| rdfs:comment
| - El lici és una de les llengües indoeuropees de la branca anatòlica, parlat allà on ara hi ha l'actual Turquia. Va extingir-se cap al segle i aC, quan va ser substituït pel grec. Tenia el seu propi alfabet (escrit de dreta a esquerra) i se n'han conservat poques inscripcions, però prou extenses per a saber com era la llengua, dividida en dos dialectes principals. (ca)
- Η λυκική γλώσσα (𐊗𐊕𐊐𐊎𐊆𐊍𐊆 Trm̃mili) ήταν η γλώσσα των αρχαίων Λυκίων της περιοχής γνωστής ως Λυκία στην Ανατολία (σημερινή Τουρκία), κατά την εποχή του σιδήρου. Σήμερα είναι νεκρή γλώσσα, αντικαταστάθηκε από την αρχαία ελληνική γλώσσα κατά τον εξελληνισμό της Ανατολίας. (el)
- Liziera hego-mendebaldeko Anatolian zegoen Liziako hizkuntza hila da. (eu)
- The Lycian language (𐊗𐊕𐊐𐊎𐊆𐊍𐊆 Trm̃mili) was the language of the ancient Lycians who occupied the Anatolian region known during the Iron Age as Lycia. Most texts date back to the fifth and fourth century BC. Two languages are known as Lycian: regular Lycian or Lycian A, and Lycian B or Milyan.Lycian became extinct around the beginning of the first century BC, replaced by the Ancient Greek language during the Hellenization of Anatolia. Lycian had its own alphabet, which was closely related to the Greek alphabet but included at least one character borrowed from Carian as well as characters proper to the language. The words were often separated by two points. (en)
- El licio era un idioma indoeuropeo, una de las lenguas anatolias, habladas durante la Edad del Hierro en la antigua región de Licia, en Anatolia, la actual Turquía. Algunos especialistas creen que se trata de una lengua descendiente del luvita (a su vez emparentado con el hitita). Hacia el siglo I a. C. fue reemplazado por el griego. (es)
- Bahasa Likia (𐊗𐊕𐊐𐊎𐊆𐊍𐊆 Trm̃mili) adalah bahasa yang pernah dituturkan oleh yang pernah hidup di Anatolia (tepatnya di daerah Likia) selama Zaman Besi. Sebagian besar prasasti yang ditemukan dibuat pada abad kelima dan keempat sebelum Masehi. Dua ragam bahasa dikenal sebagai bagian dari Likia: Likia umum atau Likia A, dan Likia B atau Milya.Likia punah sekitar awal abad pertama SM, digantikan oleh bahasa Yunani Koine selama Helenisasi oleh Aleksander. Likia memiliki aksaranya sendiri, yang diturunkan dari Alfabet Yunani, tetapi beberapa hurufnya yang diserap dari Karia dan dimodifikasi sesuai pengucapan bahasa Luwia. (in)
- 리키아어는 아나톨리아어파의 언어 중의 하나로 오늘날 터키 지역에서 철기시대에 쓰였던 언어이다. 몇몇 학자들은 이 언어를 히타이트어나 루비아어의 후손으로 보기도 한다. 기원전 1세기 경에 주변지역에서 영향력이 커진 그리스어의 영향으로 이 언어는 사멸되고 만다. 오늘날 다소 남아 있는 파편적인 글들이 유일한 흔적인데, 문법적으로는 A형 리키아어와 B형 리키아어 두가지로 나눌 수 있다. 그리스어와 상당히 유사한 독특한 알파벳을 가지고 있다. (ko)
- Het Lykisch of Lycisch was de taal van de oude Lyciërs in Lycië. Van deze taal zijn slechts twee inscripties bewaard gebleven van meer dan een paar woorden. Het Lycisch werd gesproken in het gebied tussen de huidige steden Antalya en Fethiye in het zuiden van Turkije. De taal is vermoedelijk uitgestorven toen het Oudgrieks in de 1e eeuw v.Chr. hier als officiële taal werd ingevoerd. In Egyptische bronnen worden de Lyciërs Lukka genoemd en tot de Zeevolken gerekend. (nl)
- リュキア語（リュキアご、Lycian language）は、紀元前5世紀から紀元前4世紀にアナトリア半島西南部のリュキア（今のトルコの一部）において古代リュキア人が話していた言語。 (ja)
- Język licyjski (inaczej likijski, pis. oryg. 𐊗𐊕𐊐𐊎𐊆𐊍𐊆) – wymarły język z podrodziny anatolijskiej języków indoeuropejskich, którym posługiwali się w VII–I wieku p.n.e. Licyjczycy, zamieszkujący Licję – starożytną krainę w południowo-zachodniej Azji Mniejszej. Zachowało się ok. 200 inskrypcji z drugiej połowy I tysiąclecia p.n.e. spisane , który był rozwinięciem alfabetu greckiego. (pl)
