| rdfs:comment
| - اللغة اليونانية (ελληνική γλώσσα) من اللغات الهندوأوروبية يتكلمها بين 15-22 مليون شخص، هي اللغة المعاصرة المستعملة في كل من اليونان و قبرص وأيضا من قبل جانب الأقليات والمهاجرين في العديد من البلدان الأخرى. وهي لغة قديمة، فتاريخها الموثق يعود لأكثر من 3500 سنة. تتكون الأبجدية اليونانية الحديثة من 24 حرفاً: (ar)
- Řečtina ( ελληνική (γλώσσα) – ellinikí (glóssa), tj. řecký (jazyk), nebo ελληνικά – elliniká, tj. řečtina) je indoevropský jazyk používaný autochtonním obyvatelstvem především v Řecku, na Kypru a v částech Turecka, a dále v některých emigračních zemích, jako je Austrálie, Spojené státy, Kanada aj. Novořečtina čili současná řečtina se přímo vyvinula ze starořečtiny. Řečtina tvoří samostatnou vývojovou větev indoevropské jazykové rodiny a vedle aramejštiny a čínštiny je jazykem s nejdelší zachovanou literární tradicí. (cs)
- Neugriechisch (neugriechisch Νέα Ελληνικά Néa Elliniká), die heutige Sprache der Griechen, ist die Amtssprache Griechenlands (um 10,5 Millionen Sprecher) und Zyperns (um 0,7 Millionen Sprecher) und somit eine der 24 Amtssprachen der Europäischen Union. Außerdem ist es in einigen südalbanischen und süditalienischen Gemeinden, in denen Angehörige griechischer Minderheiten leben, als lokale Amtssprache sowie in der Türkei (Istanbul) als Schulsprache zugelassen. Zusammen mit den ausgewanderten Griechen und Zyprioten sprechen weltweit über 13 Millionen Menschen Griechisch als Muttersprache. Das Neugriechische gehört zu den indogermanischen Sprachen. (de)
- Η Νέα ελληνική ή νεοελληνική γλώσσα (ιστορικά γνωστή ως ρωμαίικα και πελοποννησιακή διάλεκτος) αναφέρεται στις διάφορες γλωσσικές ποικιλίες των Ελληνικών που ομιλούνται στην σύγχρονη εποχή. Η έναρξη της γλωσσικής περιόδου της Νέας Ελληνικής τοποθετείται, συμβολικά κυρίως, μετά την άλωση της Κωνσταντινούπολης το 1453, παρόλο που πολλά ιδιαίτερα χαρακτηριστικά της Νέας Ελληνικής είχαν κάνει την εμφάνιση τους αιώνες πριν - από τον 3ο αιώνα π.Χ. έως τον 10ο αιώνα. Κατά την περίοδο της Νέας Ελληνικής, η γλώσσα βρισκόταν σε μία κατάσταση διγλωσσίας, καθώς τοπικές διάλεκτοι συνυπήρχαν με τις επίσημες αρχαϊκές μορφές της γλώσσας. Η Νεοελληνική άρχισε να παίρνει την ακριβή σημερινή της μορφή στα τέλη του 17ου αιώνα. (el)
- Greziera edo grekoa Grezian hitz egiten den hizkuntza da. Herrialde horretaz gain, Zipren ere nagusi da eta beste hainbat herritan gutxiengo aipagarriak daude: Italiako grikozko nahiz grekokalabrerazko hiztunak, Albaniakoak, eta abar. (eu)
- Is í an Ghréigis (Ελληνικά, /eliniˈka/) an teanga Ind-Eorpach is sine dá maireann. Is féidir í a rianú siar go dtí an teanga a labhair cine a tháinig go dtí an Ghréig timpeall na bliana . An dream sin a chuir cathair Mhicéanae ar bun agus tugtar orthu dá bhrí sin. Bhí na Micéanaigh i mbarr a réime go dtí timpeall nuair a tháinig meath orthu. Níl mórán eolais againn faoin teanga díreach i ndiaidh mheath na cathrach úd tar éis ionradh ón tuaisceart. Tá an ceithre chéad bliain ina dhiaidh sin doiléir. Pé scéal é, thosaigh na Gréagaigh ar aibítir a úsáid i rith na tréimhse sin. Scríobh siad a gcuid seanchais seachas é a chur ó bhéal go béal. Chum Hóiméar an Íliad agus an Odaisé, deirtear. Faoin am sin a thosaigh Ré Ársa na Sean-Ghréige. (ga)
