| rdfs:comment
| - Sofis adalah nama yang diberikan kepada sekelompok filsuf yang hidup dan berkarya pada zaman yang sama dengan Sokrates. Mereka muncul pada pertengahan hingga akhir abad ke-5 SM. Meskipun sezaman, kaum sofis dipandang sebagai penutup era filsafat sebab Sokrates akan membawa perubahan besar di dalam filsafat Yunani. Golongan sofis bukanlah suatu mazhab tersendiri, sebab para filsuf yang digolongkan sebagai sofis tidak memiliki ajaran bersama ataupun organisasi tertentu. Karena itu, sofisme dipandang sebagai suatu gerakan dalam bidang intelektual di Yunani saat itu yang disebabkan oleh beberapa faktor yang timbul saat itu. (in)
- Il paradosso dell'avvocato (anche detto paradosso di Protagora) è un paradosso citato da Aulo Gellio e secondo la tradizione riferito ad elaborazioni della scuola stoica. (it)
- 궤변(詭辯, 그리스어: σοφιστική, 영어: sophism)은 주로 설득을 목적으로 하고, 명제를 증명할 때 실제로는 잘못된 논리 전개를 이용하는 추론이다. (ko)
- 詭弁（詭辯、きべん、希: σοφιστική）とは、主に説得を目的として、命題の証明の際に実際には誤っている論理の展開が用いられている「推論」である。誤っていることを正しいと思わせるように仕向けた議論。奇弁、危弁とも。意図的ではない「誤謬」とは異なる概念である。 (ja)
- Con sofisma si fa riferimento ad un'argomentazione capziosa e fallace, apparentemente valida ma fondata in realtà su errori logici formali o ambiguità linguistiche determinate dall'atteggiamento eristico e dall'intento volutamente ingannevole. Si differenzierebbe dal paralogismo, in cui l'errore sarebbe inconsapevole. (it)
- Sofisma ou sofismo (do grego antigo σόϕισμα -ατος, derivado de σοϕίξεσϑαι "fazer raciocínios capciosos") em filosofia, é um raciocínio ou falácia se chama a uma refutação aparente, refutação sofística e também a um silogismo aparente, ou silogismo sofístico, mediante os quais se quer defender algo falso e confundir o contraditor. Não devemos confundir os sofismas com os paralogismos: os primeiros procedem da má fé, os segundos, da ignorância. (pt)
- Sofism betecknar ett logiskt ohållbart argument, ett avsiktligt felslut. Denna artikel om språk eller lingvistik saknar väsentlig information. Du kan hjälpa till genom att lägga till den. (sv)
- Софизм Эватла (парадокс Эватла, парадокс Протагора, парадокс «Протагор и Эватл») — софизм (логический парадокс) древнегреческого происхождения. Этот парадокс иллюстрируется полулегендарным примером. (ru)
- 诡辩（英語：Sophism）, 也称为诡辩术（英語：Sophistry），可以表达为着两种截然不同的定义：在现代，诡辩是一个用于欺骗别人的混淆或不合逻辑的论点，也就是外表上、形式上好像是运用正确的推理手段，实际上违反逻辑规律，做出似是而非的推理 。在古希腊，诡辩士（Sophist）们是一群哲学和修辞学的教师，以挣钱为目的。亚里士多德在《辨谬篇》的第二章提到：“诡辩者的艺术式只有智慧的表象，没有真实的智慧，诡辩者是通过看起来有智慧但不真有智慧的方式来赚钱的人”。 诡辩（Sophism）一词源出希臘語：σοφιστής。诡辩这一学派与苏格拉底及柏拉图同时。柏拉图曾多次指责诡辩家们爲“恶人”。他们中很多为了自己利益而不遵从清晰原则。他们欲以授业来赚钱，看重特权及名声，善于修辞。他们中最具影响力的是色雷斯的普罗泰戈拉。 (zh)
- 半费之讼，也称为师徒官司、法院悖論、普羅塔哥拉斯悖論，是古希臘哲學家普罗泰戈拉與他的學生為了未付的一半學費所打的官司。雖然常被認為是悖論的一種，但因為推理過程並沒有符合悖論的格式，所以非常兩難。 (zh)
