| has abstract
| - A channel router is a specific variety of router for integrated circuits. Normally using two layers of interconnect, it must connect the specified pins on the top and bottom of the channel. Specified nets must also be brought out to the left and right of the channel, but may be brought out in any order. The height of the channel is not specified - the router computes what height is needed. The density of a channel, defined for every x within the channel, is the number of nets that appear on both the left and right of a vertical line at that x. The maximum density is a lower bound on the height of the channel. A "cyclic constraint" occurs when two pins occur in the same column (but with different orders) in at least two columns. In the example shown, nets 1 and 3 suffer from cyclic constraints. This can only be solved by "doglegs" as shown on net 1 of the example. Channel routers were one of the first forms of routers for integrated circuits, and were heavily used for many years, with YACR perhaps the best known program. However, modern chips have many more than 2 interconnect layers. Although the effort was made to extend channel routers to more layers, this approach was never very popular, since it did not work well with over-the-cell routing where pins are not movable. In recent years, have in general taken over.
- Алгоритм канального трасування (англ. Channel router) — різновид алгоритмів трасування для інтегральних схем. Використовується, як правило, для плат з двома шарами провідників, забезпечує з'єднання контактів на верхній і нижній частині каналу. При числі шарів понад два в окремі шари виділяються доріжки живлення та «землі». Алгоритми трасування базується на моделі робочого поля у вигляді регулярної сітки (дискретне робоче поле; ДРП), елементи ДРП мають форму квадратів зі стороною, що визначається щільністю доріжок, контактів та з'єднань. Доріжки в кожному окремому шарі завжди розводяться в одному напрямку — по горизонталі або вертикалі; зміна напрямку, наприклад, для обходу перешкод, виконується переходом на інший шар. Трасування виконується у кілька етапів. На етапі ескізного трасування передбачається, що всі траси мають однакову ширину доріжок, а розміри міжшарових переходів збігаються з шириною трас. На етапі детального трасування застосовуються оптимізаційні алгоритми для досягнення тих чи інших критеріїв якості проєктованого пристрою. В порівнянні з популярним алгоритмом Лі алгоритм канального трасування характеризується значно меншим часом обчислень (у 70 — 100 разів). Недоліком алгоритму є відносно велика, у порівнянні з іншими алгоритмами, довжина доріжок, та значне число доріжок, що проходять паралельно, що призводить до збільшення ємнісних зв'язків між доріжками. Алгоритм є популярним через високий рівень формалізації, що дозволяє використовувати відносно прості методи оптимізації шляхів прокладання трас. Широко застосовується при проєктуванні інтегральних мікросхем.
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
