| rdfs:comment
| - 단일 결합은 결합 차수가 1인 공유 결합이다. 두 개의 원자의 결합에 두 개의 전자가 참여한다. 대부분 한 개의 시그마 결합을 하고 있으나 이붕소(B2)처럼 예외도 존재한다. (ko)
- Een enkelvoudige binding is een covalente binding tussen twee atomen, waarin twee bindingselektronen betrokken zijn. Dit impliceert dat beide atomen 1 elektronenpaar met elkaar delen. In vrijwel alle gevallen komt een enkelvoudige binding overeen met een sigma-binding. Een uitzondering hierop vormt , waarin de enkelvoudige binding een pi-binding is. Enkelvoudige bindingen hebben de eigenschap om langer en minder sterk te zijn dan dubbele of drievoudige bindingen. Dit is te wijten aan het feit dat bij een enkelvoudige binding slechts 2 elektronen betrokken zijn. (nl)
- In chimica, un legame singolo, o legame semplice, è un legame chimico che si instaura tra due atomi. Si origina in seguito alla sovrapposizione di due orbitali atomici, uno per atomo, contenenti un elettrone ciascuno, per un totale di due elettroni di legame. Nella maggior parte dei casi, i legami semplici sono legami di tipo sigma (legame σ), tuttavia esistono alcune eccezioni in cui i legami semplici sono costituiti da legami di tipo pi-greco (legame π). (it)
- 在有機化學中，單鍵（英語：Single Bond），是一種兩原子間共用2個價電子所形成的，共享一對電子的鍵結形態的，共價鍵的分類稱呼。 (zh)
- الرابطة الأحادية في الكيمياء، هي رابطة كيميائية بين ذرتين تقومان بالاشتراك بزوج واحد من إلكترونات التكافؤ الخارجية لتشكيل رابطة تساهمية. لتشكيل الرابطة الأحادية تقدم كل ذرة إلكترون تكافؤ يخرج من دائرة المدار الذري، ويصبح ضمن دائرة المدار الجزيئي للجزيء المتشكل. يمكن التعبير عن الرابطة الأحادية باستخدام أسلوب بنية لويس، حيث يشار إلى إلكترون التكافؤ بنقطة مثل AːA، وعند تشكيل الرابطة يشار إليها بشرطة بين الذرتين A-A للتعبير عن الرابطة الأحادية. (ar)
- V chemii se jako jednoduchá vazba označuje vazba mezi dvěma atomy, které se účastní dva valenční elektrony, atomy tedy sdílejí jeden elektronový pár. Jednoduchá vazba je tedy druhem kovalentní vazby. Lewisovým vzorcem se zapisuje A:A nebo A-A, kde A jsou atomy vázaných prvků. V prvním případě každá tečka představuje jeden sdílený elektron a v druhém čárka označuje sdílený pár elektronů. Existuje také dvojná a trojná vazba; tyto vazby mají obecně vyšší energii a menší délku než vazba jednoduchá. Části molekul mohou kolem jednoduché vazby rotovat, což u násobných vazeb není možné. (cs)
- En química, un enlace simple es un enlace químico entre dos átomos que involucra dos electrones de valencia. Es decir, los átomos comparten un par de electrones donde se forma el enlace. Por tanto, un enlace sencillo es un tipo de enlace covalente. Cuando se comparte, cada uno de los dos electrones involucrados ya no está en posesión exclusiva del orbital en el que se originó. Más bien, los dos electrones pasan tiempo en cualquiera de los orbitales que se superponen en el proceso de enlace. Como estructura de Lewis, un enlace simple se denota como AːA o AA, para el cual A representa un elemento. En la primera interpretación, cada punto representa un electrón compartido, y en la segunda interpretación, la barra representa ambos electrones compartidos en el enlace simple. (es)
- Sa cheimic, is éard atá i nasc singil ann ná nasc ceimiceach idir dhá adamh ina bhfuil dhá fhiúsleictreon. Is é sin, is i bpéirí a roinntear na leictreoin a riartasr idir dhá adamh. Dá bhrí sin, is cineál nasc comhfhiúsach é nasc singil. Gintear gnáthnasc comhfhiúsach de bharr dísiú de leictreon amháin d'adamh amháin le leictreon amháin d'adamh eile. Nuair a fhorluíonn siad ar a chéile, meascann siad i gcaoi go ngintear fithiseán nua idir an dá adamh. Tugtar fithiseán móilíneach nascach ar an bhfithiseán nua sin. Cur i gcás, i ndéanmhaíocht an naisc H-H forluíonn na fithiseáin adamhacha ar a chéile i dtosach agus ansin meascann siad chun fithisean móilíneach a dhéanamh. Mar struchtúr Lewis, tugtar nasc singil mar AːA nó A-A a léiríonn A ina dúil (Moore, Stanitski, agus Jurs 329). Sa chéad (ga)