- Le grec moderne (en grec : (νεο)ελληνική γλώσσα / (neo)ellinikí glóssa « langue grecque (moderne) », ou simplement (νέα) ελληνικά / (néa) elliniká) est la langue maternelle de 15 millions de locuteurs, dont 10,7 millions en Grèce où il est langue officielle, comme à Chypre. Il existe aussi des minorités de langue grecque en Albanie et en Turquie. Le grec moderne est également appelé romaïque (Ρωμαίικα) ou roméique. Cette appellation, en vigueur jusqu’au XIXe siècle, tend à disparaître. Il fait partie de la branche grecque des langues indo-européennes. (fr)
- Le grec (en grec moderne : Ελληνικά) est une langue hellénique, seule survivante de cette famille. Sous sa forme moderne et démotique (νέα ελληνικά, δημοτική), il a aujourd'hui 15 à 22 millions de locuteurs, principalement en Grèce et à Chypre mais aussi dans les communautés de la diaspora ou minoritaires d'autres pays (Turquie, Italie, Bulgarie, Ukraine, Macédoine du Nord, Hongrie, Roumanie, Moldavie, Géorgie). Il existe également une langue grecque liturgique (Ακολουθική Ελληνική), uniquement employée dans certaines grandes cérémonies religieuses commémoratives, notamment par le patriarcat œcuménique de Constantinople. Cette langue utilise généralement, et depuis l'antiquité, l'alphabet grec pour son écriture. (fr)
- Bahasa Yunani Modern (bahasa Yunani: (νεο)ελληνική γλώσσα / (neo)ellinikí glóssa « bahasa Yunani (modern) », atau hanya (νέα) ελληνικά / (néa) elliniká) merupakan bahasa ibu dari 15 juta penutur, termasuk 10,7 juta penutur di Yunani yang menggunakan bahasa ini sebagai bahasa resmi, seperti di Siprus. Minoritas berbahasa Yunani juga dapat ditemukan di Albania dan Turki. Bahasa Yunani Modern ini juga disebut romaika (Ρωμαίικα) atau romeika. Penyebutan ini berlaku sampai abad ke-19 yang kemudian menghilang. Bahasa ini adalah bagian dari rumpun bahasa Yunani Indo-Eropa. (in)
- 그리스어(Ελληνικά 엘리니카[*])는 (사멸한 아나톨리아어파를 제외하면) 오늘날 그리스와 인근 지역에서 사용되는 언어로, 인도유럽어족의 독자적인 분파를 이룬다. 고대 그리스어를 비롯한 다양한 형태로서 3,500여 년에 걸쳐 기록되어 온 오랜 역사를 지니고 있다. 오늘날 그리스어는 그리스와 인근의 키프로스, 불가리아, 알바니아, 북마케도니아, 이탈리아, 터키 일부 지역에서 약 1,500만 명의 사람들에 의해 사용된다. 이 외에 오스트레일리아 멜버른의 그리스인 이민자 공동체를 비롯한 전 세계의 여러 그리스인 이민자 공동체에서 사용한다. 그리스어는 그리스 문자로 표기된다. 그리스 문자는 최초로 모음의 개념을 도입하여 오늘날 라틴 문자의 토대를 마련했다. 이러한 그리스 문자는 기원전 9세기부터 그리스 본토에서, 키프로스에서는 기원전 4세기부터 사용되었으며 그전에는 각각 선형문자 B와 키프로스 음절문자로 기록되었다. 또한 그리스어와 같이 등장한 그리스 문학은 3,000여 년이 넘는 세월 동안 지속되어 왔다. 오랜 세월만큼이나 그리스 문학은 다양하고 풍부하여 그동안 수많은 작가들에게 영감을 제공하였으며, 오늘날에도 많은 사랑을 받고 있다. (ko)
- ギリシア語（ギリシアご）（: Ελληνικά[eliniˈka]、または 希: Ελληνική γλώσσα[eliniˈki ˈɣlosa]）は、インド・ヨーロッパ語族ヘレニック語派（ギリシア語派）に属する言語。単独でヘレニック語派（ギリシア語派）を形成する。ギリシャ共和国やキプロス共和国、イスタンブールのギリシャ人（ギリシャじん）居住区などで使用されており、話者は約1200万人。また、ラテン語とともに学名や各分野の専門用語にも使用されている。漢字に転写し希臘語、さらにそれを省略し希語などと記される。東地中海（ひがしちちゅうかい）諸地域における共通言語の一つとして3000年以上もの間、日常言語、あるいは文学作品や公式記録、外交文書の言語として重要な役割を果たしている。 (ja)