- مفارقة المحكمة (بالإنجليزية: Paradox of the Court) -والمعروفة أيضًا باسم معضلة يوليثيس أو مفارقة بروتاغوراس- هي مفارقة نشأت في اليونان القديمة. يقال أن الحكيم بروتاغوراس الشهير تبنى تلميذًا واعدًا يُدعى ، على أن يدفع الطالب لبروتاجورس نظير تعليماته بعد فوزه في قضيته الأولى في المحكمة، وبعد تعليمه قرر يوليثيس عدم دخول مهنة القانون، ولكن الدخول في السياسة بدلاً من ذلك، فقرر بروتاغوراس مقاضاة يوليثيس عن المبلغ المستحق. القصة مرتبطة بالمؤلف اللاتيني في ليالي العلية. غالبًا ما يتم الاستشهاد بالمفارقة لأغراض فكاهية للإشارة إلى «سباق التحيز» الموجود بين الطب الشرعي والفئات السياسية. (ar)
- La paradoxa de Protàgores és una anècdota atribuïda al filòsof, que ben bé podria il·lustrar la tesi contemporània segons la qual alguns problemes són , tal com demostrà Kurt Gödel, seguint les propostes de David Hilbert: Un estudiant, Euatle, volia anar a les lliçons de retòrica del filòsof, per poder exercir d'advocat, però no tenia diners per pagar-les. Va parlar amb Protàgores, i aquest va veure que semblava un noi molt llest. Acceptà la seva assistència amb la condició de pagar els quan guanyàs el primer . Protàgores, que era expert en veure les dues cares d'una qüestió, li respongué: (ca)
- Der Sophismus des Euathlos auch Antistréphon (gr. antistrephôn = der Umkehrende) ist ein bekanntes Paradoxon der antiken griechischen Philosophie. Euathlos ließ sich von Protagoras von Abdera (ca. 485–415 vor Chr.) ausbilden, dem berühmten Rhetoriker und herausragenden Lehrer der Sophistik. Sie vereinbarten, dass Euathlos seine Ausbildung erst dann bezahlen müsse, wenn er seinen ersten Gerichtsprozess gewonnen habe. Nun nahm Euathlos sich aber einen anderen Beruf, führte deshalb keine Prozesse, konnte folglich auch keinen gewinnen und wollte daher für seine Ausbildung nicht bezahlen. Daraufhin drohte Protagoras ihm mit Klage und argumentierte wie folgt: „Euathlos muss auf jeden Fall bezahlen: Entweder laut unserer Vereinbarung, weil er diesen Prozess gewinnt, oder aber, weil ihn das Gerich (de)
- Στη Φιλοσοφία με τον όρο σόφισμα χαρακτηρίζεται γενικά ένας συλλογισμός που έχει αφετηρία κάποιες αληθινές προτάσεις, ή προτάσεις που εκλαμβάνονται εξαρχής ως αληθινές, αλλά καταλήγει είτε αφαιρετικά (έκπτωση), είτε προσθετικά, είτε με κάποιο άλλο δυσδιάκριτο λογικό σφάλμα σε συμπέρασμα που παρουσιάζεται ως αληθές, καλούμενος εξ αυτού και ψευδώνυμος συλλογισμός.Πρόκειται δηλαδή για συναρπαστικό συλλογισμό που καταλήγει σ΄ ένα λογοπαίγνιο που σκοπεύει να προκαλέσει σύγχυση στον συνομιλητή ή τον ακροατή.Επίσης τα σοφίσματα μπορεί να είναι δηλώσεις ή υποθέσεις που παρουσιάζουν αντιφάσεις ή φαινομενικά παράδοξα, όπως για παράδειγμα όταν παρουσιάζονται σαν να είναι ταυτόχρονα αληθείς δηλώσεις της μορφής: «το Α συνεπάγεται Β» και «το Α συνεπάγεται όχι-Β». (el)
- Sofismo estas rezonado ŝajne ĝusta, sed fakte erariga, do paralogismo. Ekzemploj:
* Vi ŝatas rajdi sur ĉevalo. La plej bela ŝakfiguro estas ĉevalo. Konkludo: Vi ŝatas rajdi sur la plej bela ŝakfiguro.
* Nenia hundo vin mordis. - Ne nia hundo vin mordis.
