| rdfs:comment
| - Lexikalisierung bezeichnet den Prozess und das Ergebnis des Bedeutungswandels, welcher dazu führt, dass die Bedeutung eines Wortes nicht mehr aus der Bedeutung seiner Bestandteile erschlossen werden kann. Lexikalisierung ist ein Begriff der Sprachwissenschaft, der innerhalb verschiedener Forschungsrichtungen verwendet wird: (de)
- 어휘화(lexicalization, 語彙化)는 둘 이상의 형태소가 공시적으로 분석할 수 없는 단일어인 어휘 형태로 인식되는 과정을 말한다. (ko)
- 語彙化（英: lexicalisation, 米: lexicalization）は、言語学の諸領域において複数の意味をもった用語である。 (ja)
- Leksykalizacja – zjawisko językowe, które polega na rozbieżności między aktualnym znaczeniem wyrazu a jego morfologiczną strukturą, która była uformowana przez znaczenie pierwotne. Czasem rozbieżność ta jest tak silna, że związek między budową słowotwórczą a znaczeniem wyrazu ulega całkowitemu zatarciu. Przykładem leksykalizacji jest transformacja skrótowców w samodzielnie funkcjonujące rzeczowniki, np. PC → pecet, WF → wuef, ND → endek. Proces leksykalizacji występuje we wszystkich językach, choć w językach słowiańskich jest wyjątkowo silny. (pl)
- La lexicalització és la fixació com a substantiu d'una expressió, d'un sintagma o d'una de les d'un lexema. Es parla de lexicalització quan un sintagma o un mot esdevé una el significat de la qual no és predictible a partir dels significats dels seus components. (ca)
- Lexicalización es como se conoce en lingüística a la incorporación diacrónica en el léxico de una lengua de elementos gramaticales complejos (formados tanto por partes léxicas como funcionales) que, como compuestos, ganan valor semántico propio y dejan de ser analizables a partir de sus formantes. Así, la expresión compleja quítame allá esas pajas recibe sentido propio de nadería o cosa sin importancia al margen del significado de la frase al pie de la letra. Con ese sentido se usa como si fuese una palabra simple, pues está lexicalizada. La expresión que sufre lexicalización normalmente será impredecible en el aspecto semántico, sintáctico o fonológico propio de analizarla. (es)
- In linguistics, lexicalization is the process of adding words, set phrases, or word patterns to a language's lexicon. Whether word formation and lexicalization refer to the same process is controversial within the field of linguistics. Most linguists agree that there is a distinction, but there are many ideas of what the distinction is. Lexicalization may be simple, for example borrowing a word from another language, or more involved, as in calque or loan translation, wherein a foreign phrase is translated literally, as in marché aux puces, or in English, flea market. (en)
- La lexicalisation est le fait qu'un mot nouveau soit connu et reconnu dans une langue par ses locuteurs avec un sens bien déterminé. La lexicalisation est une notion de linguistique (tout particulièrement d'étymologie, de lexicologie et de linguistique comparée) et dans leur jargon on dit que le terme devient un lemme appartenant au lexique de cette langue. (fr)
- In linguistica, si definisce lessicalizzazione quel processo per il quale una forma grammaticale acquista dignità di lessema, diventando quindi un'unità autonoma del lessico. Nel discorso metalinguistico, qualsiasi parola può essere lessicalizzata, come per esempio quando si dice: "Sono" è la prima persona singolare del presente indicativo del verbo "essere". Nella frase, sia sono che essere sono usati in qualità di lessemi. Sintagmi come a onor del vero, all'improvviso o di sana pianta sono il prodotto di lessicalizzazioni. (it)
- Лексикализа́ция — превращение отдельного элемента языка (морфемы, словоформы), сочетания слов в отдельное знаменательное слово либо устойчивую фразеологическую единицу — лексикализованное сочетание или фразеологизм, функционирующую в качестве эквивалента отдельного слова. Значение фразеологизма, образованного в процессе лексикализации, отлично от значений составляющих его слов; степень отличия может варьировать в широких пределах: от невыводимости значений фразеологизма из значений образовавших его слов (образование идиом) до значения, следующего из значений составляющих слов (образование фразеологических сочетаний). (ru)
- Лексикалізація — перетворення окремого елемента мови (морфеми, словоформи), поєднання слів в окреме знаменне слово або стійку фразеологічну одиницю — лексикалізовані поєднання або фразеологізм, що функціонує як еквівалент окремого слова. Значення фразеологізму, утвореного в процесі лексикалізації, відмінно від значень складових його слів; ступінь відмінності може варіювати в широких межах: від невиводимості значень фразеологізму зі значень слів, до утворили його (створення ідіом) до значення, що випливає з значень складових слів (створення фразеологічних поєднань). (uk)
- Lexikalisering av ett ord, oftast morfologiskt komplext, alltså deriverat, har fått en plats i språkets ordförråd. I svenskan är till exempel det potentiella antalet sammansatta ord i princip oändligt, men långt ifrån alla finns kodifierade i lexika. Där finns till exempel vinterbadare, men inte sommarbadare, frimärkssamlare, men inte morotsätare. Det är den utomspråkliga verkligheten och de behov denna framkallar hos språkanvändarna som styr lexikaliseringen. Ibland hittar man ändå på ovanliga bildningar, men dessa får inget fäste. Den lingvistiska termen för sådana tillfälliga ord är ockasionalismer. (sv)