- 현대 그리스어(Νέα Ελληνικά 또는 Νεοελληνική)는 오늘날 쓰이는 여러 그리스어를 이르는 말이다. 그리스어에서 "근대(modern, 현대)"의 시작은 종종 상징적으로 1453년 비잔티움 제국의 멸망으로 잡는데, 사실 이 시기는 분명한 언어의 경계선이 아니며, 이보다 수 백년 전(기원전 3세기~기원후 10세기까지)부터 현대 그리스어의 여러 특징이 나타났다. 그리스어의 역사에서 '근대'에 그리스어는 양층언어 상태였으며, 지역 방언이 있었다. 특히 유명한 언어는 19세기와 20세기에 통속적인 민중 그리스어와 교양있는 카타레부사 그리스어를 들 수 있다. 오늘날 민중 그리스어에 기반을 둔 표준 현대 그리스어는 그리스와 키프로스의 공식 언어이다. 그리스어는 오늘날 약 1400~1700만 인구가 주로 그리스와 키프로스에서 쓰고 있으며, 세계 여러 나라에 그리스 출신 이민자 집단도 쓰고 있다. (ko)
- Język nowogrecki, język grecki nowożytny, greka nowożytna, demotyk(a) (η Ελληνική γλώσσα, i Ellinikí glóssa; τα Ελληνικά, ta Elliniká) – język indoeuropejski używany współcześnie w Grecji (ok. 11 mln mówiących) i na Cyprze (ok. 750 tys.). Jest on jednocześnie językiem urzędowym tych państw (na Cyprze obok tureckiego). Określenie „język nowogrecki” zamiast bardziej ogólnego „język grecki” używane jest dla podkreślenia różnicy między starożytnym językiem greckim a językiem greckim współczesnym. (pl)
- Гре́цька мо́ва, давніше гречина ( Ελληνικά, трансліт. Elliniká, дав.-гр. Ἑλληνική, трансліт. Hellēnikḗ) — одна з індоєвропейських мов; поширена у Греції (9,5 млн), на Кіпрі (0,5 млн), а також у Пд. Албанії, Єгипті, Пд. Італії та в Україні. Усього бл. 12,2 млн мовців. У Греції та на Кіпрі (кіпрський діалект) грецька є офіційною мовою. У межах західної діалектної області індоєвропейських мов грецька мова перебувала у найтісніших генетичних зв'язках з давньомакедонською мовою. (uk)
- 希臘語（希臘語：Ελληνικά，羅馬化：Elliniká），是一种印歐語系的语言，广泛用于希臘、阿尔巴尼亚、塞浦路斯等国，亦有使用於土耳其（包括小亚细亚一帶）的某些地区。 希臘语言元音发达，希臘人增添了元音字母。古希臘語原有26个字母，荷马时期后逐渐演变并确定为24个，並一直沿用到現代的希臘語。后世希腊字母最早发源于伊奧尼亞地区（今土耳其西部沿海及希腊东部岛屿）。雅典于前405年正式采用。 (zh)
- 现代希腊语（希腊语: Νέα Ελληνικά 或 Νεοελληνική γλώσσα, 直译意为新希腊语），指现代应用的希腊语变体。现代希腊语的起始时间一般定在1453年，即拜占庭帝国的陷落之时。 (zh)
- La llengua grega (en grec modern: ελληνική γλώσσα, AFI: [eliniˈci ˈɣlosa] o, simplement, ελληνικά, AFI: [eliniˈka]) constitueix la seva pròpia branca dins de les llengües indoeuropees. El grec modern és parlat per entre 15 i 22 milions de persones, és la llengua oficial de Grècia i part de Xipre, i també el parlen les comunitats gregues arreu dels països on es va estendre la colonització grega en l'Antiguitat: Albània, Bulgària, Macedònia del Nord, Itàlia, Turquia, Armènia, Geòrgia, Ucraïna, Moldàvia, Romania, Rússia, Egipte i Jordània, així com a comunitats d'emigrants arreu del món, incloent-hi Austràlia, els Estats Units, el Canadà, Alemanya i altres estats. (ca)
- Novořečtina či moderní řečtina (novořecky νέοελληνική γλώσσα, neoeliniki glossa), označovaná též prostě řečtina, pokud nehrozí záměna se staršími formami jazyka, je označení novověkých variet řečtiny, především moderního řeckého spisovného jazyka. Novořečtina je úředním jazykem Řecka a Kypru, kde jí mluví asi 14 milionů lidí, dále ji používají . Řečtina má ze všech evropských jazyků nejstarší dochované literární památky, vývoj jazyka lze podle nich sledovat zhruba 3000 let. Tvoří samostatnou větev indoevropských jazyků, není blízce příbuzná žádnému neřeckému indoevropskému jazyku. (cs)