* Vi kutime tagmanĝas, kion vi aĉetis matene. Ĉimatene vi aĉetis libron. Do, vi tagmanĝos libron. Ofte oni povas trompi per sekretigo de malfavora fakto. Aŭ oni supozas, ke iu ion asertas, sekve oni pruvas, ke ĝi estas stultaĵo, kvankam la oponanto tion neniam asertis. Aŭ oni uzas kiel argumenton tion, kion oni nur devas pruvi. (eo)
- La paradoja de Protágoras es un problema antiguo de lógica que viene de la Antigua Grecia. Se cuenta que el famoso sofista Protágoras tomó como alumno a Evatlo o Eulato con la condición de que éste no le pagaría hasta que hubiera ganado su primer caso (en algunas versiones solo si Evatlo ganaba su primer caso) Algunas versiones de la historia dicen que Protágoras reclamó su dinero en cuanto Evatlo completó su educación, mientras que otras dicen que esperó hasta que fue evidente que Evatlo no estaba haciendo ningún esfuerzo para obtener clientes y aún otras aseguran que Evatlo intentó genuinamente obtener clientes pero no consiguió ninguno. En cualquier caso, Protágoras decidió demandar a Evatlo por la cantidad adeudada. (es)
- Le paradoxe de l'avocat est un paradoxe logique datant de la Grèce antique. Il met en scène un conflit entre le sophiste Protagoras et Euathlos, un de ses élèves. À la suite d'un différend, Protagoras assigne son élève en justice. Il argumente auprès des juges en faveur d'une condamnation du disciple. Le paradoxe intervient lorsque l'élève doit à son tour s'exprimer devant les juges. Eualthos décide d'utiliser un argument presque identique à celui de son maître, mais cette fois dans le but de se faire acquitter. La première attestation de ce paradoxe se trouve dans le traité Contre les rhéteurs (2.96-99) de Sextus Empiricus[réf. souhaitée]. (fr)
- Un sophisme est un procédé rhétorique, une argumentation, à la logique fallacieuse. C'est un raisonnement qui porte en lui l'apparence de la rigueur, voire de l'évidence, mais qui n'est en réalité pas valide au sens de la logique, quand bien même sa conclusion serait pourtant « vraie ». (fr)
- Paradoks Protagoras przeciwko Euathlosowi to paradoks z pogranicza logiki i prawa. Paradoks dotyczy następującej sytuacji: Sofista Protagoras uczył prawa niejakiego Euathlosa. Mistrz i uczeń zawarli umowę, według której Euathlos zapłaci za naukę, o ile wygra swój pierwszy proces. Jak się okazało Euathlos zajął się polityką i ani myślał pracować w wyuczonym zawodzie. Wobec tego rozgoryczony Protagoras wytacza swojemu uczniowi proces o zapłatę. "Jeżeli wyrok sądu będzie dla mnie korzystny, to będę go respektował, w przeciwnym wypadku odwołam się do umowy." (pl)
- Sofizmat (z gr. σόφισμα sóphisma – wybieg, wykręt), czyli sztuka „wykręcania kota ogonem”, jest to nazwa funkcjonująca w co najmniej trzech znaczeniach: 1.
* zwodniczy „dowód” matematyczny, pozornie poprawny, lecz faktycznie błędny, zawierający rozmyślnie wprowadzony błąd logiczny, trudny do wykrycia na pierwszy rzut oka; 2.
* wypowiedź lub sformułowanie, w którym świadomie został ukryty błąd rozumowania nadający pozory prawdy fałszywym twierdzeniom; 3.
* wszelka próba dowiedzenia swoich racji, bez względu na poprawność logiczną przedstawionej argumentacji. (pl)
- O paradoxo do advogado ou paradoxo de Protágoras é um antigo problema de lógica com raízes na Grécia Antiga. Este paradoxo conta que o sofista Protágoras decidiu processar um dos seus estudantes por não pagamento pelos seus serviços. O aluno recusou-se a pagar os estudos visto não ter ganho ainda nenhum caso em tribunal. Protágoras argumentou que se ele ganhasse o caso receberia o dinheiro, correspondente aos serviços prestados. Se o aluno ganhasse, seria pago na mesma, visto que, segundo o contrato original, teria ganho o seu primeiro caso. (pt)
- Софи́зм (от греч. σόφισμα — мастерство, умение, хитрая выдумка, уловка) — формально кажущееся правильным, но ложное по существу умозаключение, основанное на преднамеренно неправильном подборе исходных положений. В зависимости от контекста софизм может означать: (ru)
- «Софізм Еватла» — добре відомий з давніх-давен софізм, про який повідомляється вже у творі давогрецького софіста Протагора (481—411 до н. е.) під назвою «Позов про плату». Полягає він ось у чому: Еватл брав уроки софістики у Протагора за домовленістю, що гонорар він сплатить лише в тому випадку, коли після закінчення навчання виграє свій перший судовий процес. Але отримавши потрібні знання, Еватл не взяв на себе відповідальність за ведення жодного судового процесу і тому вважав не доцільним сплачувати гонорар Протагору. Тоді викладач попередив, що подасть скаргу до суду, говорячи учню при цьому таке: «Чи змусять тебе судді сплатити гонорар, чи ні, в обох випадках ти будеш зобов'язаний сплатити належні мені гроші. У першому разі через вирок суду, в іншому — згідно з нашою з тобою угодою, бо (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)