|
| has abstract
| - La lexicalització és la fixació com a substantiu d'una expressió, d'un sintagma o d'una de les d'un lexema. Es parla de lexicalització quan un sintagma o un mot esdevé una el significat de la qual no és predictible a partir dels significats dels seus components. És un fenomen que afecta el significat originari del terme i la forma gràfica. Per exemple: llengüeta, no significa només 'llengua menuda', sinó que s'ha lexilcalitzat com a substantiu que designa una part de la sabata; o corredor, no vol dir que siga el lloc on es corre, sinó una part d'un immoble; o jaqueta, no significa 'jaca menuda', sinó que designa una peça de vestir. Altres mostres de lexicalització són les paraules creades per composició maldecap (que prové de la lexicalització del sintagma mal de cap) i aiguardent (que prové del sintagma aigua ardent). (ca)
- Lexikalisierung bezeichnet den Prozess und das Ergebnis des Bedeutungswandels, welcher dazu führt, dass die Bedeutung eines Wortes nicht mehr aus der Bedeutung seiner Bestandteile erschlossen werden kann. Lexikalisierung ist ein Begriff der Sprachwissenschaft, der innerhalb verschiedener Forschungsrichtungen verwendet wird: (de)
- Lexicalización es como se conoce en lingüística a la incorporación diacrónica en el léxico de una lengua de elementos gramaticales complejos (formados tanto por partes léxicas como funcionales) que, como compuestos, ganan valor semántico propio y dejan de ser analizables a partir de sus formantes. Así, la expresión compleja quítame allá esas pajas recibe sentido propio de nadería o cosa sin importancia al margen del significado de la frase al pie de la letra. Con ese sentido se usa como si fuese una palabra simple, pues está lexicalizada. La expresión que sufre lexicalización normalmente será impredecible en el aspecto semántico, sintáctico o fonológico propio de analizarla. Un ejemplo de esto son las locuciones o , cuyo significado no suele coincidir con el que se espera de la letra de las mismas. Así pues, dicho de una construcción o combinación sintáctica libre, lexicalizarse es pasar a formar parte del sistema léxico de una lengua, convirtiéndose en una expresión más o menos fija con significado propio. Así, la expresión en mi vida está lexicalizada con el sentido de nunca: «No pienso volver a hacerlo EN MI VIDA»; y también lo están oraciones o construcciones como ¡no somos nadie!, ni que decir tiene, a tontas y a locas o a la buena de Dios. (es)
- La lexicalisation est le fait qu'un mot nouveau soit connu et reconnu dans une langue par ses locuteurs avec un sens bien déterminé. La lexicalisation est une notion de linguistique (tout particulièrement d'étymologie, de lexicologie et de linguistique comparée) et dans leur jargon on dit que le terme devient un lemme appartenant au lexique de cette langue. Un nouveau terme lexicalisé peut être un simple mot isolé, mais aussi un syntagme ou une périphrase. Dans ces derniers cas, le groupe de mots doit ne constituer qu'un seul lemme, c'est-à-dire qu'il doit avoir un sens propre global indépendant des sens des mots qui le composent. (fr)
- In linguistics, lexicalization is the process of adding words, set phrases, or word patterns to a language's lexicon. Whether word formation and lexicalization refer to the same process is controversial within the field of linguistics. Most linguists agree that there is a distinction, but there are many ideas of what the distinction is. Lexicalization may be simple, for example borrowing a word from another language, or more involved, as in calque or loan translation, wherein a foreign phrase is translated literally, as in marché aux puces, or in English, flea market. Other mechanisms include compounding, abbreviation, and blending. Particularly interesting from the perspective of historical linguistics is the process by which ad hoc phrases become set in the language, and eventually become new words (see lexicon). Lexicalization contrasts with grammaticalization, and the relationship between the two processes is subject to some debate. (en)
- 어휘화(lexicalization, 語彙化)는 둘 이상의 형태소가 공시적으로 분석할 수 없는 단일어인 어휘 형태로 인식되는 과정을 말한다. (ko)
- 語彙化（英: lexicalisation, 米: lexicalization）は、言語学の諸領域において複数の意味をもった用語である。 (ja)
- Leksykalizacja – zjawisko językowe, które polega na rozbieżności między aktualnym znaczeniem wyrazu a jego morfologiczną strukturą, która była uformowana przez znaczenie pierwotne. Czasem rozbieżność ta jest tak silna, że związek między budową słowotwórczą a znaczeniem wyrazu ulega całkowitemu zatarciu. Przykładem leksykalizacji jest transformacja skrótowców w samodzielnie funkcjonujące rzeczowniki, np. PC → pecet, WF → wuef, ND → endek. Proces leksykalizacji występuje we wszystkich językach, choć w językach słowiańskich jest wyjątkowo silny. (pl)
