| rdfs:comment
| - الرشدية كانت مدرسة فلسفية غربية مبنية على تفسيرات ابن رشد لأرسطو. الأفكار الأساسية في فلسفة هذه المدرسة بناء على ملاحظات ابن رشد على كتابات أرسطو:
* العالم أبدي أو خالد.
* الروح مقسومة إلى قسمين، جزء فردي أو جزئي، وجزء إلهي أو كلي.
* الروح الفردية ليست خالدة.
* يشاطر كل البشر في المستوى الأساسي الروح الإلهية والكلية ذاتها.
* إحياء الأموات غير ممكن. (ar)
- L’averroïsme désigne l’ensemble des doctrines philosophiques qui se réclament d’Averroès (1126-1198), dans tout l’Occident chrétien et chez les Juifs, spécialement au Moyen Âge et à la Renaissance, et qui connut une grande réputation par ses commentaires d'Aristote. À cette époque, le système de ce philosophe n'est connu que par les écrits de son commentateur si enthousiaste qu’il disait que « la doctrine d’Aristote est la souveraine vérité, et son intelligence la limite de l’intelligence humaine ». Il considérait l’âme dans chaque être humain comme une substance individuelle périssable, mais s’unissant à l’intelligence universelle dans l’acte de l’entendement. (fr)
- Awerroizm – doktryna filozoficzna popularna pod koniec XIII wieku, oparta na interpretacji myśli Arystotelesa dokonanych przez Ibn Ruszda (Awerroesa). Głównymi filozofami uznającymi tę doktrynę byli Siger z Brabancji oraz Boecjusz z Dacji. Awerroizm był wielorako zwalczany przez Kościół katolicki, m.in. przez Tomasza z Akwinu i , biskupa Paryża. (pl)
- Аверроизм — термин, применяемый как к философии Ибн Рушда, так и к двум философским течениям в схоластике XIII века, первое из которых основывалось на аверроэсовской интерпретации Аристотеля. Основными представителями этого течения были Сигер Брабантский и Боэций Дакийский. (ru)
- Averroísmo é um termo que pode se referir a dois movimentos que percorreram a escolástica do fim do século XIII: (a) a agitação suscitada pelas interpretações de Aristóteles feitas pelo filósofo islâmico Averroes e por suas ideias de reconciliação entre o aristotelismo e a fé islâmica; e (b) a tentativa de aplicar essas ideias nas tradições intelectuais latino-cristãs e judaicas, tal como manifesta em , e Moisés Maimônides. O termo foi originalmente cunhado por Ernest Renan. (pt)
- L'averroisme és el terme aplicat a dues tendències filosòfiques de l'escolàstica des de finals del segle xiii, la primera de les quals estava basada en les interpretacions de l'aristotelisme pel filòsof Averrois i el seu intent de conciliar-ho amb l'islam. Els filòsofs cristians alhora aplicaven aquestes idees als escrits d'Aristòtil per fer allò propi amb el cristianisme. A més d'Averrois, els principals autors involucrats en el moviment averroista foren Siger de Brabant i Boeci de Dàcia. Les principals idees del primitiu concepte filosòfic averroista eren: (ca)
- Με τον όρο αβερροϊσμός εννοούνται οι φιλοσοφικές θεωρίες του Ανδαλουσιανού πολυμαθή Μουσουλμάνου φιλοσόφου Αβερρόη, που άκμασε τον 12ο αιώνα στο Εμιράτο της Κόρδοβας. Η φιλοσοφία του Αβερρόη είναι επηρεασμένη από τον νεοπλατωνισμό. Οι θεωρίες του διατυπώθηκαν κυρίως υπό τη μορφή σχολίων στον Αριστοτέλη και διαφέρουν από τις θεωρίες του Αβικέννα στο εξής: Υποστηρίζουν ότι όλος ο κόσμος δημιουργήθηκε μεμιάς από τον Θεό, ότι η δημιουργία είναι αιώνια και συνεχής, και ότι η ατομική ψυχή δεν είναι αθάνατη, παρά μόνο στον βαθμό που αποτελεί μέρος ενός παγκόσμιου πνεύματος. (el)
