 novembre 1875 à Poltava et décédé le 26 décembre 1933 à Menton.
- Fájl:Lunacharsky. jpg Anatolij Lunacsarszkij. Anatolij Vasziljevics Lunacsarszkij bolsevik művelődéspolitikus, esztéta, kritikus, író, műfordító.
- Il suo nome è Анатолій Васильович Луначарський (Anatolij Vasyl'ovyč Lunačar'skyj) in ucraino e Анатолий Васильевич Луначарский (Anatolij Vasil'evic Lunačarskij) in russo. Aderì giovanissimo al Partito Operaio Socialdemocratico Russo partecipando alla rivoluzione del 1905. Rifugiatosi all'estero, visse a Parigi, poi in Italia. Tornato in Russia (1917), sin dall'inizio coprì la carica di commissario del popolo per l'istruzione. Ambasciatore a Roma (1927-1928), tornò poi a Mosca come commissario all'Istruzione, finché (1929) fu rimosso a causa del suo dissidio con Stalin.
- ファイル:Lunacharsky. jpg アナトリー・ルナチャルスキー アナトリー・ワシリエヴィチ・ルナチャルスキー（アナトーリイ・ヴァシーリエヴィチ・ルナチャールスキイ；ロシア語:Анатолий Васильевич Луначарский；ラテン文字転写の例:Anatoliy Vasilievich Lunacharsky、1875年11月23日（ユリウス暦11月11日） – 1933年12月26日）は、ロシアの革命家、ソビエト連邦の政治家。ソ連初代教育人民委員（文部大臣）。芸術評論を中心に文筆家としても活躍した。ウクライナ生まれのロシア人である。
- Anatoli Vasiljevitsj Loenatsjarski (Russisch: Анатолий Васильевич Луначарский, andere spelling: Anatolij Vasil'evitsj Lunatsjarskij, was een Sovjet-Russisch politicus, auteur en publicist. Loenatsjarski was afkomstig uit de lage adel. In 1894 week hij uit naar Zwitserland en in 1895 sloot hij zich aan bij de Russische Sociaal Democratische Arbeiderspartij . Hij ontmoette Rosa Luxemburg en Leo Jogiches, met wie hij vriendschap sloot. Na zijn terugkeer naar Rusland in 1896 zat hij om zijn activiteiten gevangen in Siberië. In 1901 of in 1902 kwam hij vrij en vestigde zich in Kiev. Hij sympathiseerde sinds 1903 met de Bolsjewieken, doch sloot zich pas in de zomer van 1917 bij hen aan. Na zijn vrijlating werkte hij als redactielid voor diverse revolutionaire en socialistische bladen. Samen met de schrijver Maksim Gorki en de bolsjewist Alexander Bogdanov richtte hij de extreemlinkse 'Voorwaarts'-Groep op. Deze Voorwaarts-Groep kwam spoedig in conflict met Lenin, omdat de laatste de Voorwaarts-Groep niet materialistisch genoeg vond. Met Gorki en Bogdanov richtte Loenatsjarski ook de 'Beweging van de Godbouwers' op. Loenatsjarski meende dat de mens met behulp van de wetenschap bovenmenselijke wonderen zou kunnen doen, of, zoals hij het zelf noemde, "Bijbelse wonderen". Loenatsjarski was daarnaast overtuigd dat de mens een religieus wezen is en daarom moest het marxisme ook een vorm van atheïstische spiritualiteit kunnen bieden. Lenin weigerde de Godbouwers te erkennen. In de zomer van 1917 verzoende hij zich met Lenin zonder echter zijn ideeën omtrent de Beweging van Godbouwers los te laten. Hij werd lid van het Centraal Comité van de Bolsjewistische Partij Hij nam deel aan de oktoberrevolutie en werd door Lenin benoemd tot volkscommissaris van Onderwijs, Voorlichting en Wetenschappen. In die functie hervormde hij het onderwijs en maakte de kunsten en wetenschappen dienstbaar aan het socialisme. Aan het begin van zijn ministerschap was nog ruim 65% van de volwassen bevolking analfabeet, maar aan het einde van zijn ministerschap was dit aantal gedaald tot minder dan 1%. Na het overlijden van Lenin was hij één van de grootste voorstanders van de balseming en tentoonstelling van Lenins lijk. Tijdens het conflict tussen Stalin enerzijds en Trotski anderzijds weigerde hij partij te kiezen. In 1929 trad hij als volkscommissaris af. Hij vertegenwoordigde in 1930 met Maxim Litvinov de Sovjet-Unie bij de Volkenbond te Genève. In 1933 werd Loenatsjarski door Stalin aangesteld als ambassadeur in Spanje, maar hij overleed op weg naar zijn standplaats. Loenatsjarski was actief als auteur, vooral als schrijver van toneelstukken, zoals Faust en de stad en De Bevrijding van Don Quichot . Als schrijver keerde hij zich scherp tegen de "Westerse decadentie", doch was in wezen een avantgardist. Hij was een voorstander van het socialistisch realisme. Loenatsjarski was een vriendelijk man die ondanks zijn kritiek op het Westen, toch aanzienlijk populair was in de jaren 20 in West-Europa en Noord-Amerika.
