A♭ major or A-flat major is a major scale based on A-flat, consisting of the pitches A♭, B♭, C, D♭, E♭, F, and G. Its key signature has four flats. Its relative minor is F minor, and its parallel minor is A-flat minor. The key is said to have a peaceful, serene feel, and was used quite often by Franz Schubert. Twenty-four of Frédéric Chopin's piano pieces are in A-flat major, more than any other key.

PropertyValue
dbpedia-owl:thumbnail
dbpprop:abstract
  • A♭ major or A-flat major is a major scale based on A-flat, consisting of the pitches A♭, B♭, C, D♭, E♭, F, and G. Its key signature has four flats. Its relative minor is F minor, and its parallel minor is A-flat minor. The key is said to have a peaceful, serene feel, and was used quite often by Franz Schubert. Twenty-four of Frédéric Chopin's piano pieces are in A-flat major, more than any other key. Beethoven chose A-flat major as the key of the slow movement for most of his C minor works, a practice which Anton Bruckner imitated in his first two C minor symphonies and also Antonín Dvořák in his only C minor symphony. Since A-flat major was not often chosen as the main key for orchestral works of the 18th Century, passages or movements in the key often retained the timpani settings of the preceding movement. For example, Beethoven's Symphony No. 5 in C minor has the timpani set to C and G for the first movement. With hand tuned timpani, there is no time to retune the timpani to A flat and E flat for the slow second movement in A flat. In Bruckner's Symphony No. 1 in C minor, however, the timpani are retuned between the first movement in C minor and the following in A-flat major. Charles-Marie Widor considered A-flat major to be the second best key for flute music. Sir Edward Elgar's Symphony No. 1 in A-flat major is probably the best-known symphony in that key in the standard orchestral repertoire. However, Arnold Bax's last symphony, no. 7, is also in the same key. A-flat major is the flattest major key Domenico Scarlatti used in his keyboard sonatas, though he used it only twice, in K. 127 and K. 130. Felix Mendelssohn and John Field each wrote one piano concerto in A-flat (Mendelssohn's being for two pianos); they had the horns and trumpet tuned to E-flat.
  • As-Dur ist eine Tonart des Tongeschlechts Dur, die auf dem Grundton as aufbaut. Die Tonart As-Dur wird in der Notenschrift mit vier ♭ geschrieben (b, es, as, des). Auch die entsprechende Tonleiter und der Grundakkord dieser Tonart, werden mit dem Begriff As-Dur bezeichnet. As-Dur wird häufig als warm und weich, bis hin zu „verklärt“ beschrieben, vergleiche hierzu allerdings den Artikel Tonartencharakter. Viele Werke (vor allem Klaviermusik) der Romantik stehen in As-Dur.
  • La bemol mayor (abreviatura en sistema europeo La♭M y en sistema americano A♭) es la tonalidad que consiste en la escala mayor de la bemol, y contiene las notas la bemol, si bemol, do, re bemol, mi bemol, fa, sol y la bemol. Su armadura contiene 4 bemoles. Su tonalidad relativa es Fa menor, y su tonalidad homónima ela es La bemol menor.
  • 変イ長調（へんいちょうちょう）は、西洋音楽における調のひとつで、変イ (A) 音を主音とする長調である。調号はフラット4つである。
  • As-dur — gama durowa, której toniką jest as. Także tonacja As-dur. Gama As-dur składa się z dźwięków: as, b, c, des, es, f, g. Pokrewną jej gamą molową jest f-moll. Obie mają cztery znaki przykluczowe (bemole). Trudna do realizacji dla instrumentów smyczkowych, dlatego rzadko wybierana jako tonacja dzieł symfonicznych. Znane dzieła utrzymane w tonacji As-dur: Fryderyk Chopin - Polonez As-dur op. 53 (Heroiczny) Johannes Brahms - trzecia część I Symfonii Robert Schumann - Karnawał Ludwig van Beethoven - druga część sonaty c-moll Patetycznej, op.13 Ferenc Liszt - Liebestraum
  • Ля-бемоль мажор — мажорная тональность с тоникой ля-бемоль, то же, то As-dur. Имеет четыре бемоля при ключе.
