| rdfs:comment
| - Sahaja (Prakrit languages: সহজ Sanskrit: सहज sahaja) means spontaneous enlightenment in Indian and Tibetan Buddhist spirituality. Sahaja practices first arose in Bengal during the 8th century among yogis called Sahajiya siddhas. Ananda Coomaraswamy describes its significance as "the last achievement of all thought", and "a recognition of the identity of spirit and matter, subject and object", continuing "There is then no sacred or profane, spiritual or sensual, but everything that lives is pure and void." (en)
- Sahaja ( Sanskrit, IAST ) signifie inné, naturel, de naissance. C'est un concept de l'hindouisme affirmant que la nature humaine est innée. Ce principe a été utilisé par des courants tantriques qui affirmaient que des dispositions comme le désir sexuel ne doivent pas être réprimées car elles permettent au contraire d'atteindre une transformation extatique et le moksha, la libération. (fr)
- Sahaja (Sanscrito: सहज sahaja) significa, nella spiritualità buddista indiana e tibetana, illuminazione spontanea. Le prime pratiche Sahaja sono sorte in Bengala durante l'VIII secolo tra yogi buddisti chiamati Sahajiya Siddha. Ananda Coomaraswamy descrive il suo significato come "l'ultima conquista di tutto il pensiero", e "un riconoscimento dell'identità di spirito e materia, soggetto e oggetto", continuando "Non c'è quindi sacro o profano, spirituale o sensuale, ma tutto ciò che vive è puro e vuoto". (it)
- Sahaja (Língua Prácrito : সহজ Sânscrito : सहज sahaja ) significa iluminação espontânea na espiritualidade budista indiana e tibetana. As práticas Sahaja surgiram pela primeira vez em Bengala durante o século 8 entre os iogues budistas chamados Sahajiya siddhas . Ananda Coomaraswamy descreve seu significado como "a última conquista de todo pensamento" e "um reconhecimento da identidade do espírito e matéria, sujeito e objeto", continuando "Não há, então, sagrado ou profano, espiritual ou sensual, mas tudo que vive é puro e vazio. " (pt)
- Sahadźa (sanskryt सहज, „zrodzony sam z siebie”, „to co wrodzone”, „naturalność”, „spontaniczność”, ang. sahaja) – pojęcie doskonałego duchowo przyrodzonego stanu jednostki w niektórych nurtach filozofii indyjskiej. Jedno z imion hinduistycznego boga Śiwy. (pl)
- Сахаджи́я, или саха́джа (санскр. सहज, IAST: sahaja, букв.: «спонтанный, естественный») — стиль религиозной дисциплины в восточной духовности выражаемый главным образом в народной драматургии и поэзии, в которой авторы без стеснения глубоко поглощены мистическими переживаниями и ролями их духовных персонажей. (ru)
- Сагаджі́я або сага́джа (санскр. सहज, латиніз. sahaja, "те що вроджене", "природний", "спонтанний") — це стиль релігійної дисципліни в східній духовності, що виражається головним чином у народній драматургії й поезії, в якій автори без сорому глибоко поглинені містичними переживаннями і ролями їх духовних персонажів.Літературне використання цього терміну почалося у 8-му столітті н. е. північним майстром буддизму, індійським тантриком Сарахою. Поняття спонтанної духовності вводив в індуїзм натга йог . Її демонстрували баули Бенґалії своїми піснями, описувала в своїх віршах поетеса , писав Кабір. Просування до цієї стадії досконалості описував Ґуру Нанак, засновник традиції сикгів. Індійські поети Чандідас, Джаядева, Відьяпаті, у своїх працях описували раси або «смаки» любові і відданості, як (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)