| rdfs:comment
| - Džúngarsko-čchingské války v letech 1690–1759 byla série válek mezi Džúngarským chanátem a říší Čching o kontrolu nad centrální Asií, která skončila pohlcením Džúngarska říší Čching. (cs)
- حروب تشينغ-زونغار كانت سلسلة من النزاعات التي استمرت لعقود وحرضت خانات زونغار ضد سلالة تشينغ الصينية وأتباعهم المغول. وقع القتال في منطقة واسعة من آسيا الداخلية، وامتد من منغوليا الوسطى والشرقية حاليًا إلى مناطق التبت، وشينغهاي وشينغ يانغ في الصين الحالية. أدت انتصارات سلالة تشينغ في نهاية المطاف إلى دمج منغوليا الخارجية والتبت وشينغيانغ ضمن إمبراطورية تشينغ التي استمرت حتى سقوط السلالة في الفترة بين عامي 1911-1912، وبعد الإبادة الجماعية لكثير من سكان زونغار في المناطق المحتلة. (ar)
- The Dzungar–Qing Wars (Mongolian: Зүүнгар-Чин улсын дайн, simplified Chinese: 准噶尔之役; traditional Chinese: 準噶爾之役; pinyin: Zhǔngá'ěr zhī Yì) were a decades-long series of conflicts that pitted the Dzungar Khanate against the Qing dynasty and its Mongol vassals. Fighting took place over a wide swath of Inner Asia, from present-day central and eastern Mongolia to Tibet, Qinghai, and Xinjiang regions of present-day China. Qing victories ultimately led to the incorporation of Outer Mongolia, Tibet and Xinjiang into the Qing Empire that was to last until the fall of the dynasty in 1911–1912, and the genocide of much of the Dzungar population in the conquered areas. (en)
- Peperangan Qing–Dzungar (1687–1758) terjadi sekitar beberapa serangkaian dekade dengan konflik antara Dzungaria Khanate terhadap dinasti Qing dari China dan pengikut mongolia. Pertempuran berlangsung di daerah yang luas Asia Bagian Dalam, dari tengah dan timur Mongolia sekarang, hingga Tibet, Qinghai, Xinjiang, wilayah Cina. Kemenangan Qing pada akhirnya menyebabkan penggabungan dari Luar Mongolia, Tibet dan Xinjiang menjadi Kekaisaran Qing yang berlangsung sampai jatuhnya dinasti di 1911–1912, dan pemusnahan banyak penduduk Dzungaria di daerah yang ditaklukan. (in)
- La guerre Dzoungar-Qing (mongol : Зүүнгар-Чин улсын дайн, chinois : 平定准噶尔 ; pinyin : píngdìng zhǔngáěr ; litt. « pacification des Dzoungars » ou 平定准部, píngdìng zhǔnbù, 1687 – 1758) est un ensemble de conflits entre d'une part les Mongols du khanat dzoungar et d'autre part les Mandchous de la Dynastie Qing, qui dirigent la Chine, aidés par leurs divers vassaux mongols. Les combats se déroulèrent sur une large partie de l'Asie centrale, incluant l'actuelle Mongolie centrale et orientale, ainsi que les régions autonomes du Tibet et du Xinjiang et la province du Qinghai de la Chine actuelle. Les victoires des Qing débouchent sur une nouvelle inclusion de fait de la Mongolie extérieure, et du Tibet dans l'Empire chinois, ce qui durera jusqu'à la chute de la dynastie en 1912. (fr)
- 清・ジュンガル戦争 （しん・ジュンガルせんそう、英語: Qing - Dzungar War、中国語: 平定準噶爾/平定準部）は、清とジュンガルの間で三次にわたり行われた戦争（1687年 - 1759年）。 (ja)
- Ойратсько-манчжурські війни (монг. Зүүнгар-Чин улсын дайн, кит. трад. 準噶爾之役, спр. 准噶尔之役, піньїнь: Zhǔngá'ěr zhī Yì) — серія збройних конфліктів між ойратським Джунгарським ханством і та манчжурською династією Цін у 1690 — 1759 роках за панування над східноазійськими степами. Закінчилися перемогою маньчжурів і ліквідацією ойратської держави. Проходили у три фази:
* Перша ойратсько-манчжурська війна (1690—1697): боротьба за Халху, перемога Цін.
* (1715—1739): боротьба за Халху, нічия.
* (1755—1759): перемога Цін. винищення ойратів. (uk)
- 準噶爾之役或稱準噶爾役，是17世纪至18世紀时厄魯特蒙古準噶爾部與清朝之間的戰爭。清代文獻又稱之為平定準噶爾（满语：ᠵᡠᠨ ᡤᠠᡵᠪᡝᠨᡝᠴᡳᡥᡳᠶᡝᠮᡝᡨᠣᡴᡨᠣᠪᡠᠮᠪᡳ，穆麟德轉寫：jun gar be necihiyeme toktobumbi）或平定準部。 戰爭始於康熙二十七年（1688年）準噶爾首領噶爾丹入侵喀爾喀蒙古，並乘勝進兵至內蒙古；至乾隆二十年（1755年）清軍進兵伊犁（今新疆伊犁州霍城縣），俘獲准噶爾首領達瓦齊，以“準噶爾汗國”滅亡而告終。達瓦齊被俘後，時任定邊左副將軍的輝特部台吉阿睦爾撒納（非準噶爾人）起兵反叛，天山北路再次陷入動亂。乾隆二十三年（1758年）初，逃亡的阿睦爾撒納病死於俄罗斯，俄國請清使驗看屍首，“準噶爾之事，於是大定”。次年，清軍剿滅叛軍殘部並平定回部大小和卓之亂，西域全境底定，西北邊患暫告終結。平定阿睦爾撒納之後，清代蒙古未再發生大的變亂，直至1911年辛亥革命後的外蒙古獨立。 準噶爾之役歷康熙、雍正、乾隆三朝，前後長達七十年。乾隆皇帝平定準噶爾後，“拓地二萬餘里”，西域天山南北盡入版圖。原準噶爾領地被稱作準部，與天山以南的回部合稱西域新疆，源自"舊疆新歸"，後簡稱新疆（满语：ᡳᠴᡝᠵᡝᠴᡝᠨ，穆麟德轉寫：ice jecen）。準噶爾之役是乾隆皇帝“十全武功”之首。 (zh)
- Ойратско-маньчжурские войны — серия войн между маньчжурской Цинской империей и ойратским Джунгарским ханством за гегемонию в степях Центральной Азии, произошедшая в конце XVII — начале XVIII веков.
* Первая ойратско-маньчжурская война произошла в 1688—1697 годах из-за того, что в 1680-х годах империи Цин удалось склонить некоторых правителей Халха-Монголии к принятию подданства маньчжурского императора. Такое положение дел беспокоило джунгарского правителя Галдана, который видел залог независимости монголов в их объединении. В 1688 году он вторгся в Халху и разгромил Тушэту-хана Чихуньдоржа В ответ империя Цин в 1690 году выступила против Джунгарского ханства. В результате войны Халха-Монголия оказалась включена в состав империи Цин.
* Вторая ойратско-маньчжурская война шла в 1715—1739 г (ru)
|
_Surrenders_with_His_City.jpg)
.jpg)
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)