| dbpprop:abstract
|
- Amal Movement is short for the Lebanese Resistance Detachments the acronym for which, in Arabic, is "amal", meaning "hope. " Amal was founded in 1975 as the militia wing of the Movement of the Disinherited, a Shi'a political movement founded by Musa al-Sadr and Hussein el-Husseini a year earlier. It became one of the most important Shi'a Muslim militias during the Lebanese Civil War. Amal grew strong with the support of, and through its ties with, Syria and the 300,000 Shi'a internal refugees from southern Lebanon after the Israeli bombings in the early 1980s. Amal's practical objectives were to gain greater respect for Lebanon's Shi'ite population and the allocation of a larger share of governmental resources for the Shi'ite-dominated southern part of the country. At its zenith, the militia had 14,000 troops. Amal fought a long campaign against Palestinian refugees during the Lebanese Civil War. After the War of the Camps, Amal fought a bloody battle against rival Shi'a group Hezbollah for control of Beirut, which provoked Syrian military intervention. Hezbollah itself was formed by religious members of Amal who had left after Nabih Berri's assumption of full control and the subsequent resignation of most of Amal's earliest members.
- Die schiitische Amal-Miliz (arabisch حركة أمل harakat amal, auch „Amal-Bewegung“) im Libanon war der bewaffnete Arm der noch heute existierenden Amal-Bewegung unter dem Vorsitz von Nabih Berri (seit 1981). Der Name der Bewegung, Amal, wird allgemein mit „Hoffnung“ übersetzt, steht aber gleichzeitig für die Anfangsbuchstaben der Worte Afwadsch al-muqawama al-lubnaniyya (arabisch أفواج المقاومة اللبنانية, zu Deutsch „Bataillone des libanesischen Widerstandes“). Gegründet wurde die Amal 1975 nach dem Ausbruch der ersten Phase des libanesischen Bürgerkrieges von dem schiitischen Imam Musa as-Sadr, der im August 1978 unter mysteriösen Umständen in Libyen verschwand. Das Verhältnis der Amal zu Libyens Revolutionsführer Muammar al-Gaddafi blieb seitdem gespannt. Die Amal-Bewegung und ihre Miliz rekrutieren sich vor allem im südlichen Libanon und in Süd-Beirut. Beim durch die israelische Invasion 1982 erzwungenen Abzug der PLO aus West-Beirut übergaben die Palästinenser ihre schweren Waffen an die Amal-Miliz, die damit ein Übergewicht über die rivalisierende schiitische Hisbollah errang, die 1982 wiederum von iranischen Spezialisten verstärkt wurde. Ein Bündnis mit der drusischen PSP von 1983 zerbrach 1986. Unter ihrem neuen prosyrischen Führer Nabih Berri änderte sich auch das Verhältnis zur vorwiegend sunnitischen PLO, offene Kämpfe brachen aus. Die PLO schloss daraufhin Bündnisse mit der Hizbollah gegen die Amal. Höhepunkt der Auseinandersetzungen waren die Jahre 1986-88. Überraschend hatte die kaum 700 Mann starke Miliz der Libanesischen Kommunistischen Partei die damals 12-20.000 Mann starke Amal-Miliz in West-Beirut angegriffen. Den zunächst chancenlosen Kommunisten kam die von Israel unterstützte Miliz (6.000 Mann) des Drusenführers Walid Dschumblat zu Hilfe. In erbitterten Straßenkämpfen verlor die Amal schnell fast ganz West-Beirut. Ihre Niederlage wurde aber 1987 durch den Einmarsch syrischer Truppen in die libanesische Hauptstadt abgewendet. Mit syrischer Hilfe versuchte die Amal, nun nicht nur West-Beirut, sondern auch Süd-Beirut zurückzugewinnen. Ihr Angriff auf die Hizbollah scheiterte, im Gegenzug eroberten die Hizbollah und ihre Verbündeten fast 90 % Süd-Beiruts, ehe syrische Truppen auch dort eingriffen um einen Waffenstillstand zu erzwingen, den die "Schiiten-Brigade" der libanesischen Armee unter General Jabr Lofti überwachte. Besonders dramatisch entwickelte sich der Kampf um die PLO-Lager Sabra und Schatila. Ebenso wie die Phalangisten griff die Amal die Lager im Zuge ihrer Kämpfe gegen die PLO mehrfach an. Bei ihrer Belagerung von Schatila hungerte und dürstete die Amal die Verteidiger mit Billigung der Syrer monatelang aus; nur einen Kilometer entfernt stationierte syrische Truppen griffen nicht ein. Nach dem Ende des Bürgerkrieges 1991 gab die Amal ihre Waffen an die Syrer ab und söhnte sich mit der Hisbollah aus. Beide bilden seitdem gemeinsame Wahllisten, die Nabih Berri mehrmals den Posten des Parlamentspräsidenten sicherten.