- In chemistry, a single bond is a chemical bond between two atoms involving two valence electrons. That is, the atoms share one pair of electrons where the bond forms. Therefore, a single bond is a type of covalent bond. When shared, each of the two electrons involved is no longer in the sole possession of the orbital in which it originated. Rather, both of the two electrons spend time in either of the orbitals which overlap in the bonding process. As a Lewis structure, a single bond is denoted as AːA or A-A, for which A represents an element. In the first rendition, each dot represents a shared electron, and in the second rendition, the bar represents both of the electrons shared in the single bond. (en)
- Одинарний зв'язок — тип ковалентного хімічного зв'язку між двома атомами утворений двома валентними електронами. Ці два електрони є спільними для атомів, що утворюють цей зв'язок. При такому типу зв'язку кожен атом намагається оточити себе октетом або дублетом електронів, характерним для зовнішнього енергетичного рівня атомів — благородних газів. Окремі валентні електронні пари знаходяться на самій зовнішній електронній оболонці атомів. Їх можна ідентифікувати за допомогою побудови формул Льюїса. Одинарний зв'язок позначається у структурах Люїса через дві крапки (рекомендація ІЮПАК), або рискою між атомами: AːA чи A-A. Ковалентний зв'язок також може бути подвійним або потрійним зв'язком. Одинарний зв'язок енергетично слабший, ніж подвійний або потрійний. Цю різницю міцності зв'язу можна по (uk)
|
| has abstract
| - الرابطة الأحادية في الكيمياء، هي رابطة كيميائية بين ذرتين تقومان بالاشتراك بزوج واحد من إلكترونات التكافؤ الخارجية لتشكيل رابطة تساهمية. لتشكيل الرابطة الأحادية تقدم كل ذرة إلكترون تكافؤ يخرج من دائرة المدار الذري، ويصبح ضمن دائرة المدار الجزيئي للجزيء المتشكل. يمكن التعبير عن الرابطة الأحادية باستخدام أسلوب بنية لويس، حيث يشار إلى إلكترون التكافؤ بنقطة مثل AːA، وعند تشكيل الرابطة يشار إليها بشرطة بين الذرتين A-A للتعبير عن الرابطة الأحادية. من أنواع الروابط التساهمية أيضاً الرابطة الثنائية، حيث يتم الاشتراك بزوجين من إلكترونات التكافؤ (4 إلكترونات بالمجمل)؛ والرابطة الثلاثية، حيث يتم الاشتراك بثلاثة أزواج من إلكترونات التكافؤ (6 إلكترونات بالمجمل). (ar)
- V chemii se jako jednoduchá vazba označuje vazba mezi dvěma atomy, které se účastní dva valenční elektrony, atomy tedy sdílejí jeden elektronový pár. Jednoduchá vazba je tedy druhem kovalentní vazby. Lewisovým vzorcem se zapisuje A:A nebo A-A, kde A jsou atomy vázaných prvků. V prvním případě každá tečka představuje jeden sdílený elektron a v druhém čárka označuje sdílený pár elektronů. Existuje také dvojná a trojná vazba; tyto vazby mají obecně vyšší energii a menší délku než vazba jednoduchá. Jednoduchá vazba je obvykle typu sigma, v diboru jde o vazbu typu pí (dvojná vazba se skládá z jedné vazby sigma a jedné vazby pí a trojná z jedné vazby sigma a dvou vazeb pí). Části molekul mohou kolem jednoduché vazby rotovat, což u násobných vazeb není možné. Jednoduché vazby se často vyskytují v dvouatomových molekulách jako jsou například H2, F2 a H-Cl; také ve víceatomových molekulách (alkany, H2O). (cs)
- En química, un enlace simple es un enlace químico entre dos átomos que involucra dos electrones de valencia. Es decir, los átomos comparten un par de electrones donde se forma el enlace. Por tanto, un enlace sencillo es un tipo de enlace covalente. Cuando se comparte, cada uno de los dos electrones involucrados ya no está en posesión exclusiva del orbital en el que se originó. Más bien, los dos electrones pasan tiempo en cualquiera de los orbitales que se superponen en el proceso de enlace. Como estructura de Lewis, un enlace simple se denota como AːA o AA, para el cual A representa un elemento. En la primera interpretación, cada punto representa un electrón compartido, y en la segunda interpretación, la barra representa ambos electrones compartidos en el enlace simple. Un enlace covalente también puede ser un enlace doble o un enlace triple. Un enlace sencillo es más débil que un enlace doble o un enlace triple. Esta diferencia de fuerza puede explicarse examinando los enlaces componentes de los que consta cada uno de estos tipos de enlaces covalentes. (es)
