Renaissance dances belong to the broad group of historical dances. During the Renaissance period, there was a distinction between country dances and court dances. Court dances required the dancers to be trained and were often for display and entertainment, whereas country dances could be attempted by anyone. At Court, the formal entertainment would often be followed by many hours of country dances which all present could join in. Dances described as country dances such as Chiarantana or Chiaranzana remained popular over a long period – over two centuries in the case of this dance. A Renaissance dance can be likened to a ball.
| Attributes | Values |
|---|
| rdf:type
| |
| rdfs:label
| - Renaissance dance (en)
- رقص عصر النهضة (ar)
- Renesanční tanec (cs)
- Χορευτική μουσική της Αναγέννησης (el)
- Danza renacentista (es)
- Danse de la Renaissance (fr)
- Taniec w renesansie (pl)
- Renaissancedans (nl)
- Танцы эпохи Возрождения (ru)
- Танець епохи Відродження (uk)
|
| rdfs:comment
| - Las danzas renacentistas pertenecen al grupo de las danzas antiguas. Aunque sabemos que los europeos bailaban bastante tiempo antes del Renacimiento, los primeros manuales e instrucciones detalladas que se han conservado hasta hoy fueron escritos en Italia entre 1450 y 1460. Estos documentos y otros provenientes de Francia, Inglaterra y otros países europeos, permiten conocer algo sobre esta actividad social, tan importante en el Renacimiento. Se esperaba que una persona educada tuviera conocimientos básicos de danza, que era a menudo enseñada por maestros profesionales (es)
- De renaissancedansen zijn oude dansen uit de tijd van de renaissance. De dansen, die zowel hof- als volksdansen omvatten, verspreidden zich vanaf het begin van de 15e eeuw door Europa. Voorbeelden zijn de trage, statige basse danse, pavane en allemande en de snellere, levendige courante en canarie.
* Een volta, een van de dansen eigen aan de renaissance (nl)
- Танцы эпохи Возрождения или танцы Ренессанса — танцевальная культура Европы XIV—XVI веков, развивавшаяся равнобежно с современным ей музыкальным искусством. (ru)
- تنتمي رقصات عصر النهضة إلى مجموعة واسعة من الرقصات التاريخية. خلال فترة عصر النهضة، كان هناك تمييز كبير بين الرقصات الريفية ورقصات البلاط، إذ تطلبت رقصات البلاط خضوع الراقصين للتدريب، وكثيرًا ما كان يهدف هذا النوع من الرقصات إلى العرض والترفيه، بينما كان بإمكان أي شخص محاولة الرقص بالطريقة الريفية. في البلاط الحكومي، كان يتبع الترفيهَ الرسمي غالبًا ساعاتٌ طويلة من الرقصات الريفية التي من الممكن لجميع الحاضرين أن ينضموا إليها. ظلت الرقصات التي توصف بأنها رقصات ريفية كالكيارانتانا والكيارنزانا شعبية لفترة طويلة من الزمن؛ أكثر من قرنين من الزمن في حالة الرقص هذه. من الممكن تشبيه رقص عصر النهضة بحفلات الرقص الجماعية. (ar)
- Renesanční tance jsou tradičně řazeny do velké skupiny . Renesanční tance jsou v podstatě první historické tance, ke kterým máme primární písemné prameny. Tehdejší traktáty ovšem často promlouvají k tanečníkovi, který je s problematikou tance alespoň průměrně obeznámen, takže v nich málokdy najdeme úplné informace. Přesná rekonstrukce konkrétních pohybů a choreografií je tedy velmi nesnadná a taneční historikové jsou málokdy zajedno stran toho, jak se ten který krok či celý tanec provádí. (cs)
