| rdfs:comment
| - القانون التشريعي، (بالإنجليزية: Statutory law)، قانون مكتوب (على عكس القانون الشفهي أو العرفي) تم تطويره من قبل هيئة تشريعية أو سلطة حاكمة، مثل السلطة التنفيذية للحكومة، وذلك استجابةً للحاجة إلى توضيح أداء الحكومة، وتحسين النظام المدني، والاستجابة لاحتياجات العامة، لتدوين القانون الحالي. (ar)
- El derecho estatutario, ley orgánica o derecho escrito es ley escrita promulgada por un organismo del poder legislativo. Esto se opone al derecho oral o consuetudinario; o ley reglamentaria promulgada por el ejecutivo o la ley común del poder judicial. Los estatutos pueden tener su origen en las legislaturas nacionales, estatales o en los municipios locales. (es)
- Estatutu-zuzenbidea edo zuzenbide idatzia botere legegilearen organismo batek aldarrikatutako lege idatzia da. Hori ahozko edo ohiturazko zuzenbidearen aurka doa; edo betearazleak edo botere judizialaren lege erkideak aldarrikatutako erregelamendu-legearen aurka. Estatutuek estatuko, estatuko edo tokiko udalerrietako legegintzaldietan izan dezakete jatorria. Estatutu-legea ohiturazko zuzenbidearekin osatzen da: auzitegien legea aplikatzeko jarduera, zeinak, aurrekari judizialen bidez, dauden lege-arauak interpretatzen dituen edo legean dauden hutsuneak betetzen dituen. (eu)
- Statutory law or statute law is written law passed by a body of legislature. This is opposed to oral or customary law; or regulatory law promulgated by the executive or common law of the judiciary. Statutes may originate with national, state legislatures or local municipalities. (en)
- 成文法（せいぶんほう）とは、権限を有する機関によって文字によって表記される形で制定されている法である。文字による表記がされていないが法として存在する不文法に対置される概念。制定法ともいう。 (ja)
- 성문법(成文法, Statute Law)이란 입법 기관에 의해 제정·공포되어 문서화된 법을 말한다. 현재 존재하는 가장 오래된 법전인 우르남무 법전이 대표적인 예이다. 현재 대부분의 국가는 법 체계의 많은 부분이 성문법화되어 있다. (ko)
- 成文法（英語：statute law），或成文法律（英語：statutory law）、法章、制定法，指由立法機構通過，段落分明的成文法則。換而言之，成文法是由各国的立法机关根据宪法的授权，按照一定的立法程序制訂而具有普遍效力的法律条文。成文法例較條文清楚、考量立法環境、時移世易且經過討論而制定，也可改變普通法及其衡平法所定立的準則，以便更適合環境。 (zh)
- Стату́тне пра́во (англ. Statutory law чи statute law, від слова статут) — це писане право (на відміну від усного чи звичаєвого права), встановлене законодавчою владою (на відміну від підзаконних актів, оприлюднених виконавчою владою або загального права судовою владою) чи законодавцем (у разі абсолютної монархії). Розуміється в двох значеннях: 1.
* В країнах англо-саксонської правової сім'ї система актів, які створюються законодавчими органами (закони). 2.
* У США — писані конституції, кодекси та інші законодавчі акти. (uk)
- En països amb sistema de dret anglosaxó, es coneix com a dret estatutari la constituïda pel conjunt de lleis aprovades pels cossos legislatius mitjançant un document formal (statute, en anglès), en oposició al dret comú (common law) constituït pels precedents formats per les decisions judicials i a les normes reglamentàries promulgades per l'executiu. En països amb sistema de dret civil, el terme dret estatutari s'aplica al dret derivat dels estatuts que estableixen una organització administrativa i en particular a Espanya s'aplica al dret derivat dels estatuts d'autonomia. (ca)
- Νόμοι κατά την έννοια του δικαίου, καλούνται οι θεσμοθετημένοι γραπτοί κανόνες δικαίου που στηρίζονται στο Σύνταγμα μιας χώρας, και ρυθμίζουν υποχρεωτικά τις σχέσεις μεταξύ των πολιτών, καθώς και των πολιτών με το κράτος, και ορίζουν διάφορες ρυθμίσεις για την ομαλή λειτουργία του κράτους. Το σύνολο των Νόμων, αλλά και η παραγωγή αυτών, ονομάζεται νομοθεσία. Οι νόμοι ψηφίζονται και παράγονται από ένα νομοθετικό σώμα (π.χ. Βουλή των Ελλήνων, Κογκρέσο των ΗΠΑ κ.α.) και η τήρηση, καθώς και εφαρμογή τους, είναι υποχρεωτική από κάθε πολίτη και Φορέα ενός κράτους. (el)
- Statute Law (auch Statutory Law) bezeichnet vor allem in Ländern, die zum angelsächsischen Rechtskreis gerechnet werden, Normen, die von den zur Gesetzgebung ermächtigten Organen – vornehmlich unter Parlamentsvorbehalt stehend – in Gestalt von Gesetzesrecht und Verordnungen erlassen werden. Beim Richterrecht ist dagegen nicht der Gesetzgeber, sondern der Richter die Rechtsquelle. Statute Law gibt es: (de)
- Стату́тное право (англ. Statutory law или statute law, от слова стату́т) — в странах англосаксонской правовой системы совокупность норм права, создаваемых законодательными органами (законы). В статутное право также включаются акты органов местного самоуправления (local ordinance). В статутном праве существует иерархия правовых актов: акты законодательных органов обладают большей юридической силой, чем акты исполнительных органов; акты государственных органов обладают большей юридической силой, чем акты местных органов. В Великобритании и Северной Ирландии статутами называют законы, а в правовой системе США кодексами. (ru)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)