  • Ля-бемоль мажор (As-dur) — мажорна тональність, тонікою якої є звук ля-бемоль. Гама ля-бемоль мажор містить звуки: as - b - c ^ des - es - f - g ^ as. Паралельна тональність — фа мінор, однойменний мінор — ля-бемоль мінор. Ля-бемоль мажор має чотири бемолі біля ключа (сі-, мі-, ля-, ре-). Файл:A-flat Major key signature. png
  • 降A大調是一個基於A♭音的大調，由A♭、B♭、C、D♭、E♭、F、G和A♭組成，調號有四個降號。相對小調是f小調，並行小調是降a小調。
dbpprop:fifthPitch
  • E
dbpprop:firstPitch
  • A
dbpprop:fourthPitch
  • D
dbpprop:hasPhotoCollection
dbpprop:imageName
  • A-flat_Major_key_signature.png
dbpprop:parallel
dbpprop:relative
dbpprop:scaleName
  • A
dbpprop:secondPitch
  • B
dbpprop:seventhPitch
  • G
dbpprop:sixthPitch
  • F
dbpprop:thirdPitch
  • C
dbpprop:wikiPageUsesTemplate
rdfs:comment
  • A♭ major or A-flat major is a major scale based on A-flat, consisting of the pitches A♭, B♭, C, D♭, E♭, F, and G. Its key signature has four flats. Its relative minor is F minor, and its parallel minor is A-flat minor. The key is said to have a peaceful, serene feel, and was used quite often by Franz Schubert. Twenty-four of Frédéric Chopin's piano pieces are in A-flat major, more than any other key.
  • As-Dur ist eine Tonart des Tongeschlechts Dur, die auf dem Grundton as aufbaut. Die Tonart As-Dur wird in der Notenschrift mit vier ♭ geschrieben (b, es, as, des). Auch die entsprechende Tonleiter und der Grundakkord dieser Tonart, werden mit dem Begriff As-Dur bezeichnet. As-Dur wird häufig als warm und weich, bis hin zu „verklärt“ beschrieben, vergleiche hierzu allerdings den Artikel Tonartencharakter. Viele Werke (vor allem Klaviermusik) der Romantik stehen in As-Dur.
  • La bemol mayor (abreviatura en sistema europeo La♭M y en sistema americano A♭) es la tonalidad que consiste en la escala mayor de la bemol, y contiene las notas la bemol, si bemol, do, re bemol, mi bemol, fa, sol y la bemol. Su armadura contiene 4 bemoles. Su tonalidad relativa es Fa menor, y su tonalidad homónima ela es La bemol menor.
  • 変イ長調（へんいちょうちょう）は、西洋音楽における調のひとつで、変イ (A) 音を主音とする長調である。調号はフラット4つである。
  • As-dur — gama durowa, której toniką jest as. Także tonacja As-dur. Gama As-dur składa się z dźwięków: as, b, c, des, es, f, g. Pokrewną jej gamą molową jest f-moll. Obie mają cztery znaki przykluczowe (bemole). Trudna do realizacji dla instrumentów smyczkowych, dlatego rzadko wybierana jako tonacja dzieł symfonicznych. Znane dzieła utrzymane w tonacji As-dur: Fryderyk Chopin - Polonez As-dur op.
  • Ля-бемоль мажор — мажорная тональность с тоникой ля-бемоль, то же, то As-dur. Имеет четыре бемоля при ключе.
  • Ля-бемоль мажор (As-dur) — мажорна тональність, тонікою якої є звук ля-бемоль. Гама ля-бемоль мажор містить звуки: as - b - c ^ des - es - f - g ^ as. Паралельна тональність — фа мінор, однойменний мінор — ля-бемоль мінор. Ля-бемоль мажор має чотири бемолі біля ключа (сі-, мі-, ля-, ре-).
  • 降A大調是一個基於A♭音的大調，由A♭、B♭、C、D♭、E♭、F、G和A♭組成，調號有四個降號。相對小調是f小調，並行小調是降a小調。
rdfs:label
  • A-flat major
  • As-Dur
  • La bemol mayor
  • 変イ長調
  • As-dur
  • Ля-бемоль мажор
  • Ля-бемоль мажор
  • 降A大調
owl:sameAs
skos:subject
foaf:depiction
foaf:page
is dbpprop:disambiguates of
is dbpprop:parallel of
is dbpprop:redirect of
is dbpprop:relative of