- Ο δέκατος έκτος αιώνας μαρτυρά την εξέλιξη της οργανικής χορευτικής μουσικής. Με την ανάπτυξη των μουσικών εκδόσεων η τυπωμένη χορευτική μουσική διατίθεται για σόλο όργανα και για μικρά σύνολα. Η Βενετία, το Παρίσι και η Αμβέρσα ήταν τα πρωτοπόρα κέντρα της νέας εκδοτικής βιομηχανίας. Οι χοροί είναι συχνά τα προϊόντα μεταποίησης τέτοιων φωνητικών έργων, όπως τα μαδριγάλια και τα σανσόν. Δημοσιεύονται σε απλοποιημένες τετράφωνες αποδόσεις που παίζονται από όργανα αντί να άδονται. (el)
- Renaissance dances belong to the broad group of historical dances. During the Renaissance period, there was a distinction between country dances and court dances. Court dances required the dancers to be trained and were often for display and entertainment, whereas country dances could be attempted by anyone. At Court, the formal entertainment would often be followed by many hours of country dances which all present could join in. Dances described as country dances such as Chiarantana or Chiaranzana remained popular over a long period – over two centuries in the case of this dance. A Renaissance dance can be likened to a ball. (en)
- Héritières, pour quelques-unes, des danses médiévales, les danses de la Renaissance se diversifient dès le début du XVe siècle et atteignent très vite un nombre important de danses de cour et de bal, tant pour couples que collectives.C'est en Italie que se forgent un premier vocabulaire chorégraphique et les premières théories de cet art. Dans une Italie alors morcelée en quantité de petits états, les premiers maîtres de danse font leur apparition dans les cours, où ils enseignent non seulement la danse, mais aussi les bonnes manières et l'étiquette. Domenico da Piacenza (originaire de Plaisance) est le premier dont on a conservé le traité manuscrit, intitulé De arte saltandi et choreas ducendi (vers 1455). Ce précieux manuscrit est conservé à la Bibliothèque nationale de France. Ses disci (fr)
- Taniec w renesansie – w okresie renesansu tańce popularne w średniowieczu uległy pewnej ewolucji, głównie pod wpływem wybitnych twórców tańców dworskich. Z tego powodu w większości są zaliczane właśnie do tej kategorii. Według innej terminologii, zalicza się je do tańców historycznych. Najstarsze wzmianki pochodzą z XV wieku z manuskryptów włoskich, francuskich, burgundzkich oraz angielskich. Do najważniejszych traktatów zaliczają się: Wielkie widowiska, wystawiane w tym okresie na królewskich dworach, dały początek nowym formom sztuki – baletowi i operze. (pl)
- Танці епохи Відродження належать до широкої групи історичних танців . В епоху Відродження існувало розмежування народних та придворних танців. Придворні танці вимагали, щоб танцюристи багато тренувались та часто використовувались для демонстрації та розваг, тоді як народні танці міг танцювати кожен. При дворі, офіційні розваги часто супроводжувались багатогодинними народними танцями, до яких могли приєднатися всі присутні. Танці, описані як народні, такі як Чіарантана чи Чіаранзана, залишалися популярними протягом тривалого періоду — понад два століття конкретно цей напрямок танцю. Ренесансний танець можна уподібнити балу. (uk)