- Sa cheimic, is éard atá i nasc singil ann ná nasc ceimiceach idir dhá adamh ina bhfuil dhá fhiúsleictreon. Is é sin, is i bpéirí a roinntear na leictreoin a riartasr idir dhá adamh. Dá bhrí sin, is cineál nasc comhfhiúsach é nasc singil. Gintear gnáthnasc comhfhiúsach de bharr dísiú de leictreon amháin d'adamh amháin le leictreon amháin d'adamh eile. Nuair a fhorluíonn siad ar a chéile, meascann siad i gcaoi go ngintear fithiseán nua idir an dá adamh. Tugtar fithiseán móilíneach nascach ar an bhfithiseán nua sin. Cur i gcás, i ndéanmhaíocht an naisc H-H forluíonn na fithiseáin adamhacha ar a chéile i dtosach agus ansin meascann siad chun fithisean móilíneach a dhéanamh. Mar struchtúr Lewis, tugtar nasc singil mar AːA nó A-A a léiríonn A ina dúil (Moore, Stanitski, agus Jurs 329). Sa chéad leagan, is ionann gach ponc agus leictreon riartha, agus sa dara leagan, is ionann an nasc agus an dá leictreon atá riartha sa nasc singil. (ga)
- In chemistry, a single bond is a chemical bond between two atoms involving two valence electrons. That is, the atoms share one pair of electrons where the bond forms. Therefore, a single bond is a type of covalent bond. When shared, each of the two electrons involved is no longer in the sole possession of the orbital in which it originated. Rather, both of the two electrons spend time in either of the orbitals which overlap in the bonding process. As a Lewis structure, a single bond is denoted as AːA or A-A, for which A represents an element. In the first rendition, each dot represents a shared electron, and in the second rendition, the bar represents both of the electrons shared in the single bond. A covalent bond can also be a double bond or a triple bond. A single bond is weaker than either a double bond or a triple bond. This difference in strength can be explained by examining the component bonds of which each of these types of covalent bonds consists (Moore, Stanitski, and Jurs 393). Usually, a single bond is a sigma bond. An exception is the bond in diboron, which is a pi bond. In contrast, the double bond consists of one sigma bond and one pi bond, and a triple bond consists of one sigma bond and two pi bonds (Moore, Stanitski, and Jurs 396). The number of component bonds is what determines the strength disparity. It stands to reason that the single bond is the weakest of the three because it consists of only a sigma bond, and the double bond or triple bond consist not only of this type of component bond but also at least one additional bond. The single bond has the capacity for rotation, a property not possessed by the double bond or the triple bond. The structure of pi bonds does not allow for rotation (at least not at 298 K), so the double bond and the triple bond which contain pi bonds are held due to this property. The sigma bond is not so restrictive, and the single bond is able to rotate using the sigma bond as the axis of rotation (Moore, Stanitski, and Jurs 396-397). Another property comparison can be made in bond length. Single bonds are the longest of the three types of covalent bonds as interatomic attraction is greater in the two other types, double and triple. The increase in component bonds is the reason for this attraction increase as more electrons are shared between the bonded atoms (Moore, Stanitski, and Jurs 343). Single bonds are often seen in diatomic molecules. Examples of this use of single bonds include H2, F2, and HCl. Single bonds are also seen in molecules made up of more than two atoms. Examples of this use of single bonds include:
* Both bonds in H2O
