| dbo:abstract
|
- Maharajà (del sànscrit महाराज mahārāja, "gran rei", de mahānt, "gran" i rājan, "rei") és un títol nobiliari utilitzat pels prínceps sobirans de l'Índia, principalment pels hindús. En femení és maharaní, títol que s'utilitza tant per indicar l'esposa d'un maharajà com, en alguns estats, una dona que governa per dret propi. La vídua d'un maharajà rep el títol de rajmata. El terme maharaj indica separació d'oficines de nobles i religiosos, encara que en hindi el sufix a de maharajà sigui mut i fa que els dos títols siguin gairebé homòfons. Degut a la gran influència del sànscrit en el vocabulari de la majoria de llengües de l'Índia i Àsia, la paraula 'maharajà' s'utilitza en moltes llengües índies modernes, com l'hindi, l'oriya, el panjabi, el bengalí, el gujarati, etc. (ca)
- ماهاراجا أو مهراجا (باللغة السنسكرينية: महाराज) ومعناها «ماهات» أي العظيم و«راجا» أي الملك، فيكون معنى الكلمة الملك العظيم. استعملت هذه اللفظة بشكل أساسي للدلالة على ملوك الهندوس أو حكامهم في الهند. وقد ظهر هذا اللقب للوجود في القرن الأول قبل الميلاد في ، حيث أدى تأثرهم بحكام السكيثيين والفرس المغول في شمال غرب الهند إلى إطلاق لقب التبجيل (العظيم «راجا») على ملوكهم بدل الاكتفاء بـ (الملك). وكان الملك شاندرا غوبتا الأول الملك الثالث في فترة الغوبتا (استمرت بين عامي 320 م و540 م) قد سمى نفسه «ماهاراجا هيراجا» أي «ملك الملوك العظيم»، وهي الترجمة السنسكريتية للّقب الفارسي (شاهنشاه). (ar)
- Mahárádža (ze sanskrtských termínů mahá– velký a rádža – král) je titul užívaný v Indii od 19. století pro hinduistické panovníky, pod jejichž svrchovanost patří více než jeden rádža, vládce nad jedním teritoriem. V Evropě by tomuto titulu odpovídal velkovévoda či velekrál. Ženským protějškem mahárádži je . (cs)
- Ο Μαχαραγιάς (ή Μαχαρατζάς) αποτελεί ηγεμονικό τίτλο που σημαίνει «Μέγας Βασιλεύς». Είναι ινδική σύνθετη λέξη που προέρχεται από τη λέξη «μαχά» (= Μέγας) και τη λέξη «ραντζά» (= Ηγεμών, Βασιλεύς, Κυρίαρχος μη εξαρτώμενος από άλλον). Αρχικά τον τίτλο αυτόν έφεραν Ινδοί ηγεμόνες που είχαν υπό την εξουσία τους ή προστασία τους μικρότερες ηγεμονίες. Επί αγγλικής κατοχής των Ινδιών, η «Κυβέρνηση της Αυτοκρατορίας» απένεμε τον τίτλο του Μαχαραγιά σε πολλούς επιφανείς Ινδούς απλώς ως «τίτλο τιμής», παραχωρώντας ενίοτε στον τιμώμενο και το δικαίωμα (κληρονομικό) της διατήρησης του τίτλου και από τους απογόνους του. Η σύζυγος του Μαχαραγιά ονομάζεται Μαχαρανή. (el)
- Maharaĝo (el la hinda mahâ - granda, pluaj formoj râjadhirâja aŭ râjarâja, reĝo de reĝoj) estas hinduista titolo de regantoj, sub kies suvereneco apartenas pli ol unu , reganto super unu teritorio. En Eŭropo respondus al tiu ĉi titolo grandduko aŭ grandreĝo. (eo)
- Maharadscha ([mʌɦɑːˈrɑːʤʌ]; Sanskrit महाराज mahārāja „großer Herrscher/Fürst/König“; vgl. Raja) ist ein hinduistischer indischer Herrschertitel; die weibliche Form lautet Maharani. (de)
- Maharaja (sanskritoz: महाराज, Mahārāja, errege handia, femeninoa Maharani), Indiako antzinako erregeek hartzen zuten izena da. Maharaja batzuk 'inperio' deituriko estatuak gobernatu zituzten, tartean Sikh Inperioa gobernatu zuen Ranjit Singh edota Gupta Inperioko , baina 'tituluen inflazioari' esker laster maila baxuko rajá batzuk titulua aldarrikatu zuten. (eu)