|
| foaf:homepage
| |
| foaf:depiction
| |
| dcterms:subject
| |
| Wikipage page ID
| |
| Wikipage revision ID
| |
| Link from a Wikipage to another Wikipage
| |
| Link from a Wikipage to an external page
| |
| sameAs
| |
| dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
| thumbnail
| |
| has abstract
| - Renesanční tance jsou tradičně řazeny do velké skupiny . Renesanční tance jsou v podstatě první historické tance, ke kterým máme primární písemné prameny. Tehdejší traktáty ovšem často promlouvají k tanečníkovi, který je s problematikou tance alespoň průměrně obeznámen, takže v nich málokdy najdeme úplné informace. Přesná rekonstrukce konkrétních pohybů a choreografií je tedy velmi nesnadná a taneční historikové jsou málokdy zajedno stran toho, jak se ten který krok či celý tanec provádí. Nejstarší taneční manuály pocházejí z Itálie poloviny patnáctého století, jedná se o několik spisů Archivováno 22. 5. 2010 na Wayback Machine. taneční školy, kterou založil . Další „návody“ se poměrně brzy objevily v Anglii a Francii, později se rozšířily i do jiných zemí. Taneční návody nám umožňují lépe pochopit renesanční společenské aktivity. Vzhledem k důležitému postavení tance v tomto období můžeme díky informacím z tanečních spisů lépe pochopit myšlení a chování tehdejších lidí, především šlechty a měšťanstva. Tance venkovanů jsou zachycené jen v útržkovitých popisech a obrazovém materiálu. Tance samotné mají mnoho nejrůznějších podob, vždy ale vycházejí z přirozených lidských pohybů, nejčastěji chůze. Pracovně je můžeme rozdělit do tří skupin: tance pro celou společnost (kruhové nebo procesionální), u kterých se skutečně všichni zapojí do tance, tance pro menší počet tanečníků (obvykle od jednoho páru do čtyř), u kterých část společnosti tančí a část přihlíží, a tance pro podívanou, (od jednoho tanečníka až po desítky páru), které byly komponované pro potřebu dvorských slavností. Zároveň ale platí, že se u tanců pro podívanou vycházelo z figur i kroků společenských tanců, a naopak některé uměle složené tance byly tak populární, že se z nich časem staly tance společenské, jak tomu bylo například v případě Branle de Malte Archivováno 19. 4. 2011 na Wayback Machine.. (cs)
- تنتمي رقصات عصر النهضة إلى مجموعة واسعة من الرقصات التاريخية. خلال فترة عصر النهضة، كان هناك تمييز كبير بين الرقصات الريفية ورقصات البلاط، إذ تطلبت رقصات البلاط خضوع الراقصين للتدريب، وكثيرًا ما كان يهدف هذا النوع من الرقصات إلى العرض والترفيه، بينما كان بإمكان أي شخص محاولة الرقص بالطريقة الريفية. في البلاط الحكومي، كان يتبع الترفيهَ الرسمي غالبًا ساعاتٌ طويلة من الرقصات الريفية التي من الممكن لجميع الحاضرين أن ينضموا إليها. ظلت الرقصات التي توصف بأنها رقصات ريفية كالكيارانتانا والكيارنزانا شعبية لفترة طويلة من الزمن؛ أكثر من قرنين من الزمن في حالة الرقص هذه. من الممكن تشبيه رقص عصر النهضة بحفلات الرقص الجماعية. وصلت المعلومات حول رقصات البلاطات الحكومية إلى الأجيال اللاحقة بشكل أفضل من المعلومات المتعلقة بالرقصات الشعبية، إذ عمل أساتذة الرقص على تجميع هذه التعليمات في مخطوطات ونشرها في وقت لاحق ضمن كتب مطبوعة. تعود أقدم المخطوطات التي تشرح التعليمات