- El Movimiento Amal (en árabe, حركة أمل Ḥarakat Amal; amal significa «esperanza») es una organización política islamista chií del Líbano. Amal se convirtió en una de las organizaciones chiíes más importantes durante la guerra civil libanesa. Su crecimiento se debió a su enorme popularidad entre los 300.000 refugiados internos chiíes del Líbano meridional después de los bombardeos israelíes al principio de los años 80, así como al apoyo del régimen islámico de Irán, con el que tenía fuertes lazos. Los objetivos históricos de Amal son la defensa de los intereses de la población chií del Líbano, mayoritariamente concentrada en el sur del país, así como una distribución más favorable a la población chiita del sur libanés. En su momento de máxima expansión, la milicia tuvo 14.000 tropas. Amal luchó un largo tiempo en contra de los campamentos de refugiados palestinos durante la Guerra Civil Libanesa. Dicha guerra fue denominada como "Guerra de los Campos (de refugiados)". Después de la Guerra de los Campos, Amal tuvo una sangrienta batalla contra la organización chiita Hezbolá, lo que redundó en la intervención de Siria.
- Amal (أمل) est l'acronyme arabe d'afwâju l-muqâwamati l-lubnâniya (détachements libanais de résistance). C'est la milice du « mouvement des dépossédés » crée par Moussa Sader. L'acronyme Amal est généralement utilisé pour désigner le mouvement et signifie espoir en arabe. Amal est devenue l'une des plus importantes milices musulmanes durant la guerre civile libanaise avant de s'intégrer au jeu politique libanais et de perdre de son audience face au Hezbollah. Amal s'est fortement développée, de part ses liens très forts avec le régime islamique d'Iran, et les 300 000 réfugiés internes chiites du Liban Sud après les bombardements israéliens du début des années 1980.
- Amal, fondata il 20 gennaio 1975, è l'acronimo arabo di Afwāj al-muqāwama al-lubnāniyya, in arabo أفواج المقاومة اللبنانية (Distaccamenti della Resistenza libanese). È la milizia del "Movimento dei diseredati" creato dall'imam sciita Musa al-Sadr. Amal è diventata una delle più importanti milizie musulmane durante la guerra civile libanese. Amal si è sviluppata grazie anche ai suoi stretti legami con il regime islamico d'Iran e siriano (in cui - in un paese a stragrande maggioranza sunnita - governa un regime autoritario sciita), e grazie al sostegno dei 300.000 rifugiati interni sciiti del sud del Libano (in cui lo sciismo è assoluta maggioranza), specie dopo i bombardamenti israeliani dell'inizio degli anni Ottanta.