- Mahārāja (/ˌmɑːhəˈrɑːdʒə/; also spelled Maharajah, Maharaj) is a Sanskrit title for a "great ruler", "great king" or "high king". A few ruled states informally called empires, including ruler raja Sri Gupta, founder of the ancient Indian Gupta Empire, and Chandragupta Maurya. 'Title inflation' soon led to most being rather mediocre or even petty in real power, which led to compound titles (among other efforts) being used in an attempt to distinguish some among their ranks. The female equivalent, Maharani (or Maharanee, Mahārājñī, Maharajin), denotes either the wife of a Maharaja (or Maharana etc.) or also, in states where it was customary, a woman ruling without a husband. The widow of a Maharaja is known as a Rajmata, "queen mother". Maharajakumar generally denotes a son of a Maharaja, but more specific titulatures are often used at each court, including Yuvaraja for the heir (the crown prince). The form "Maharaj" (without "-a") indicates a separation of noble and religious offices, although since in Hindi the suffix -a is silent, the two titles are near homophones. (en)
- Maharajá (del sánscrito māha «grande» y rājā «rey»), frecuentemente escrito en español como marajá, era un título real que significa «Gran Rey» usado por algunos monarcas de la India. Debido a la abundancia de jefes locales llamados «maharajás» en ocasiones el título se combinaba con otros más exclusivos. El título equivalente para una mujer es maharaní o . En algunos casos, podría entenderse como de mayor rango que el rajá, pero los términos suelen intercambiarse.[cita requerida] Es también equivalente al o zamindar.[cita requerida] Estrictamente, marajá significa ‘gran rey’ (rey entre reyes, o emperador), pero se utiliza indistintamente para reyezuelos, intendentes de comunas, sacerdotes brahmanes, mendigos sanniasis —cariñosamente, refiriéndose a su «poder» espiritual—.[cita requerida] (es)
- Maharaja adalah salah satu gelar yang dikenal di Indonesia, biasanya merujuk pada penguasa monarki yang tingkatannya setara dengan kaisar sekaligus berada di atas raja, meskipun pada keberjalanannya juga digunakan untuk kaum bangsawan dan pejabat tinggi. Gelar ini berasal dari bahasa Hindi dan Sanskerta kuno महाराज (maharaja). Dalam bahasa Hindi, akhiran 'a' tidak diucapkan, sehingga kata ini diucapkan sebagai "Maharaj". Istilah maharaja mulai digunakan di Nusantara seiring masuknya pengaruh agama Hindu. Pada awalnya, gelar ini digunakan untuk penguasa monarki di India yang memiliki wilayah sangat luas, walaupun pada perkembangannya gelar ini diklaim oleh penguasa negara-negara yang lebih kecil. Di kawasan Asia Tenggara, gelar ini tidak hanya digunakan pada penguasa monarki, tetapi juga oleh kaum bangsawan dan pejabat tinggi. (in)
- マハーラージャあるいはマハーラージャー（サンスクリット語: महाराज、Mahārāja、Maharajah）は、「偉大な王」、「高位の王」を意味するサンスクリット語の称号。 女性形はマハーラーニー（Mahārājñī、Maharanee）で、マハーラージャの妻、ないし、女性が君主となる習慣がある地域では自らがマハーラージャに相当する地位にある女性、を意味する。マハーラージャの未亡人はラージマータ（Rajmata：王太后に相当）と呼ばれる。 「マハーラージ (Maharaj)」という言葉は、高貴な職位、ないし、宗教上の職位を意味するが、ヒンディー語では接尾辞「a」が黙字となるため、このふたつの言葉はほぼ同じ発音になる。 日本語では「マハラジャ」とも音写され、特に派生的な用例ではこの表記が一般的であるが、学術書などでは長音を考慮して「マハーラージャ」と表記されることが多い。 (ja)
- 마하라자(산스크리트어: महाराजा)는 인도 문화권에서 대왕의 의미로 사용되는 군주 칭호이다. 인도 문화권에 속하는 여러 왕국에서 라자와 함께 국왕을 이르는 보편적인 칭호로 사용되었으며, 오늘날 태국에서는 마하라자의 태국어 표현인 마하랏(태국어: มหาราชา)을 군주 칭호로 사용하고 있다. (ko)