- Η ελληνική γλώσσα ανήκει στην ινδοευρωπαϊκή οικογένεια και αποτελεί το μοναδικό μέλος του ελληνικού κλάδου, ενώ είναι η επίσημη γλώσσα της Ελλάδας και της Κύπρου. Ανήκει επίσης στο βαλκανικό γλωσσικό δεσμό. Στην ελληνική γλώσσα, έχουμε γραπτά κείμενα ήδη από τον 15ο αιώνα π.Χ.. Σαν Παγκόσμια Ημέρα Ελληνικής Γλώσσας, κάθε έτος, έχει καθιερωθεί η 9η Φεβρουαρίου. Έχει την μακροβιότερη καταγεγραμμένη ιστορία από οποιαδήποτε άλλη ζωντανή ινδοευρωπαϊκή γλώσσα με τουλάχιστον 3.400 χρόνια γραπτής ιστορίας. Γράφεται με το ελληνικό αλφάβητο το οποίο χρησιμοποιείται για περίπου 2.600 χρόνια. Προηγουμένως η ελληνική γλώσσα γραφόταν με τη Γραμμική Β και το κυπριακό συλλαβάριο. Το ελληνικό αλφάβητο προέρχεται από το φοινικικό αλφάβητο. Στο ελληνικό αλφάβητο βασίζεται το λατινικό, το κυριλλικό, το αρμενι (el)
- La greka lingvo (moderngreke: ελληνικά [eliniKA] kaj greke ελληνική γλώσσα [helleniKE GLOSsa]), aŭ helena lingvo, estas memstara lingvo, nome sendependa branĉo, la greka branĉo de la hindeŭropa lingvaro. Ĝi estas indiĝena de la sudaj Balkanoj, la Egeaj Insuloj, okcidenta Malgranda Azio, partoj de norda kaj orienta Anatolio kaj la Suda Kaŭkazo, suda Italio, Albanio kaj Kipro. Ĝi havas la plej longe dokumentitan historion de ajna hind-eŭropa lingvo, kies daŭro etendas tra 34 jarcentoj de verkitaj registroj. Ties skribsistemo estis la Greka alfabeto dum la majoritato de ties historio; aliaj sistemoj, kiaj Linia B kaj la Kipra silabaro, estis uzitaj antaŭe. Ties alfabeto evoluiĝis el la fenica skribsistemo kaj siavice ĝi iĝis la bazo de la latina, cirila, armena, kopta, gota kaj de multaj alia (eo)
- La moderna greka estas konsiderata la lasta etapo en la evoluo de la greka lingvo, kaj ĝi korespondas al la variaĵo de tiu lingvo parolata ekde la Moderna Epoko ĝis la nuntempo. Oni uzas simbole kiel naskodato la jaron de la Sieĝo de Konstantinopolo (1453), kvankam tiu dato ne kongruas kun klara lingva limo kaj multaj de la modernaj fonetikaj trajtoj de la lingvo jam estis aperintaj antaŭ jarcentoj. Dum granda parto de tiu tempo, ekzistis situacio de diglosio, kun diversaj dialektoj parolataj je regionaj niveloj kune kun arkaikaj skribitaj formoj. Dum la 19a kaj 20a jarcentoj estis grava polemiko lingva ĉirkaŭ la variaĵo populara aŭ demotiko (dimotikí) kaj tiu klera arkaikema (kazarévusa). La moderna aktuala greka estas bazata sur la demotika variaĵo kaj ĝi estas la oficiala lingvo de Grek (eo)
- El griego (en griego antiguo: Ἑλληνική ɣλῶσσα o Ἑλληνική ɣλῶττα; Ελληνική γλώσσα [eliniˈci ˈɣlosa] o Ελληνικά [eliniˈka] en griego moderno; en latín: Lingua Graeca) es una lengua originaria de Grecia, que pertenece a la rama griega de las lenguas indoeuropeas. Es la lengua indoeuropea con la mayor historia documentada, puesto que cuenta con más de 3400 años de evidencia escrita. El sistema de escritura que ha utilizado durante la mayor parte de su historia y hasta la actualidad es el alfabeto griego. Previamente utilizó otros sistemas, como el lineal B o el silabario chipriota. El alfabeto griego deriva del fenicio, y a su vez dio lugar a los alfabetos latino, cirílico y copto, entre otros. (es)