- Ликийский язык — один из вымерших анатолийских языков. В железном веке был распространен в области Ликия в Анатолии (сегодняшняя Турция). Является ближайшим родственником лувийского языка, поскольку разделяет с ним общие инновации, однако не потомком его, как считалось ранее. Милийский язык, ранее рассматривавшийся как более архаичный вариант ликийского, в настоящее время также считается отдельным языком, синхронным ликийскому. Вымер в I веке до н. э. — постепенно был вытеснен греческим языком после включения Ликии в державу Александра Македонского. (ru)
- A língua Lícia (𐊗𐊕𐊐𐊎𐊆𐊍𐊆 Trm̃mili) era a língua dos antigos lícios, da região conhecida como Lícia na Anatólia (atual Turquia), durante a Idade do Ferro. Hoje é uma língua morta, tendo sido substituída pelo Grego Antigo durante a Helenização da Anatólia. (pt)
- 呂基亞語（𐊗𐊕𐊐𐊎𐊆𐊍𐊆 Trm̃mili） 是铁器时代在安那托利亞的吕基亚地區（今土耳其西南部）的呂基亞人所使用的語言。公元前4世紀時這種語言就已經受到強烈的希臘化影響，呂基亞人已經開始給自己取希臘名字，安那托利亞希臘化後這種語言被古希臘語取代，現在早已經成為絕跡語言。“呂基亞”（古希臘語：Λυκία 轉寫：Lykía，土耳其語：Likya）這個地名是古希臘語記載的，得名於雅典國王之子。而呂基亞語對本地區的自稱“Trm̃mis-”，其中一種可能是源自意為“崎嶇多山的”的構擬詞“*tarmašši-”。 (zh)
- Lykisch war die Sprache des antiken Volks der Lykier. Es war eine indogermanische Sprache und gehörte zur Untergruppe der anatolischen Sprachen. Verwandtschaftlich am nächsten stand es dem Luwischen und wurde in Lykien in Süd-Anatolien gesprochen. Im Lykischen gab es verschiedene Dialekte, die als Lykisch A und Lykisch B bezeichnet werden. Lykisch B wird auch Milyisch genannt und zuweilen als eigenständige Sprache bezeichnet. (de)
- Le lycien est une langue de la famille indo-européenne, de la branche des langues anatoliennes, des Ve et IVe siècles av. J.-C., essentiellement connue par une stèle découverte à Xanthe par l'archéologue français Charles de Linas[réf. nécessaire] et portant une inscription trilingue en grec, araméen et lycien. Dérivée du louvite, on en distingue généralement deux formes :
* le milyen ou lycien B, plus archaïque et ayant gardé de nombreux traits du louvite, connu par un nombre réduit d'inscriptions ;
* le lycien ordinaire ou lycien A, plus récent, formant la majorité des inscriptions. (fr)
- Il licio era una lingua indoeuropea, una delle lingue anatoliche parlate dai Lici nella regione della Licia in Anatolia, l'odierna Turchia. Alcuni specialisti credono che sia una lingua discendente dall'ittita o dal luvio o forse da entrambe. Si estinse all'incirca nel I secolo a.C. e venne rimpiazzata dal greco. La lingua è nota solo da poche iscrizioni estese, che sono state divise in Licio A e B a seconda della grammatica. Il licio possedeva un che era strettamente imparentato con l'alfabeto greco ma che aveva preso in prestito almeno un carattere dal cario. (it)
- Lykiska (lykiska Trm̃mili) är ett utdött språk som en gång talades i Lykien i Mindre Asien i nuvarande Turkiet. Språket tillhör språkgruppen anatoliska språk bland de indoeuropeiska språken och indelas i två dialekter; lykiska A och lykiska B (även kallad milyiska). Omkring 200 inskrifter är kända på lykiska från 300- och 400-talet f.Kr. samt från mynt. Språket skrevs med ett särskilt alfabet baserat på det grekiska alfabetet. (sv)
- Лікійська мова — одна з вимерлих анатолійських мов. У залізну добу була поширена на території Лікії в Анатолії (сучасна Туреччина). Деякі дослідники вважають, що вона була нащадком хеттської або лувійської мови (чи відразу обох). Вимерла в I столітті до н. е. — була замінена грецькою мовою. Лікійська мова відома за такими джерелами: На їх основі був зроблений висновок про існування принаймні двох діалектів: Лікійська мова мала власну абетку, що належала до групи малоазійських абеток. Подібність лікійських букв з грецькими часто оманливе, оскільки лікійське письмо розвивалося паралельно. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)