المفصلة للرقص، والتي تمكنت من البقاء حتى يومنا هذا، إلى إيطاليا في القرن الخامس عشر. أما أقدم تعليمات الرقص المطبوعة، فتعود إلى أواخر القرن السادس عشر في فرنسا وإيطاليا. تُعتبر مخطوطة غريسلي أقدم مخطوطة تنطوي على توصيفات لإحدى الرقصات في إنجلترا، ويعود تاريخها إلى عام 1500 ميلادي تقريبًا، ومن الممكن مشاهدة هذه المخطوطة في يومنا هذا في مكتب ديربشاير للسجلات، D77 B0x 38 pp 51–79. نُشرت هذه المخطوطة مؤخرًا تحت عنوان «أظهر فرحك: رقصات تعود إلى إنجلترا في القرن الخامس عشر مأخوذة من مخطوطة غريسلي». ظهر أول مصدر إنجليزي مطبوع في عام 1651، في أولى مطبوعات دار جون بلايفورد للنشر. تتنوع طبيعة الرقصات في هذه الكتيبات بشكل كبير، إذ تتراوح من الرقصات البطيئة الفخمة «الطوافية» (باس دانس، وَبافان، وَألمين) وحتى الرقصات السريعة والحيوية (غاليارد، وَكورانتو، وَكناريو). أُطلق على النوع الأول من الرقصات التي لا يرفع فيها الراقصون أقدامهم من على الأرض اسم رقص باس، بينما أُطلق على الرقص الحيوي الذي يتضمن قفزات ورفع الشريك اسم رقص هاوت. استمتعت ملكة إنجلترا إليزابيث الأولى برقصة الغاليارد، وكانت رقصة لا سباغنوليتا رقصةَ البلاط المفضلة لديها. صُمم بعض الرقصات، وارتُجل بعضها الآخر. تنطوي إحدى الرقصات الخاصة بالأزواج التي تسمى فولتا، والتي تُعتبر أحد أشكال رقصة الغاليارد، على عناق حميم بين الرجل والمرأة، مع رفع الرجل المرأةَ في الهواء بينما يدوران معًا ثلاثة أرباع دورة حول نفسيهما. رقص العديد من الناس رقصات أخرى، كالبرانلز أو البرانسلز، في دوائر أو خطوط مستقيمة. (ar)
- Ο δέκατος έκτος αιώνας μαρτυρά την εξέλιξη της οργανικής χορευτικής μουσικής. Με την ανάπτυξη των μουσικών εκδόσεων η τυπωμένη χορευτική μουσική διατίθεται για σόλο όργανα και για μικρά σύνολα. Η Βενετία, το Παρίσι και η Αμβέρσα ήταν τα πρωτοπόρα κέντρα της νέας εκδοτικής βιομηχανίας. Οι χοροί είναι συχνά τα προϊόντα μεταποίησης τέτοιων φωνητικών έργων, όπως τα μαδριγάλια και τα σανσόν. Δημοσιεύονται σε απλοποιημένες τετράφωνες αποδόσεις που παίζονται από όργανα αντί να άδονται. Τα μουσικά όργανα που χρησιμοποιούνται σε αυτές τις χορευτικές διασκευές δεν κατονομάζονται ούτε περιγράφονται. Αρκετά συχνά η ενορχήστρωση καθοριζόταν από τις περιστάσεις που αφορούσαν την παράσταση. Οι υπαίθριες εμφανίσεις απαιτούσαν «ηχηρά» όργανα, όπως η (μεσαιωνικό όμποε) και το (μεσαιωνικό τρομπόνι). Για τις επίσημες τελετές από την άλλη, ήταν προτιμότερα όργανα «απαλά», όπως φλάουτα και έγχορδα με δοξάρι. Αν και στην αναγεννησιακή μουσική δεν γράφονταν τα μέρη των κρουστών, έχουμε στοιχεία που αποδεικνύουν ότι αυτά προέκυπταν αυτοσχεδιαστικά κατά τη διάρκεια της παράστασης. Αρκετά χορευτικά είδη γίνονται δημοφιλή το δέκατο έκτο αιώνα και διασώζονται μέχρι την εποχή του Μπαρόκ. Ο μεγαλοπρεπής αυλικός χορός είναι συχνά ο πρώτος μιας σειράς που τον ακολουθούν ένας ή περισσότεροι γρήγοροι χοροί, ιδίως ο ιταλικός (πηδηχτός χορός) και η γαλλική (ζωηρότερος από το σαλταρέλο). Ο ή γερμανικός χορός, με συγκρατημένο δίσημο χρόνο, θα διατηρήσει τη δημοτικότητά του σε ολόκληρη την εποχή του Μπαχ, και θα ενταχθεί στη χορευτική σουίτα του Μπαρόκ. Ο ή κυκλικός χορός - λιγότερο αρχοντικός - είναι ένα ζωηρό και κεφάτο παιχνίδι που είχε συνδεθεί με τις υπαίθριες διασκεδάσεις και στον οποίο οι συμμετέχοντες σχημάτιζαν έναν κύκλο. (el)
|
.jpg)
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