- アマル（アラビア語:أفواج المقاومة اللبنانية）は、レバノンの政党・民兵組織。党の正式名称はレバノン抵抗派遣隊（Afwâj al-Muqâwmat al-Lubnâniyya）で、各単語のアラビア文字の頭文字（A）（M）、（A）、（L）を取って（アマルはアラビア語で「希望」という意味）と通称される。 1975年春にレバノンのシーア派指導者、イマーム・ムーサー・アッ＝サドルが率いる「シーア派イスラーム評議会」（HSIC）の軍事部門として結成された。当然ながらイスラーム教シーア派（十二イマーム派）の住民が支持母体である。 結成当初は、シーア派イスラーム主義者が多く存在していたが、ムーサー・サドルがリビアで失踪すると、1980年に弁護士でアメリカ市民権も持つ世俗派のナビー・ベッリーが代表に就任後は世俗路線を明確にしていった。なお、排除されたイスラーム主義過激派は、イスラーム革命を掲げるイランの支援を得て「イスラーミーヤ・アマル」と呼ばれる反主流派を形成したが、80年代初頭に、ヒズボッラーが結成されて発展的解消となった。 内戦中はシリアやベイルートに拠点を置いていたファタハから軍事支援を得て、カターイブやレバノン軍団などのキリスト教民兵組織やイスラエル国防軍との武装闘争を行った。親シリアの姿勢が明確であり、時としてはキャンプ戦争（シリアとPLOの軍事衝突の一つ）の様にシリアの傭兵として行動を取る事もあった。世俗路線を取る事から、原理主義を嫌悪するシーア派住民に支持されているとされ、ヒズボッラーと勢力を二分する。内戦終結後に武装解除され、政党化されたが、現在も限定的に重火器を保有すると考えられている。 現在は、議会内の親シリア派勢力をヒズボッラーと共に率いている。 アマル政治局議長のナビー・ベッリーはレバノン国民会議（国会）の議長である。
- Amal (Afwaj al Muqawamah al Lubnaniyyah, d.i. Libanese Verzets Detachementen). De afkorting Amal betekent ook 'hoop. ' Amal is een sjiitische organisatie in Libanon die streeft naar de emancipatie van de sjiieten in dat land. Amal werd in 1975 (het jaar van het uitbreken van de Libanese Burgeroorlog) opgericht door de sjiitische geestelijke Imam Musa as-Sadr. as-Sadr was in Iran geboren, maar van Libanese afkomst. Hoewel de beweging sinds haar oprichting een eigen militie bezat, was haar oorspronkelijke doelstelling vreedzame emancipatie van de sjiieten. As-Sadr wees een militaire oplossing voor het Libanese conflict van de hand en weigerde aanvankelijk te participeren in de strijd. Deze pacifistische opstelling werd echter door veel sjiitische Libanezen niet gewaardeerd en zij sloten zich aan bij de Palestijnse PLO. In 1976 steunde Amal de Syrische inmenging in de strijd, omdat zij Syrisch militair ingrijpen als de enige oplossing zag. Israël en de VS steunden deze inmenging eveneens. Tijdens een bezoek in 1976 aan Libië, verdween as-Sadr. De islamitische vleugel van Amal zag dit als een goddelijk teken. In hun ogen was as-Sadr de 'Verdwenen Imam'. Sinds de verdwijning van as-Sadr participeerde Amal in de burgeroorlog in Libanon. De religieuze trend binnen Amal werd versterkt na de Iraanse Revolutie, die in 1979 de Iraanse ayatollah Ruholla Khomeini aan de macht bracht. Musa as-Sadr werd opgevolgd door Hussein al-Husseini. In 1980 nam Nabih Berri het voorzitterschap over en bekleedt deze positie tot op de dag van vandaag. In de vroege jaren tachtig was Amal de belangrijkste sjiitische organisatie in Libanon. Daarna werd die rol overgenomen door Hezbollah. Amal heeft een eigen televisiestation, weekbladen en radiozenders. De hoogste organen van Amal zijn het politbureau en het Centraal Uitvoerende Comité.
- Movimento Amal é abreviação de Batalhão da Resistência Libanesa, da sigla, em árabe "Amal", que significa "esperança".
- Harakat Amal (arabiska حركة أمل, Amal-rörelsen), är en libanesisk shiitisk milis, grundad 1974 av den shiitiska imamen Musa al-Sadr. Rörelsen var en av de viktigaste shiitiska milisgrupperna under det libanesiska inbördeskriget och gjorde sig även känd under ett antal skärmytslingar mellan 1985 och 1986 med diverse palestinska grupper.
