| rdfs:comment
| - Afázie, afasie či fatická porucha (z řecké záporky „a-“ a slovesa „fémi“ – „mluvím“) je ztráta nebo porucha řeči, způsobená porušením řečových oblastí mozku. Vzniká jako následek úrazů hlavy, krvácení do mozku, nádorů, degenerativních či zánětlivých onemocnění nebo intoxikace. V Mezinárodní klasifikaci nemocí ICD-10 se označuje R47.0. Afázie jsou předmětem zájmu různých věd, zejména neurologie, foniatrie, neuropsychologie a neuropsychiatrie. V antické filosofii skepticismu afázie označovala stav mlčení, kdy se chtěl člověk zdržet hodnocení. (cs)
- Afazio (el la greka: αφασία, aphasia, senparola) estas perdo de la parolkapablo, sen paralizo de la langaj muskoloj.La vorto estis kreita en 1864 de . Afazio estas kaŭzita de lezo en la maldekstra cerboparto. Afaziologio okupiĝas pri diagnozo kaj kuracado de afazio. (eo)
- Afasia burmuinean gertatutako traumatismo edo shock baten ondorioz mintzaira edota hizkuntza idatzia galtzeari deritzogu. Normalean ez du adimena kaltetzen baina pertsonarentzat ondorio larriak ditu. (eu)
- Neamhord teanga mar thoradh ar dhamáiste don inchinn. Tugtar diosfáise uirthi freisin. Bíonn an chosúlacht intleachtach is fhisiciúil ar an othar gurbh fhéidir leis déileáil le teanga (mar shampla, ní bhíonn aon daille air, agus bíonn sé in ann a theanga is a liopaí a bhogadh) ach ní féidir leis na focail chuí a aimsiú, nó ní thuigeann a ndeirtear leis is deireann sé féin raiméis. (ga)
- L'afasia (dal greco antico ἀφασία, aphasía, «non parola») è la perdita della capacità di comporre e comprendere il linguaggio, dovuta a lesioni alle aree del cervello deputate alla sua elaborazione. Non rientrano nelle afasie quindi i disturbi del linguaggio causati da deficit sensoriali primari, da deficit intellettivi, da disturbi psichiatrici o da debolezza dell'apparato muscolo-scheletrico. (it)
- 실어증(aphasia, 失語症) 또는 언어상실증(言語喪失症)은 뇌의 특정 영역이 손상된 후 언어에 대한 이해나 표현이 안 되는 장애를 보이는 증세를 말한다. 언어를 담당하는 근육의 문제 또는 귀의 외상은 없으나 언어중추 상에 문제 또는 뇌의 손상으로 인해 일어난 언어장애로, 언어가 완성되는 5~6세 이후 발생하는 후천적 장애이다. 블라디미르 레닌은 사망하기 1년 전(1923년)에 이 병이 발병하였다. 이로 인해 언어를 이해하거나 관념을 언어로 표현하는 능력이 상실된 상태를 말한다. 장애의 유형에 따라 운동성 실어증, 감각성 실어증, 건만성 실어증, 기타 등으로 분류된다. (ko)
- 失語症（しつごしょう、aphasia）とは、高次脳機能障害の1種であり、主には脳出血、脳梗塞などの脳血管障害によって脳の言語機能の中枢（言語野）が損傷されることにより、獲得した言語機能（「聞く」「話す」といった音声に関わる機能、「読む」「書く」といった文字に関わる機能）が障害された状態である。 「聞く」「話す」「読む」「書く」全てのモダリティが障害される。よって、構音器官の麻痺などによる運動機能障害、先天的な構音器官の奇形などによる器質性障害など所謂構音障害とは異なる。また、声の出なくなる失声症などとも異なる。 病理学分野において、脳の特定部位の損傷が失語症の発生、その症候に強く関係することが分かっている。このことから、損傷すると失語症を起こすような部位を言語機能の中枢である言語野とみなすことができる。また、言語野は大脳半球の左右どちらかに偏在すること、統計的に利き手との相関性があることが知られている。総合的には90%以上の人で言語野は左大脳半球にあるとされる。これについては脳機能局在論に詳しい。 発症原因は脳血管障害による言語野の損傷が大多数を占めるが、被殻、視床など言語野以外の損傷によるもの、重度の脳炎、大脳の変性疾患（アルツハイマー病、ピック病など）など様々な原疾患が報告されている。 (ja)
- A afasia (do grego ἀφασία, a (não / ausência) + fasia (falar), "sem fala") é uma perturbação da formulação e compreensão da linguagem. Uma alteração da função da linguagem, depois de ter sido adquirida de maneira normal e não causada por dificuldade intelectual. Nem todas as afasias são não fluentes, ou seja, existem pacientes (por exemplo com afasia de Wernicke) que apresentam um discurso fluente, sem pausas nem alterações sintácticas mas com paragramatismo. (pt)