- Die griechische Sprache (neugriechisch ελληνική γλώσσα ellinikí glóssa [], altgriechisch ἑλληνικὴ γλῶσσα hellēnikḕ glō̂ssa bzw. attisch ἑλληνικὴ γλῶττα hellēnikḕ glō̂tta) ist eine indogermanische Sprache mit einer Schrifttradition, die sich über einen Zeitraum von 3400 Jahren erstreckt. Das in der Antike verwendete und heute an den Schulen gelehrte Altgriechische und das heute in Griechenland gesprochene Neugriechische sind verschiedene Stufen der griechischen Sprache. (de)
- Greek (Modern Greek: Ελληνικά, romanized: Elliniká, pronounced [eliniˈka]; Ancient Greek: Ἑλληνική, romanized: Hellēnikḗ) is an independent branch of the Indo-European family of languages, native to Greece, Cyprus, southern Italy (Calabria and Salento), southern Albania, and other regions of the Balkans, the Black Sea coast, Asia Minor, and the Eastern Mediterranean. It has the longest documented history of any Indo-European language, spanning at least 3,400 years of written records. Its writing system is the Greek alphabet, which has been used for approximately 2,800 years; previously, Greek was recorded in writing systems such as Linear B and the Cypriot syllabary. The alphabet arose from the Phoenician script and was in turn the basis of the Latin, Cyrillic, Armenian, Coptic, Gothic, an (en)
- El griego moderno o neogriego (Ελληνική γλώσσα, AFI: [eliniˈci ˈɣlosa]; Ελληνικά, AFI: [eliniˈka]; también llamado Νέα ελληνική o Νεοελληνική γλώσσα en griego; en latín: Lingua Neograeca) es una forma sencilla derivada del griego helenístico o koiné. Es considerada como la última etapa en la evolución del idioma griego, y se corresponde a la variante de este idioma hablada desde la Edad Moderna hasta la actualidad. Se toma simbólicamente como fecha de su surgimiento la caída de Constantinopla (1453), aunque dicha fecha no se corresponde con una frontera lingüística clara y muchas de las características fonéticas modernas del idioma ya habían aparecido siglos antes. Durante gran parte de este tiempo, existió una situación de diglosia, con diferentes dialectos orales regionales al lado de fo (es)
- Bahasa Yunani (bahasa Yunani Modern: Ελληνικά Elliniká; bahasa Yunani Kuno: Ἑλληνική, translit. Hellēnikḗ) adalah suatu bahasa Indo-Eropa yang dituturkan di Yunani, Siprus, Albania bagian selatan, dan sebagian daerah-daerah di pesisir Laut Hitam, Anatolia, dan Semenanjung Italia bagian selatan. Bahasa ini memiliki bukti tertulis kedua tertua dalam lingkup rumpun Indo-Eropa, setelah bahasa Het, dan bahasa Indo-Eropa hidup yang masih memiliki catatan sejarah terpanjang, selama 3.400 tahun. Bahasa ini ditulis dalam Alfabet Yunani, yang telah digunakan selama 2.800 tahun; sebelumnya, bahasa Yunani tercatat dalam aksara Linear B dan Siprus. Alfabet Yunani diturunkan dari abjad Fenisia, dan alfabet ini menurunkan alfabet Latin, Kiril, Armenia, Kubti, Gotik, dan banyak aksara lainnya lainnya. (in)
