Perseus (Greek: Περσεύς; c. 150 BC) was an ancient Greek geometer, who invented the concept of spiric sections, in analogy to the conic sections studied by Apollonius of Perga.
| Attributes | Values |
|---|
| rdf:type
| |
| rdfs:label
| - Perseu (matemàtic) (ca)
- Perseo (geómetra) (es)
- Perseo (matematico) (it)
- Perseus (geometer) (en)
- Персей (математик) (ru)
- Персей (математик) (uk)
|
| rdfs:comment
| - Perseu va ser un matemàtic grec del segle II aC que va estudiar les seccions espìriques, com Apol·loni de Perga va estudiar les còniques. Les seccions espíriques, són les corbes obtingudes en un pla que interseca un tor, per això també se les anomena seccions tòriques. L'únic coneixement que tenim de l'obra d'aquest matemàtic, són les referències que en fa Procle en el seu Comentari al primer llibre dels Elements d'Euclides. (ca)
- Perseo (c. 150 a. C.) fue un geómetra de la Antigua Grecia, que inventó el concepto de sección espírica (cortando una superficie tórica por un plano), en analogía a las secciones cónicas estudiadas por Apolonio. (es)
- Perseus (Greek: Περσεύς; c. 150 BC) was an ancient Greek geometer, who invented the concept of spiric sections, in analogy to the conic sections studied by Apollonius of Perga. (en)
- Perseo (II secolo a.C. – ...) è stato un matematico greco antico, a cui è attribuita la scoperta delle sezioni spiriche. (it)
- Персей (др.-греч. Περσεύς, ок. 150 до н. э.) — древнегреческий математик. Ни одна из его работ не сохранилась. Персей известен только по нескольким упоминаниям у Прокла и Гемина, которые пишут о нём как об открывателе спирических линий — сечений тора плоскостью, параллельной его оси. (ru)
- Персе́й (дав.-гр. Περσεύς; бл. 150 до н. е.—?) — давньогрецький математик. Жодна з його робіт не збереглась. Персей відомий лише за декількома згадками у працях Прокла і Геміна, які писали про нього як про першого дослідника спіричних ліній — ліній перетину торової поверхні площиною, паралельною до його осі. (uk)
|
| dcterms:subject
| |
| Wikipage page ID
| |
| Wikipage revision ID
| |
| Link from a Wikipage to another Wikipage
| |
| sameAs
| |
| dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
| id
| |
| title
| |
| has abstract
| - Perseu va ser un matemàtic grec del segle II aC que va estudiar les seccions espìriques, com Apol·loni de Perga va estudiar les còniques. Les seccions espíriques, són les corbes obtingudes en un pla que interseca un tor, per això també se les anomena seccions tòriques. L'únic coneixement que tenim de l'obra d'aquest matemàtic, són les referències que en fa Procle en el seu Comentari al primer llibre dels Elements d'Euclides. (ca)
- Perseo (c. 150 a. C.) fue un geómetra de la Antigua Grecia, que inventó el concepto de sección espírica (cortando una superficie tórica por un plano), en analogía a las secciones cónicas estudiadas por Apolonio. (es)
- Perseus (Greek: Περσεύς; c. 150 BC) was an ancient Greek geometer, who invented the concept of spiric sections, in analogy to the conic sections studied by Apollonius of Perga. (en)
- Perseo (II secolo a.C. – ...) è stato un matematico greco antico, a cui è attribuita la scoperta delle sezioni spiriche. (it)
- Персей (др.-греч. Περσεύς, ок. 150 до н. э.) — древнегреческий математик. Ни одна из его работ не сохранилась. Персей известен только по нескольким упоминаниям у Прокла и Гемина, которые пишут о нём как об открывателе спирических линий — сечений тора плоскостью, параллельной его оси. Самое известное спирическое сечение — это лемниската Бернулли, представляющая собой геометрическое место точек, для которых произведение расстояний до двух заданных точек равно квадрату половины расстояния между этими точками. Древнегреческие математики называли эту кривую гиппопедой — «лошадиные путы» (сейчас этим словом также называют гиперболическую лемнискату Бута). (ru)
- Персе́й (дав.-гр. Περσεύς; бл. 150 до н. е.—?) — давньогрецький математик. Жодна з його робіт не збереглась. Персей відомий лише за декількома згадками у працях Прокла і Геміна, які писали про нього як про першого дослідника спіричних ліній — ліній перетину торової поверхні площиною, паралельною до його осі. Частковим випадком спіричної лінії є лемніската Бернуллі, що є геометричним місцем точок, для яких добуток відстаней до двох заданих точок дорівнює квадрату половини відстані між цими точками. Давньогрецькі математики називали цю криву гіпопедою — «коняче путо» (так називають, також, і гіперболічну лемніскату Бута). (uk)
|
| gold:hypernym
| |
| prov:wasDerivedFrom
| |
| page length (characters) of wiki page
| |
| foaf:isPrimaryTopicOf
| |
| is Link from a Wikipage to another Wikipage
of | |
| is Wikipage disambiguates
of | |
| is foaf:primaryTopic
of | |
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)