- Maragià (in sanscrito mahārāja pronunciato [mɐɦaːˈraːɟɐ], "grande re"), è l'antico titolo utilizzato per i sovrani indiani. L'equivalente femminile è Maharani (o Maharanee, Mahārājñī) ed era un titolo destinato sia alla moglie di un maharaja sia ad una donna al vertice dello Stato, laddove vi era questa possibilità. La vedova di un maharaja è conosciuta come Rajamata. (it)
- Maharadja (naar het Engels ook wel maharaja) is een Indiase heerserstitel. Het woord komt uit het Sanskriet waarmee grote heerser (maha is groot of verheven, radja is heer of vorst) wordt aangeduid. De maharadja's waren vroeger heersers over (vaak feodale) koninkrijken. De (belangrijkste) vrouw van een maharadja wordt maharani genoemd. Ten tijde van de Britse overheersing van India bestond ongeveer twee derde van het Indisch Subcontinent uit zogenaamde vorstenlanden, die geregeerd werden door een maharadja. Deze vorstenlanden hadden van de Britten een beperkte autonomie gekregen. Toen India in 1947 een onafhankelijke republiek werd, verloren de maharadja's hun macht. Enkele maharadja's hadden een hogere status dan hun collega's. Ze werden maharana genoemd. De belangrijkste onder hen, Maharana Pratap, resideerde in de stad Udaipur. Naar hem is de huidige luchthaven van Udaipur genoemd. (nl)
- Maharadża (sanskryt महाराज mahārādża „wielki król”) – historyczny tytuł królewski władców różnych regionów Indii, przede wszystkim z rodu Kuszanów, a później Guptów. W późniejszym okresie tytuł ten oznaczał wyłącznie księcia. Małżonka maharadży nosiła tytuł maharani. (pl)
- Marajá (feminino: marani) é um título dado a nobres da antiga civilização indiana, sendo um nível superior ao de rajá. (pt)
- Махара́джа или Магара́джа (также махарадж, санскр. महाराज, IAST: Mahārāja «великий царь», «великий раджа») — индийский князь; высший титул из доступных индусу, исторически соответствует титулу императора. В Пуранах и других индусских памятниках этот титул прилагается первично к правителю обширного индийского царства, охватывавшего во II веке нашей эры большую часть Индии, Малакку, Суматру и соседние острова. В вассальных государствах Индии его носили некоторые правители, принявшие его сами или получившие титул от британского правительства. Таковыми были магараджи Гвалинора, Индаура, Траванкора, Виджаянагара[уточнить] и другие. Его носили великие воины, которые прошли испытания и обряд посвящения. Употреблялся также как титул при почтительном обращении к брахманам. Супруга махараджи именуется махарани (буквально «великая царица»), использовалось также как почтительное обращение. (ru)
- Maharadja är sanskrit för "stor konung". I kontextuell betydelse är en maharadja en furste. Vissa maharadjor, till exempel i , kunde dock tidigare ses som kungar. Vid Indiens självständighet fanns drygt 600 furstestater, och i de fall fursten var hindu benämndes han "maharadja". (sv)
- 摩訶羅闍（梵語：महाराज，羅馬化：Mahā-Rāja，英語：Maharaja），又譯瑪哈拉賈或穆落茶，是一个梵语头衔，意为“伟大的统治者”、“伟大的君主”或者“”，同时也是包括兰季德·辛格、以及英屬印度時期諸土邦王公在内的帝王头衔。該詞由兩個梵文詞匯構成，「摩訶」是「大」，「羅闍」是一個的君主頭銜。中文有時候將其意譯為大君。 与“瑪哈拉賈”对应的女性头衔“摩訶拉尼”（Maharani，也写作Maharanee、Mahārājñī）等，表明该人要么是摩訶拉者的妻子（），要么是一位女性统治者（女大君）。為摩訶拉者守寡的正妻则被称为拉者瑪塔（Rajmata），意為太后。 瑪哈拉賈·庫瑪（Maharaj(a) Kumar）指瑪哈拉賈之子，瑪哈拉賈·庫瑪麗（Maharaj Kumari）指大君之女。 (zh)
- Магара́джа (санскр. Mahārāja «великий раджа») - титул монарха в Індії. Титул Магараджа (Махараджа) має наступні значення: 1.