- Прапор руху Амаль Амаль – ліванський шиїтський рух, утворений у 1975 імамом Мусою ас-Садром як «Загони ліванського опору» – військове крило створеного в 1974 «Руху знедолених». Під керівництвом імама Садра організація проводила помірний курс: вона відмовилася взяти участь в громадянській війні 1975 і підтримала сирійське втручання в 1976. У 1978 імам зник під час візиту до Лівії. Популярність «Амаль» різко зросла під впливом Іранської революції 1979, і на початку 1980-х вона стала найбільшим політичним рухом шиїтської общини. Організація закликала до опору Ізраїлю і підтримці «палестинської справи», але одночасно протистояла військовим формуванням палестинців і орієнтувалася на Сирію. Політична платформа «Амаль» закликає до національної єдності і рівноправ'я всіх громадян Лівану. Рух відкидає плани перетворення Лівану в конфедерацію релігійних общин і не прагне до створення в країні ісламської держави. «Амаль» грає важливу роль в ліванській політиці. Її представники входили у всі уряди країни після Таїфськіх угод. На виборах 2000 до парламенту були вибрані 9 членів «Амаль». Вони стали ядром парламентського блоку «Опір і розвиток», в який входять 16 депутатів. Лідер «Амаль» Набіх Беррі став головою парламенту Лівану. Після виборів 2005 року число депутатів від Амаль зросло до 14, а всього блоку «Опір і розвиток» – до 35.
|
| rdfs:comment
|
- Amal Movement is short for the Lebanese Resistance Detachments the acronym for which, in Arabic, is "amal", meaning "hope. " Amal was founded in 1975 as the militia wing of the Movement of the Disinherited, a Shi'a political movement founded by Musa al-Sadr and Hussein el-Husseini a year earlier. It became one of the most important Shi'a Muslim militias during the Lebanese Civil War.
- Die schiitische Amal-Miliz (arabisch حركة أمل harakat amal, auch „Amal-Bewegung“) im Libanon war der bewaffnete Arm der noch heute existierenden Amal-Bewegung unter dem Vorsitz von Nabih Berri (seit 1981).
- El Movimiento Amal (en árabe, حركة أمل Ḥarakat Amal; amal significa «esperanza») es una organización política islamista chií del Líbano. Amal se convirtió en una de las organizaciones chiíes más importantes durante la guerra civil libanesa.
- Amal (أمل) est l'acronyme arabe d'afwâju l-muqâwamati l-lubnâniya (détachements libanais de résistance). C'est la milice du « mouvement des dépossédés » crée par Moussa Sader. L'acronyme Amal est généralement utilisé pour désigner le mouvement et signifie espoir en arabe. Amal est devenue l'une des plus importantes milices musulmanes durant la guerre civile libanaise avant de s'intégrer au jeu politique libanais et de perdre de son audience face au Hezbollah.
- Amal, fondata il 20 gennaio 1975, è l'acronimo arabo di Afwāj al-muqāwama al-lubnāniyya, in arabo أفواج المقاومة اللبنانية (Distaccamenti della Resistenza libanese). È la milizia del "Movimento dei diseredati" creato dall'imam sciita Musa al-Sadr. Amal è diventata una delle più importanti milizie musulmane durante la guerra civile libanese.
- Amal (Afwaj al Muqawamah al Lubnaniyyah, d.i. Libanese Verzets Detachementen). De afkorting Amal betekent ook 'hoop. ' Amal is een sjiitische organisatie in Libanon die streeft naar de emancipatie van de sjiieten in dat land. Amal werd in 1975 (het jaar van het uitbreken van de Libanese Burgeroorlog) opgericht door de sjiitische geestelijke Imam Musa as-Sadr. as-Sadr was in Iran geboren, maar van Libanese afkomst.
- Movimento Amal é abreviação de Batalhão da Resistência Libanesa, da sigla, em árabe "Amal", que significa "esperança".
- Harakat Amal (arabiska حركة أمل, Amal-rörelsen), är en libanesisk shiitisk milis, grundad 1974 av den shiitiska imamen Musa al-Sadr. Rörelsen var en av de viktigaste shiitiska milisgrupperna under det libanesiska inbördeskriget och gjorde sig även känd under ett antal skärmytslingar mellan 1985 och 1986 med diverse palestinska grupper.
|
![[RDF Data]](/statics/sw-cube.png)