- Афа́зия или афази́я (от др.-греч. ἀ- — отрицательная частица и φάσις — проявление, высказывание) — это локальное отсутствие или расстройство уже сформировавшейся речи (в отличие от алалии) с нарушением восприятия речи при сохранении слуха. Возникает при органических поражениях речевых отделов коры (и «ближайшей подкорки» — по выражению А. Р. Лурии) головного мозга в результате перенесённых травм, опухолей, инсультов, воспалительных процессов и при некоторых психических заболеваниях. Афазия затрагивает различные формы речевой деятельности. (ru)
- Afasi är en störning av förmågan att tala eller att förstå språk. Störningen uppstår på grund av skador i hjärnans språkcentra. Expressiv afasi påverkar det egna talet, det går inte att hitta orden. Impressiv afasi gör det svårt att förstå vad andra säger. Överföringsafasi innebär en förlust av den motoriska kontrollen över talet. (sv)
- Afazja (gr. αφασία – niemota) – zaburzenie mowy powstałe w wyniku uszkodzenia mózgu. (pl)
- Афазі́я (грец. αφασια — оніміння, від α — без і φασις — висловлення) — розлад мовлення, який може виникнути внаслідок локального ураження кори головного мозку, що асоціюється з відповідною мовною діяльністю. Є симптомом деяких хвороб. Афазію найчастіше спричинює крововилив в кору головного мозку (інсульт), однак вона теж може розвинутись внаслідок травми головного мозку, а також пухлини, абсцесу тощо. (uk)
- فقدان القدرة على الكلام أو ما يعرف ب (الحبسة) وهو مصطلح يطلق على مجموعة من الاضطرابات اللغوية الناتجة عن تلف في الدماغ، ولتشخيص المرض يلاحظ الفرق في سلامة النطق لدى المريض من قبل الحادثة أو المرض ومن بعدها. الصعوبات التي يواجهها المريض تتراوح بين الصعوبة في إيجاد المفردات إلى، في بعض الأحيان، فقدان المريض النطق تماماً، وكذلك فقدان القراءة والكتابة، لكن هذا لا يؤثر على ذكاء الشخص المصاب. كما يؤثر هذا المرض على التواصل البصري مع الآخرين؛ حيث يعاني المصاب من ضعف في فهم حركات. Aphasia كلمة يونانية وتعني ضعف أو فقدان القدرة على الكلام. (ar)
- L'afàsia és una afectació en la capacitat de produir i/o comprendre el llenguatge, malgrat la persistència d'un grau suficient d'intel·ligència i la integritat de les vies motores o sensorials i dels òrgans de la fonació o de l'audició, a causa d'una lesió cerebral. El terme afàsia fou creat el 1864 pel metge francès Armand Trousseau (1801 - 1867) i procedeix del vocable grec ἀφασία: 'absència de paraula'. (ca)
- Aphasia is an inability to comprehend or formulate language because of damage to specific brain regions. The major causes are stroke and head trauma; prevalence is hard to determine but aphasia due to stroke is estimated to be 0.1–0.4% in the Global North. Aphasia can also be the result of brain tumors, brain infections, or neurodegenerative diseases (such as dementias). Neurodevelopmental forms of auditory processing disorder are differentiable from aphasia in that aphasia is by definition caused by acquired brain injury, but acquired epileptic aphasia has been viewed as a form of APD. (en)
- Ο ειδικός επιστημονικός όρος αφασία (στερητικό α- και -φέτος από το ρήμα φημί = λέγω) αναφέρεται σε κάθε μερική ή ολική απώλεια γλωσσικών ικανοτήτων σε ενήλικες και παιδιά και γενικότερη ανικανότητα λόγου. (el)
