The Huzita–Justin axioms or Huzita–Hatori axioms are a set of rules related to the mathematical principles of origami, describing the operations that can be made when folding a piece of paper. The axioms assume that the operations are completed on a plane (i.e. a perfect piece of paper), and that all folds are linear. These are not a minimal set of axioms but rather the complete set of possible single folds.
| Attributes | Values |
|---|
| rdf:type
| |
| rdfs:label
| - Huzita–Hatori axioms (en)
- Assiomi di Huzita-Hatori (it)
- 折り紙公理 (ja)
- Правила Фудзиты (ru)
- Правила Худзіти (uk)
- 折纸公理 (zh)
|
| rdfs:comment
| - Gli assiomi di Huzita-Hatori sono gli assiomi su cui si basa la matematica degli origami. I primi sei assiomi sono stati formulati dal italo-giapponese nel 1992, e descrivono le operazioni che sono consentite quando si piega un pezzo di carta, come nell'arte dell'origami. Il settimo assioma è stato aggiunto dal giapponese . (it)
- 折り紙公理（おりがみこうり、折紙公理）は折り紙幾何学の一連の規則であり、紙を折るときに理論上厳密に可能である、基本的な操作を記述している。紙の厚さは無いものとし、伸縮しないものとする。折りの操作は平面で完結し、全ての折り線は直線であると仮定する。折り紙公理は数学的な意味での公理の要件を満たすものではない。 公理は最初、1989年にジャック・ジュスタン (Jacques Justin) によって発見された。その後公理1から6は藤田文章によって1991年に再度発見された。また、公理7は羽鳥公士郎によって2001年に再発見された。またロバート・J・ラングも公理7を再発見している。 (ja)
- 折纸公理，又称藤田－羽鳥公理或藤田－贾斯汀公理，是折纸数学的基本公理。假定所有折纸操作均在理想的平面上进行，并且所有折痕都是直线，那么这些公理描述了通过折纸可能达成的所有数学操作。 折纸定理最早於1989年由雅克·贾斯汀（Jacques Justin）发现。截至目前為止，共推衍了6個公理，其中，公理1－6又于1991年由日裔意大利数学家发现。定理7也于2001年由羽鳥公士郎发现。贾斯汀和罗伯特·朗（Robert J. Lang）也同样发现了公理7。 (zh)
- The Huzita–Justin axioms or Huzita–Hatori axioms are a set of rules related to the mathematical principles of origami, describing the operations that can be made when folding a piece of paper. The axioms assume that the operations are completed on a plane (i.e. a perfect piece of paper), and that all folds are linear. These are not a minimal set of axioms but rather the complete set of possible single folds. (en)
- Правила Фудзиты — набор из семи правил, формально описывающие геометрические построения с помощью плоского оригами, подобным построениям с помощью циркуля и линейки. Фактически они описывают все возможные способы получения одной новой складки на листе бумаги, путём совмещения уже существующих различных элементов листа — точек и линий.Под линиями подразумеваются края листа или складки бумаги, под точками — пересечения линий.Существенным моментом является то, что сгиб формируется единственной складкой, причём в результате складывания фигура остается плоской. (ru)
- Правила Худзіти — набір семи правил, що формально описують геометричні побудови за допомогою плаского оригамі, подібним до побудови за допомогою циркуля та лінійки. Названі на честь японо-італійського математика (1924—2005). Фактично вони описують всі можливі способи отримання однієї нової складки на аркуші паперу шляхом суміщення вже існуючих різних елементів аркуша — точок та ліній. Під лініями розуміються краї аркуша або складки паперу, під точками — перетини ліній. Істотним моментом є те, що згин формується єдиною складкою, причому в результаті складання фігура залишається пласкою. (uk)
|
| foaf:depiction
| |
| dcterms:subject
| |
| Wikipage page ID
| |
| Wikipage revision ID
| |
| Link from a Wikipage to another Wikipage
| |
| Link from a Wikipage to an external page
| |
| sameAs
| |
| dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