* Індійський князь; вищий титул з доступних індусові. У Пуранах та інших індуських пам'ятниках цей титул додається первинно до правителя великого індійського царства, що охоплював у II ст.н. е. більшу частину Індії, Малакку, Суматру і сусідні острови. У васальних державах Індії його носили деякі правителі, які взяли його самі або отримали титул від британського уряду. Такі були магараджі Гвалора, Індорі, Траванкор, Візьянаграма та інші. 2.
* Почесний титул верховного жерця в індуській вішнуїтській секті Валлабхачарья або Гокуластха, заснованої у XVI ст. брахманом Валлабга Ачар'я. Ватажки цієї секти вважаються прямими нащадками її засновника, віруючі повинні віддавати їм тіло, душу і маєток. Жінки, що належать до секти, вважають за вище блаженство, якщо магараджі виділяють їх для служіння своїм примхам. 3.
* Різновид шахів (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Maharajà (del sànscrit महाराज mahārāja, "gran rei", de mahānt, "gran" i rājan, "rei") és un títol nobiliari utilitzat pels prínceps sobirans de l'Índia, principalment pels hindús. En femení és maharaní, títol que s'utilitza tant per indicar l'esposa d'un maharajà com, en alguns estats, una dona que governa per dret propi. La vídua d'un maharajà rep el títol de rajmata. El terme maharaj indica separació d'oficines de nobles i religiosos, encara que en hindi el sufix a de maharajà sigui mut i fa que els dos títols siguin gairebé homòfons. Degut a la gran influència del sànscrit en el vocabulari de la majoria de llengües de l'Índia i Àsia, la paraula 'maharajà' s'utilitza en moltes llengües índies modernes, com l'hindi, l'oriya, el panjabi, el bengalí, el gujarati, etc. (ca)
- ماهاراجا أو مهراجا (باللغة السنسكرينية: महाराज) ومعناها «ماهات» أي العظيم و«راجا» أي الملك، فيكون معنى الكلمة الملك العظيم. استعملت هذه اللفظة بشكل أساسي للدلالة على ملوك الهندوس أو حكامهم في الهند. وقد ظهر هذا اللقب للوجود في القرن الأول قبل الميلاد في ، حيث أدى تأثرهم بحكام السكيثيين والفرس المغول في شمال غرب الهند إلى إطلاق لقب التبجيل (العظيم «راجا») على ملوكهم بدل الاكتفاء بـ (الملك). وكان الملك شاندرا غوبتا الأول الملك الثالث في فترة الغوبتا (استمرت بين عامي 320 م و540 م) قد سمى نفسه «ماهاراجا هيراجا» أي «ملك الملوك العظيم»، وهي الترجمة السنسكريتية للّقب الفارسي (شاهنشاه). (ar)
- Mahárádža (ze sanskrtských termínů mahá– velký a rádža – král) je titul užívaný v Indii od 19. století pro hinduistické panovníky, pod jejichž svrchovanost patří více než jeden rádža, vládce nad jedním teritoriem. V Evropě by tomuto titulu odpovídal velkovévoda či velekrál. Ženským protějškem mahárádži je . (cs)