* All 4 bonds in CH4 Single bonding even appears in molecules as complex as hydrocarbons larger than methane. The type of covalent bonding in hydrocarbons is extremely important in the nomenclature of these molecules. Hydrocarbons containing only single bonds are referred to as alkanes (Moore, Stanitski, and Jurs 334). The names of specific molecules which belong to this group end with the suffix -ane. Examples include ethane, 2-methylbutane, and cyclopentane (Moore, Stanitski, and Jurs 335). (en)
- 단일 결합은 결합 차수가 1인 공유 결합이다. 두 개의 원자의 결합에 두 개의 전자가 참여한다. 대부분 한 개의 시그마 결합을 하고 있으나 이붕소(B2)처럼 예외도 존재한다. (ko)
- Een enkelvoudige binding is een covalente binding tussen twee atomen, waarin twee bindingselektronen betrokken zijn. Dit impliceert dat beide atomen 1 elektronenpaar met elkaar delen. In vrijwel alle gevallen komt een enkelvoudige binding overeen met een sigma-binding. Een uitzondering hierop vormt , waarin de enkelvoudige binding een pi-binding is. Enkelvoudige bindingen hebben de eigenschap om langer en minder sterk te zijn dan dubbele of drievoudige bindingen. Dit is te wijten aan het feit dat bij een enkelvoudige binding slechts 2 elektronen betrokken zijn. (nl)
- In chimica, un legame singolo, o legame semplice, è un legame chimico che si instaura tra due atomi. Si origina in seguito alla sovrapposizione di due orbitali atomici, uno per atomo, contenenti un elettrone ciascuno, per un totale di due elettroni di legame. Nella maggior parte dei casi, i legami semplici sono legami di tipo sigma (legame σ), tuttavia esistono alcune eccezioni in cui i legami semplici sono costituiti da legami di tipo pi-greco (legame π). (it)
- 在有機化學中，單鍵（英語：Single Bond），是一種兩原子間共用2個價電子所形成的，共享一對電子的鍵結形態的，共價鍵的分類稱呼。 (zh)
- Одинарний зв'язок — тип ковалентного хімічного зв'язку між двома атомами утворений двома валентними електронами. Ці два електрони є спільними для атомів, що утворюють цей зв'язок. При такому типу зв'язку кожен атом намагається оточити себе октетом або дублетом електронів, характерним для зовнішнього енергетичного рівня атомів — благородних газів. Окремі валентні електронні пари знаходяться на самій зовнішній електронній оболонці атомів. Їх можна ідентифікувати за допомогою побудови формул Льюїса. Одинарний зв'язок позначається у структурах Люїса через дві крапки (рекомендація ІЮПАК), або рискою між атомами: AːA чи A-A. Ковалентний зв'язок також може бути подвійним або потрійним зв'язком. Одинарний зв'язок енергетично слабший, ніж подвійний або потрійний. Цю різницю міцності зв'язу можна пояснити, вивчивши складові цих типів ковалентних зв'язків. Як правило одинарний зв'язок — це сигма-зв'язок. Виняток становить зв'язок у диборані, який є пі-зв'язком. Подвійний зв'язок, у свою чергу складається з одного сигма-зв'язку та одного пі-зв'язку, а потрійний зв'язок складається з одного сигма-зв'язку та двох пі-зв'язків. Кількісна складова зв'язків — це те, що і визначає їх силу (енергію зв'язку). Цілком очевидно, що одинарний зв'язок є найслабшим із трьох, оскільки він складається лише з сигма-зв'язку, а подвійний зв'язок або потрійний зв'язок складається не тільки з цього одного типу зв'язку, але і з додаткових зв'язків.Одинарний зв'язок має здатність до обертання, властивістю, якою не володіє подвійний або потрійний зв'язок. Просторова структура пі-зв'язків не дозволяє обертатись (принаймні, не при 298 К). Тому подвійний і потрійний зв'язок, обидва містять пі-зв'язки і утримуються завдяки цій властивості. Сигма-зв'язок не є настільки просторово обмежувальним і атоми зв'язані одинарним зв'язком можуть обертатися, використовуючи сигма-зв'язок як вісь обертання.Ще одне порівняння властивостей одинарних, подвійних і багатократних зв'язків може бути здійснено за величиною довжини зв'язку. Одинарні зв'язки є найдовшими серед інших типів ковалентних зв'язків, оскільки міжатомне притягнення більше у інших типів, у тому числі подвійних і потрійних. Збільшення кілкості компонентів зв'язку є причиною збільшення цього притягання і зменшення віддалі між атомами, оскільки між атомами з більшою кількістю зв'язків концентрується більше електронів. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
