| rdfs:comment
| - The indeterminacy problem is posed as a kind of paradox in the study of the sociology and history of science.It is often used as an argument against the rational value of scientific thought. The argument is as follows: 1.
* There are an infinite number of possible theories, 2.
* There can only be a finite amount of experimental evidence, 3.
* Therefore, it is impossible to disambiguate between all viable theories. (en)
- Проблема невизначеності постає як своєрідний парадокс у вивченні соціології та історії науки . Її часто використовують як аргумент проти раціональної цінності наукової думки. Аргумент такий: 1.
* Існує нескінченна кількість можливих теорій, 2.
* Існує лише обмежена кількість експериментальних доказів, 3.
* Отже, неможливо розмежовувати всі життєздатні теорії. (uk)
|
| has abstract
| - The indeterminacy problem is posed as a kind of paradox in the study of the sociology and history of science.It is often used as an argument against the rational value of scientific thought. The argument is as follows: 1.
* There are an infinite number of possible theories, 2.
* There can only be a finite amount of experimental evidence, 3.
* Therefore, it is impossible to disambiguate between all viable theories. While this is true in this abstract form, in practice, parsimony is used to limit the number of theories which are considered useful, and likewise, to limit the number of directions to take experimental research. Occam's Razor, seeking the simplest explanation, forms much of the basis of modern scientific thought; a theory which accounts best for all observed phenomena, does not predict disproven phenomena, and does not introduce unobserved phenomena is to be preferred. Moreover, data obtained by one experiment can be applied to more than one hypothesis, and proven hypotheses can be applied to more than one theory. For example, the theory of gravity has implications for innumerable other theories. There is not an infinite number of possible theories, since the available theories are limited by the ideas which have actually been imagined by scientists. (en)
- Проблема невизначеності постає як своєрідний парадокс у вивченні соціології та історії науки . Її часто використовують як аргумент проти раціональної цінності наукової думки. Аргумент такий: 1.
* Існує нескінченна кількість можливих теорій, 2.
* Існує лише обмежена кількість експериментальних доказів, 3.
* Отже, неможливо розмежовувати всі життєздатні теорії. Хоча це і є правдою в цій абстрактній формі, на практиці парсинг використовується для обмеження кількості теорій, які вважаються корисними, а також для обмеження кількості напрямків експериментальних досліджень. Бритва Оккама, що шукає найпростіше пояснення, складає велику частину сучасної наукової думки; слід віддати перевагу теорії, яка найкраще відповідає всім явищам, що спостерігаються, і не передбачає спростованих явищ і не вводить непомічених явищ. Більше того, дані, отримані одним експериментом, можуть бути застосовані до більш ніж однієї гіпотези, а перевірені гіпотези можуть бути застосовані до більш ніж однієї теорії. Наприклад, теорія гравітації має застосування до багатьох інших теорій. Не існує нескінченної кількості можливих теорій, оскільки наявні теорії обмежені ідеями, які насправді вже уявили вчені. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)