- Averroism refers to a school of medieval philosophy based on the application of the works of 12th-century Andalusian philosopher Averroes, (known in his time in Arabic as ابن رشد, ibn Rushd, 1126–1198) a commentator on Aristotle, in 13th-century Latin Christian scholasticism. Latin translations of Averroes' work became widely available at the universities which were springing up in Western Europe in the 13th century, and were received by scholasticists such as Siger of Brabant and Boetius of Dacia, who examined Christian doctrines through reasoning and intellectual analysis. (en)
- Als Averroismus bezeichnet man eine auf den arabischen Philosophen Averroes (Ibn Ruschd) zurückgehende Richtung in der europäischen Philosophie des Spätmittelalters und der Frühen Neuzeit. Sie erregte wegen der theologischen Konsequenzen der Auffassungen, die sie vertrat bzw. die ihr von gegnerischer Seite unterstellt wurden, großes Aufsehen. „Averroist“ ist nicht eine Selbstbezeichnung der Anhänger dieser Richtung, sondern ein von deren Gegnern in polemischer Absicht geprägter Begriff. Da Averroes und die Averroisten Aristoteliker waren, handelt es sich um eine Strömung innerhalb des Aristotelismus. (de)
- Averroísmo es el término aplicado a dos tendencias filosóficas de la escolástica desde finales del siglo XIII, la primera de las cuales estaba basada en las interpretaciones del aristotelismo por el filósofo cordobés Averroes (Ibn Rushd) y su intento de conciliarle con el Islam. Sus enseñanzas se difundieron por todos los reinos árabes especialmente en la península ibérica. Los filósofos cristianos a su vez aplicaban estas ideas a los escritos de Aristóteles para hacer lo propio con el cristianismo. (es)
- Averroismoa Ibn Rusd edo Averroesen filosofia-sistema da, XIII. mendearen amaieraz geroztik garatua. Hiru teoriatan oinarritzen da. 1.
* Gizakiak bi adimen ditu: bata egilea, bakarra, gizaki guztientzakoa eta hilezkorra dena, eta bestea pasiboa edo materiazkoa, nork berea duena dena eta gorputzarekin batera galtzen dena. 2.
* Materiaren betierekotasuna. 3.
* Egia bikoitza: filosofiarentzat egia dena teologiarentzat gezurra izan daiteke, eta alderantziz. (eu)
- Averroisme (bahasa Arab: رشدية, Rusydiyah) mengacu pada suatu mazhab dari filsafat abad pertengahan yang didasarkan pada penerapan karya-karya Ibnu Rusyd (bahasa Latin: Averroës), seorang filsuf Islam Andalusia yang adalah penting Muslim tentang Aristoteles, dalam skolastisisme Kristen Latin abad ke-13. Istilah Averrois ditelurkan oleh Thomas Aquinas dengan pengertian yang terbatas pada dan panpsikisme dalam buku De unitate intellectus contra Averroistas karyanya. Berdasarkan hal tersebut, Averroisme menjadi nyaris identik dengan ateisme dalam penggunaannya pada abad pertengahan akhir. (in)
- Averroïsme is een filosofische trend onder de scholastici van de 13e eeuw. Het is gebaseerd op Averroes' interpretaties van Aristoteles. De twee belangrijkste vertegenwoordigers van deze stroming zijn Siger van Brabant en Boëthius van Dacia. De belangrijkste stellingen van het Averroïsme waren: (nl)
- Аверрої́зм — філософське вчення середньовічного арабського мислителя Аверроеса та його послідовників. Аверроес продовжував матеріалістичну тенденцію філософії Аристотеля, утверджував вічність і нествореність матерії і руху, заперечував безсмертя душі та потойбічне життя. Прихильники аверроїзму переслідувалися мусульманським і католицьким духовенство. Авероїзм набув розповсюдження у Західній Європі завдяки зробленим ув арабській Іспанії перекладам латинською коментарів до Аристотеля Аверроеса і деяких інших арабських мислителів, а також праць самого Аверроеса. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)