- Eine Aphasie (altgriechisch ἀφασία aphasía „Sprachlosigkeit“) ist eine erworbene Störung der Sprache aufgrund einer Läsion (Schädigung) in der dominanten, meist der linken, Großhirnhemisphäre („Großhirnhalbseite“) eines Menschen.Aphasien können als Resultat verschiedener Erkrankungen entstehen, wie beispielsweise Schlaganfall, Schädel-Hirn-Trauma, Gehirnblutung nach Venenthrombose, Tumoren, entzündlichen Erkrankungen, Intoxikation. Sie treten erst nach abgeschlossenem Spracherwerb auf und werden von Sprachentwicklungsstörungen unterschieden. (de)
- La afasia es el trastorno del lenguaje que se produce como consecuencia de una patología cerebral. Se trata de la pérdida de capacidad de producir o comprender el lenguaje, debido a lesiones en áreas cerebrales especializadas en estas funciones. Es entonces una pérdida adquirida en el lenguaje oral. Las principales causas son los accidentes cerebrovasculares y traumatismos craneoencefálicos. También puede ser resultado de tumores cerebrales, infecciones cerebrales o enfermedades neurodegenerativas, pero estas últimas son mucho menos frecuentes. El término afasia, que fue creado en 1864 por el médico francés Armand Trousseau (1801-1867), procede del vocablo griego ἀφασία, ‘imposibilidad de hablar’. La disfasia, por otro lado, es un trastorno específico en la adquisición del lenguaje. (es)
- Afasia adalah gangguan fungsi bicara pada seseorang akibat kelainan otak. Orang yang menderita afasia tidak mampu mengerti maupun menggunakan bahasa lisan. Penyakit afasia biasanya berkembang cepat sebagai akibat dari luka pada kepala atau stroke, tetapi juga dapat berkembang secara lambat karena tumor otak, infeksi, atau dementia. Evaluasi medis dari penyakit ini dapat dilaksanakan oleh ahli penyakit saraf hingga ahli patologi bahasa. (in)
- L'aphasie est un trouble du langage dont l'origine est une pathologie du système nerveux central. Le mot « aphasie » vient du grec a- (préfixe privatif) + « phasis » (parole) et signifie « sans parole ». Ce terme a été créé en 1864 par Armand Trousseau et était utilisé pour décrire une aphasie spécifique. Depuis lors, l'aphasie a pris un sens plus large et désigne différents troubles du langage ayant en commun d'affecter la compréhension et la production du langage parlé survenant en dehors de tout déficit sensoriel ou de dysfonctionnement de l'appareil phonatoire. (fr)
- Afasie is een taalstoornis (ICD-10: R47.0: dysfasie en afasie). De wetenschap die zich bezighoudt met het taal- en spraakgebrek ten gevolge van een hersenletsel heet afasiologie. Het woord afasie komt van het Grieks en is een combinatie van a (= niet) en phanai (= spreken). In veel gevallen waarin de term afasie gebruikt wordt zou dysfasie strikt genomen beter zijn; de fatische functie is immers nooit in haar geheel gestoord. Echter de term dysfasie wordt in de praktijk gebruikt voor een aangeboren stoornis in het verwerven van de mondelinge taal. (nl)
- 失語症（aphasia）是一種言語和語言障礙所綜合而成的症狀受損而引發的，目前美國境內大約一百萬人中，就有一位失語症的患者。最常見的病因是由中風（CVA）所引起的。若一個人的言語或語言在四個主要溝通的語言機制中，伴隨著語言習得腦區的損傷，或在短時間內有顯著的語言衰退現象（progressive aphasia），出現一個或多個語言機制的損傷，將被診斷為失語症患者。這四個溝通的語言機制分別為聽覺理解、言語表達、閱讀和寫作，以及功能性的溝通。 失語症患者，可能在說話、閱讀，或書寫上，有語言表達能力的障礙，但是智力並不會受到失語症的影響。失語症也會影響 ，如手語。與此相反的是，日常溝通使用的慣用語往往被保留下來； 譬如，在中，由于布罗卡区受损，患者失去了询问他人生日的语言能力，但依然可以唱生日歌。在失語症中最普遍的病症為，指運用字詞有困難的病狀。 西方語言「aphasia」一詞，源於古希臘語：a-(「無法」) + phásis (φάσις, 「說話」)。 (zh)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)