- Anatolij Wasiljewicz Łunaczarski, ros. Анатолий Васильевич Луначарский – radziecki filozof, teoretyk kultury i publicysta. Urodzony w rodzinie inteligenckiej, dzieciństwo spędza wśród książek. W latach 1885-1892 Anatol pobiera nauki w szkole średniej w Kijowie, jak również mają miejsce początki jego działalności politycznej. W 1892 r. Łunaczarski wyjeżdża do Zurychu na studia filozoficzne, odbywa także podróże do Włoch i Francji. W latach 1917-1929 był ludowym komisarzem oświaty w rządzie bolszewickim i rzecznikiem oraz propagatorem organizowania państwowej opieki nad dziećmi i młodzieżą, zastąpienia rodziny przez organizacje społeczne. W 1930 roku zostaje członkiem Akademii Nauk ZSRR. W 1933 r. zostaje mianowany ministrem pełnomocnym ZSRR w Hiszpanii; umiera w drodze na tę placówkę. Lew Dawidowicz Trocki, powiedział o Łunaczarskim, że jest "bolszewikiem wśród intelektualistów" i "inteligentem wśród bolszewików".
- Anatóli Lunatcharski foi um político da soviético, membro do Partido Comunista da URSS e da facção bolchevique durante a Revolução Russa de 1917. Ele foi responsável pelas políticas públicas revolucionárias para a Educação, como o likbez.
- Анатолий Васильевич Лунача́рский — русский советский писатель, общественный и политический деятель, переводчик, публицист, критик, искусствовед. Академик АН СССР, с 1917 по 1929 — нарком просвещения, активный участник Первой русской революции и Октябрьской революции 1917.
- Anatoli Vasilieviç Lunaçarski Rus Marksist devrimci ve ilk Sovyet Eğitim Komiseri.
- Файл:Lunacharsky. jpg Анатолій Луначарський Анатолій Васильович Луначарський - радянський письменник, марксист, політик-більшовик, нарком освіти СРСР (1917-1929), академік АН СССР (1933). Народився і виріс в родині крупного чиновника у Полтаві. Потім вчився в гімназії в Києві, де познайомився з марксистськіми ідеями. Одним з співучнів був Бердяєв, з котрим Луначарський тоді спілкувався і дискутував на політичні теми. По закінченню гімназії спробував поступати у московський університет, але з причин політичної неблагонадійності йому було відмовлено. В звязку з цим переїхав до Швейцарії, де у 1895 р. вступив до Цюріхського університету. 1898 року приїхав до Москви, де став займатися революційною справою. Через рік був заарештований і відправлений у заслання — спочатку в Калугу, а потім у Вологду і Тотьму. 1903 Луначарський став більшовиком (у РСДРП він перебував ще з 1895). Луначарський був членом редакцій більшовицьких газет «Пролетар», «Уперед». Працював у газеті «Нове життя». 1909 взяв участь в організації крайньої лівої антипартійної групи «Уперед»; був одним з творців партшкіл ультиматистів на Капрі та в Болоньї. На початку 1910-1910-х Луначарський — інтернаціоналіст. Незабаром був обраний членом Першого Всеросійського з’їзду Рад РСД (3—24 червня 1917) від фракції об'єднаних соціал-демократів. Увійшов у редакцію газети «Нове Життя», але незабаром був звинувачений Тимчасовим урядом у державній зраді та арештований. З 23 липня до 8 серпня перебував у в'язниці «Крести»; у цей час заочно був одним з почесних голів VI з'їзду РСДРП(б), а також був обраний кандидатом у члени Установчих Зборів. 20 серпня став керівником фракції більшовиків у Петроградській міській думі. З серпня 1917 року працював у газеті «Пролетар» (майбутня «Правда») і в журналі «Освіта». 18 жовтня разом з Камєнєвим і Зінов’євим створив групу «правих більшовиків». 1918—1922 – представник Реввійськради у прифронтових зонах. Незабаром був призначений наркомом освіти та залишався на цій посаді до 1929, коли став головою Вченого комітету при ЦВК СРСР. На початку 1930-х — директор НДІ літератури й мистецтва, один з редакторів Літературної енциклопедії. Був заступником голови радянської делегації під час конференції по роззброюванню при Лізі Націй. Помер у грудні 1933 в місті Ментон, Французька Рив'єра. Похований у Москві. Луначарський — один з основоположників пролетарської літератури. Брав участь в організації кружків пролетарських письменників за межами Радянської Росії, в роботі Пролеткульту. Відомі твори: «П'ять фарсів для аматорів», «Вавилонська паличка», «Фауст і місто», «Олівер Кромвель» і т. д.
|
| rdfs:comment
|
- Anatoly Vasilyevich Lunacharsky was a Russian Marxist revolutionary and the first Soviet People's Commissar of Enlightenment responsible for culture and education. He was active as an art critic and journalist throughout his career.