| thumbnail
| |
| has abstract
| - The Huzita–Justin axioms or Huzita–Hatori axioms are a set of rules related to the mathematical principles of origami, describing the operations that can be made when folding a piece of paper. The axioms assume that the operations are completed on a plane (i.e. a perfect piece of paper), and that all folds are linear. These are not a minimal set of axioms but rather the complete set of possible single folds. The first seven axioms were first discovered by French folder and mathematician in 1986. Axioms 1 through 6 were rediscovered by Japanese-Italian mathematician Humiaki Huzita and reported at the First International Conference on Origami in Education and Therapy in 1991. Axioms 1 though 5 were rediscovered by Auckly and Cleveland in 1995. Axiom 7 was rediscovered by Koshiro Hatori in 2001; Robert J. Lang also found axiom 7. (en)
- Gli assiomi di Huzita-Hatori sono gli assiomi su cui si basa la matematica degli origami. I primi sei assiomi sono stati formulati dal italo-giapponese nel 1992, e descrivono le operazioni che sono consentite quando si piega un pezzo di carta, come nell'arte dell'origami. Il settimo assioma è stato aggiunto dal giapponese . (it)
- 折り紙公理（おりがみこうり、折紙公理）は折り紙幾何学の一連の規則であり、紙を折るときに理論上厳密に可能である、基本的な操作を記述している。紙の厚さは無いものとし、伸縮しないものとする。折りの操作は平面で完結し、全ての折り線は直線であると仮定する。折り紙公理は数学的な意味での公理の要件を満たすものではない。 公理は最初、1989年にジャック・ジュスタン (Jacques Justin) によって発見された。その後公理1から6は藤田文章によって1991年に再度発見された。また、公理7は羽鳥公士郎によって2001年に再発見された。またロバート・J・ラングも公理7を再発見している。 (ja)
- Правила Фудзиты — набор из семи правил, формально описывающие геометрические построения с помощью плоского оригами, подобным построениям с помощью циркуля и линейки. Фактически они описывают все возможные способы получения одной новой складки на листе бумаги, путём совмещения уже существующих различных элементов листа — точек и линий.Под линиями подразумеваются края листа или складки бумаги, под точками — пересечения линий.Существенным моментом является то, что сгиб формируется единственной складкой, причём в результате складывания фигура остается плоской. Часто эти правила называют «аксиомами», хотя с формальной точки зрения аксиомами они не являются. (ru)
- 折纸公理，又称藤田－羽鳥公理或藤田－贾斯汀公理，是折纸数学的基本公理。假定所有折纸操作均在理想的平面上进行，并且所有折痕都是直线，那么这些公理描述了通过折纸可能达成的所有数学操作。 折纸定理最早於1989年由雅克·贾斯汀（Jacques Justin）发现。截至目前為止，共推衍了6個公理，其中，公理1－6又于1991年由日裔意大利数学家发现。定理7也于2001年由羽鳥公士郎发现。贾斯汀和罗伯特·朗（Robert J. Lang）也同样发现了公理7。 (zh)
- Правила Худзіти — набір семи правил, що формально описують геометричні побудови за допомогою плаского оригамі, подібним до побудови за допомогою циркуля та лінійки. Названі на честь японо-італійського математика (1924—2005). Фактично вони описують всі можливі способи отримання однієї нової складки на аркуші паперу шляхом суміщення вже існуючих різних елементів аркуша — точок та ліній. Під лініями розуміються краї аркуша або складки паперу, під точками — перетини ліній. Істотним моментом є те, що згин формується єдиною складкою, причому в результаті складання фігура залишається пласкою. Часто ці правила називають «аксіомами», хоча з формальної точки зору аксіомами вони не є. (uk)
|
| gold:hypernym
| |
| prov:wasDerivedFrom
| |
| page length (characters) of wiki page
| |
| foaf:isPrimaryTopicOf
| |
| is Link from a Wikipage to another Wikipage
of | |
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