- Il greco moderno, neoellenico o neogreco (in greco Νέα Ελληνικά nèa ellinikà [ˈne̞a e̞liniˈka] o Νεοελληνική neoellinikì [ˌne̞o̯.e̞liniˈki]; storicamente e colloquialmente anche conosciuto come Ρωμαίικα romèika [ɾo̞ˈme̞i̯ka]) è l'ultimo stadio del processo evolutivo della lingua greca, attualmente parlata da circa 15,5 milioni di persone, soprattutto in Grecia e a Cipro. Convenzionalmente e in modo simbolico, si comincia a parlare di greco moderno a partire dalla caduta dell'Impero bizantino, nel 1453. (it)
- La lingua greca (nome nativo moderno: ελληνική γλώσσα, ellinikí glóssa) è un ramo indipendente della famiglia delle lingue indoeuropee, nativa della Grecia e altre parti del Mediterraneo dell'est e del Mar Nero. Ha la più lunga storia documentata - circa 34 secoli - di ogni altra lingua indoeuropea vivente. Al 2022, è parlata da 13,3 milioni di parlanti totali. (it)
- Nieuwgrieks (νέα ελληνικά, néa elliniká of νεοελληνική; neo-ellinikí) of vaak kortweg Grieks is de taal die gesproken wordt in het moderne Griekenland en op Cyprus. Tegenwoordig zijn er ongeveer 12,3 miljoen mensen die de taal spreken; in Albanië, Italië en andere landen bestaan Griekssprekende minderheden. Nieuwgrieks wordt met een eigen alfabet geschreven, dat direct is afgeleid van het Grieks uit de klassieke oudheid. (nl)
- Het Grieks (Ελληvικά) is een talenfamilie van de Indo-Europese talen. Het werd door de Achaeërs naar Griekenland gebracht rond 1900 voor Christus. In eerste instantie waren er verschillende gesproken dialecten, met als belangrijkste groepen: Ionisch-Attisch, Dorisch en Eolisch Grieks. Het eerste schrift voor deze taal is Lineair B en het oudste met dat schrift verbonden Grieks (1450 - 1250 v.Chr.?) wordt Myceens genoemd. Sinds de tijd van de klassieken is de taal geschreven in het Griekse alfabet, dat 24 letters omvat. (nl)
- O grego (ελληνικά, transl. Eliniká, AFI: [eliniˈka] ou ελληνική γλώσσα, AFI:[eliniˈki ˈɣlosa], lit. "língua helênica") é uma língua de um ramo independente da família linguística indo-europeia. É a língua oficial da Grécia e do Chipre, e também uma das 24 línguas oficiais da União Europeia. Natural do sul dos Bálcãs, oeste da Ásia Menor e a região em torno do mar Egeu, é o idioma indo-europeu com a mais longa e bem documentada história, abrangendo 34 séculos de registros escritos. Seu sistema de escrita foi o alfabeto grego durante a maior parte de sua história; outros sistemas, como o Linear B e o silabário cipriota também foram utilizados. O alfabeto grego surgiu a partir da escrita fenícia, e acabou dando origem, por sua vez, aos alfabetos latino, cirílico, copta, e diversos outros sist (pt)