- In linguistica, si definisce lessicalizzazione quel processo per il quale una forma grammaticale acquista dignità di lessema, diventando quindi un'unità autonoma del lessico. Nel discorso metalinguistico, qualsiasi parola può essere lessicalizzata, come per esempio quando si dice: "Sono" è la prima persona singolare del presente indicativo del verbo "essere". Nella frase, sia sono che essere sono usati in qualità di lessemi. Può capitare però che le parole rimangano in tale funzione entrando a pieno titolo a far parte del lessico: è il caso, nell'esempio, del verbo essere, che può essere considerato anche un sostantivo, e quindi subire i processi tipici del sostantivo (come assumere una forma plurale: gli esseri, o alterata: un esserino). Sintagmi come a onor del vero, all'improvviso o di sana pianta sono il prodotto di lessicalizzazioni. Un altro esempio di lessicalizzazione si verifica quando una serie di elementi retti da rapporti grammaticali si trasforma in unità lessicale propria, come usa e getta, fai da te ecc., ma anche da forme verbali come c'entra, ci vuole, che presentano significati diversi rispettivamente da entra e vuole. Originano da lessicalizzazioni anche parole come nontiscordardimé (in cui la locuzione non univerbata non ti scordar di me rinvia ad alcune specie del genere Myosotis); affresco (da a fresco); fioretto (alterazione da fiore, ma con significato autonomo). È considerata lessicalizzazione anche il rendersi autonome di alcune forme che derivano da alterazione: così, ad esempio, i sostantivi italiani palazzina e villino (in origine "piccolo palazzo" e "piccola villa", rispettivamente) si sono progressivamente staccati dalle rispettive basi. Il processo contrario alla lessicalizzazione è la grammaticalizzazione, che trasforma una parola autonoma in elemento grammaticale. (it)
- Lexikalisering av ett ord, oftast morfologiskt komplext, alltså deriverat, har fått en plats i språkets ordförråd. I svenskan är till exempel det potentiella antalet sammansatta ord i princip oändligt, men långt ifrån alla finns kodifierade i lexika. Där finns till exempel vinterbadare, men inte sommarbadare, frimärkssamlare, men inte morotsätare. Det är den utomspråkliga verkligheten och de behov denna framkallar hos språkanvändarna som styr lexikaliseringen. Ibland hittar man ändå på ovanliga bildningar, men dessa får inget fäste. Den lingvistiska termen för sådana tillfälliga ord är ockasionalismer. Lexikalisering används också för att beteckna den idiomatisering som ofta äger rum i komplexa ord. Detta innebär att ordets betydelse inte lätt kan utläsas ur de ingående morfemens betydelse. Slutligen används lexikalisering som en språkhistorisk term, nämligen om ord, i vilka morfemgränserna med tiden har utplånats. De förefaller alltså oderiverade, men är historiskt sett deriverade. (sv)
- Лексикалізація — перетворення окремого елемента мови (морфеми, словоформи), поєднання слів в окреме знаменне слово або стійку фразеологічну одиницю — лексикалізовані поєднання або фразеологізм, що функціонує як еквівалент окремого слова. Значення фразеологізму, утвореного в процесі лексикалізації, відмінно від значень складових його слів; ступінь відмінності може варіювати в широких межах: від невиводимості значень фразеологізму зі значень слів, до утворили його (створення ідіом) до значення, що випливає з значень складових слів (створення фразеологічних поєднань). Лексикалізація є механізмом поповнення як загальновживаною, так і спеціальної і термінологічної лексики, в результаті якої лексикалізовані поєднання в кінцевому підсумку входять в мовну норму; при цьому в разі поповнення загальновживаної лексики переважає дескриптивне (описове) встановлення норми фіксацією узуальних вживань лексикалізованих поєднань у , а при поповненні термінологій — прескриптивна (до якої) кодифікація термінологічними комісіями в термінологічних збірниках. (uk)
- Лексикализа́ция — превращение отдельного элемента языка (морфемы, словоформы), сочетания слов в отдельное знаменательное слово либо устойчивую фразеологическую единицу — лексикализованное сочетание или фразеологизм, функционирующую в качестве эквивалента отдельного слова. Значение фразеологизма, образованного в процессе лексикализации, отлично от значений составляющих его слов; степень отличия может варьировать в широких пределах: от невыводимости значений фразеологизма из значений образовавших его слов (образование идиом) до значения, следующего из значений составляющих слов (образование фразеологических сочетаний). Лексикализация является механизмом пополнения как общеупотребительной, так и специальной и терминологической лексики, в результате которой лексикализованные сочетания в конечном итоге входят в языковую норму; при этом в случае пополнения общеупотребительной лексики преобладает дескриптивное (описательное) установление нормы фиксацией узуальных употреблений лексикализированных сочетаний во фразеологических словарях, а при пополнении терминологий — прескриптивная (предписывающая) кодификация терминологическими комиссиями в терминологических сборниках. (ru)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)