- Anatoli Wassiljewitsch Lunatscharski war im nachrevolutionären Russland Volkskommissar für das Bildungswesen. 1917 von Lenin in diese Funktion berufen, hatte er das Amt bis 1929 inne. Er gilt als einer der bedeutendsten marxistischen Kulturpolitiker.
- Anatoli Vasílievich Lunacharski nació el 23 de noviembre de 1875 y murió el 26 de diciembre de 1933) fue un dramaturgo, crítico literario y político comunista ruso.
- Anatoli Vasílievich Lunacharski nació el 3 de noviembre (11 de noviembre por el calendario ortodoxo antiguo) de 1875 y murió el 26 de diciembre de 1933) fue un dramaturgo, crítico literario y político comunista ruso.
- Anatoli Vasiljevitš Lunatšarski oli neuvostoliittolainen kirjailija ja kulttuuripoliitikko. Lunatšarski opiskeli Zürichin yliopistossa, jossa hän tapasi eurooppalaisia sosialisteja kuten Rosa Luxemburgin ja Leo Jogichesin. Hän liittyi aluksi sosiaalidemokraatteihin ja 1903 bolševikkeihin. Lunatšarski kuului Aleksandr Bogdanovin kannattajiin 1908. Hän tapasi Bogdanovin ja Maksim Gorkin Caprin saarella, jossa he perustivat koulun Venäjän sosialistityöläisille.
- Anatoli Vassilievitch Lounatcharski est un homme politique russe bolchévique, né le 23 novembre 1875 à Poltava et décédé le 26 décembre 1933 à Menton.
- Fájl:Lunacharsky. jpg Anatolij Lunacsarszkij. Anatolij Vasziljevics Lunacsarszkij bolsevik művelődéspolitikus, esztéta, kritikus, író, műfordító.
- Il suo nome è Анатолій Васильович Луначарський (Anatolij Vasyl'ovyč Lunačar'skyj) in ucraino e Анатолий Васильевич Луначарский (Anatolij Vasil'evic Lunačarskij) in russo. Aderì giovanissimo al Partito Operaio Socialdemocratico Russo partecipando alla rivoluzione del 1905. Rifugiatosi all'estero, visse a Parigi, poi in Italia. Tornato in Russia (1917), sin dall'inizio coprì la carica di commissario del popolo per l'istruzione.
- ファイル:Lunacharsky.
- Anatoli Vasiljevitsj Loenatsjarski (Russisch: Анатолий Васильевич Луначарский, andere spelling: Anatolij Vasil'evitsj Lunatsjarskij, was een Sovjet-Russisch politicus, auteur en publicist. Loenatsjarski was afkomstig uit de lage adel. In 1894 week hij uit naar Zwitserland en in 1895 sloot hij zich aan bij de Russische Sociaal Democratische Arbeiderspartij . Hij ontmoette Rosa Luxemburg en Leo Jogiches, met wie hij vriendschap sloot.
- Anatolij Wasiljewicz Łunaczarski, ros. Анатолий Васильевич Луначарский – radziecki filozof, teoretyk kultury i publicysta. Urodzony w rodzinie inteligenckiej, dzieciństwo spędza wśród książek. W latach 1885-1892 Anatol pobiera nauki w szkole średniej w Kijowie, jak również mają miejsce początki jego działalności politycznej. W 1892 r. Łunaczarski wyjeżdża do Zurychu na studia filozoficzne, odbywa także podróże do Włoch i Francji.
- Anatóli Lunatcharski foi um político da soviético, membro do Partido Comunista da URSS e da facção bolchevique durante a Revolução Russa de 1917. Ele foi responsável pelas políticas públicas revolucionárias para a Educação, como o likbez.
- Анатолий Васильевич Лунача́рский — русский советский писатель, общественный и политический деятель, переводчик, публицист, критик, искусствовед. Академик АН СССР, с 1917 по 1929 — нарком просвещения, активный участник Первой русской революции и Октябрьской революции 1917.
- Anatoli Vasilieviç Lunaçarski Rus Marksist devrimci ve ilk Sovyet Eğitim Komiseri.
- Файл:Lunacharsky. jpg Анатолій Луначарський Анатолій Васильович Луначарський - радянський письменник, марксист, політик-більшовик, нарком освіти СРСР (1917-1929), академік АН СССР (1933). Народився і виріс в родині крупного чиновника у Полтаві.
|
![[RDF Data]](/statics/sw-cube.png)