- Język grecki, greka (stgr. Ἑλληνικὴ γλῶττα, Hellenikè glõtta; nowogr. ελληνική γλώσσα, ellinikí glóssa lub ελληνικά, elliniká) – język indoeuropejski z grupy helleńskiej, w starożytności ważny język basenu Morza Śródziemnego. W kulturze europejskiej zaadaptowany, obok łaciny, jako język terminologii naukowej, wywarł wpływ na wszystkie współczesne języki europejskie, a także część pozaeuropejskich i starożytnych. Od X wieku p.n.e. zapisywany jest alfabetem greckim. (pl)
- Grego moderno (Νέα Ελληνικά ou Νεοελληνική), historicamente também conhecido por Ρωμαίικα (Romaico) refere-se ao quinto estado de evolução da Língua Grega, isto é, às variedades do Grego falado no presente. Hoje, o Grego é falado, aproximadamente, por 17 milhões de pessoas, principalmente na Grécia e no Chipre, mas também por comunidades minoritárias ou imigrantes, em muitos outros países. O início do período da língua grega conhecida por "Grego Moderno" é simbolicamente atribuído à queda do Império Bizantino em 1453, embora rigorosamente se deva atribuir a sua génese ao Século XI. Desde então, a língua permaneceu numa situação de diglossia, com dialectos regionais falados, que existiam conjuntamente com as formas arcaicas escritas. Notavelmente, esta situação durou até ao Século XX com um (pt)
- Nygrekiska är det levande grekiska språket som talas och skrivs i Grekland idag. Det utvecklades via den medeltida från den gamla eller klassiska grekiskan. Det räknas som ett av de mest ordrika språken i världen, med mer än 600 000 ord.[källa behövs] Nygrekiska skiljer sig på många sätt från den klassiska grekiskan, bland annat genom påverkan av andra språk genom medeltiden, samt med stora ändringar i grammatiken. (sv)
- Новогреческий язык (греч. Νεοελληνική γλώσσα) — обобщающее название для всех диалектов, которые используются на современном этапе развития греческого языка. Начало новогреческого исторического периода условно отсчитывается от падения Византийской империи в 1453 году, хотя и до сих пор именно лингвистическая граница не выявлена, поскольку многие языковые особенности, присущие новогреческому, присутствовали даже в III веке до н. э.. (ru)
- Гре́ческий язы́к (самоназвание — Ελληνικά [ɛliniˈka], Ελληνική γλώσσα [ɛliniˈki ˈɣlɔsa]) — один из языков индоевропейской языковой семьи. Ныне является единственным представителем греческой группы, хотя иногда отдельными языками считаются его обособленные диалекты — цаконский, каппадокийский и понтийский языки, находящиеся на грани вымирания. Письменная история греческого языка насчитывает около 3,5 тысяч лет; отдельные его периоды обычно также называются «языками» (см. микенский греческий, древнегреческий, византийский, новогреческий). (ru)
- Новогре́цька мо́ва (грец. Νεοελληνική γλώσσα) — узагальнююча назва для всіх діалектів, що використовуються на сучасному етапі розвитку грецької мови. Початок новогрецького історичного періоду умовно відлічується від падіння Візантійської імперії 1453 року, хоча і досі не встановлено саме лінгвістичний кордон, оскільки багато мовних особливостей, притаманних новогрецькій, були присутніми навіть у 3 столітті до н. е. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)