- Maharaĝo (el la hinda mahâ - granda, pluaj formoj râjadhirâja aŭ râjarâja, reĝo de reĝoj) estas hinduista titolo de regantoj, sub kies suvereneco apartenas pli ol unu , reganto super unu teritorio. En Eŭropo respondus al tiu ĉi titolo grandduko aŭ grandreĝo. (eo)
- Maharadscha ([mʌɦɑːˈrɑːʤʌ]; Sanskrit महाराज mahārāja „großer Herrscher/Fürst/König“; vgl. Raja) ist ein hinduistischer indischer Herrschertitel; die weibliche Form lautet Maharani. (de)
- Maharaja (sanskritoz: महाराज, Mahārāja, errege handia, femeninoa Maharani), Indiako antzinako erregeek hartzen zuten izena da. Maharaja batzuk 'inperio' deituriko estatuak gobernatu zituzten, tartean Sikh Inperioa gobernatu zuen Ranjit Singh edota Gupta Inperioko , baina 'tituluen inflazioari' esker laster maila baxuko rajá batzuk titulua aldarrikatu zuten. (eu)
- マハーラージャあるいはマハーラージャー（サンスクリット語: महाराज、Mahārāja、Maharajah）は、「偉大な王」、「高位の王」を意味するサンスクリット語の称号。 女性形はマハーラーニー（Mahārājñī、Maharanee）で、マハーラージャの妻、ないし、女性が君主となる習慣がある地域では自らがマハーラージャに相当する地位にある女性、を意味する。マハーラージャの未亡人はラージマータ（Rajmata：王太后に相当）と呼ばれる。 「マハーラージ (Maharaj)」という言葉は、高貴な職位、ないし、宗教上の職位を意味するが、ヒンディー語では接尾辞「a」が黙字となるため、このふたつの言葉はほぼ同じ発音になる。 日本語では「マハラジャ」とも音写され、特に派生的な用例ではこの表記が一般的であるが、学術書などでは長音を考慮して「マハーラージャ」と表記されることが多い。 (ja)
- 마하라자(산스크리트어: महाराजा)는 인도 문화권에서 대왕의 의미로 사용되는 군주 칭호이다. 인도 문화권에 속하는 여러 왕국에서 라자와 함께 국왕을 이르는 보편적인 칭호로 사용되었으며, 오늘날 태국에서는 마하라자의 태국어 표현인 마하랏(태국어: มหาราชา)을 군주 칭호로 사용하고 있다. (ko)
- Maragià (in sanscrito mahārāja pronunciato [mɐɦaːˈraːɟɐ], "grande re"), è l'antico titolo utilizzato per i sovrani indiani. L'equivalente femminile è Maharani (o Maharanee, Mahārājñī) ed era un titolo destinato sia alla moglie di un maharaja sia ad una donna al vertice dello Stato, laddove vi era questa possibilità. La vedova di un maharaja è conosciuta come Rajamata. (it)
- Maharadża (sanskryt महाराज mahārādża „wielki król”) – historyczny tytuł królewski władców różnych regionów Indii, przede wszystkim z rodu Kuszanów, a później Guptów. W późniejszym okresie tytuł ten oznaczał wyłącznie księcia. Małżonka maharadży nosiła tytuł maharani. (pl)
- Marajá (feminino: marani) é um título dado a nobres da antiga civilização indiana, sendo um nível superior ao de rajá. (pt)
- Maharadja är sanskrit för "stor konung". I kontextuell betydelse är en maharadja en furste. Vissa maharadjor, till exempel i , kunde dock tidigare ses som kungar. Vid Indiens självständighet fanns drygt 600 furstestater, och i de fall fursten var hindu benämndes han "maharadja". (sv)
- 摩訶羅闍（梵語：महाराज，羅馬化：Mahā-Rāja，英語：Maharaja），又譯瑪哈拉賈或穆落茶，是一个梵语头衔，意为“伟大的统治者”、“伟大的君主”或者“”，同时也是包括兰季德·辛格、以及英屬印度時期諸土邦王公在内的帝王头衔。該詞由兩個梵文詞匯構成，「摩訶」是「大」，「羅闍」是一個的君主頭銜。中文有時候將其意譯為大君。 与“瑪哈拉賈”对应的女性头衔“摩訶拉尼”（Maharani，也写作Maharanee、Mahārājñī）等，表明该人要么是摩訶拉者的妻子（），要么是一位女性统治者（女大君）。為摩訶拉者守寡的正妻则被称为拉者瑪塔（Rajmata），意為太后。 瑪哈拉賈·庫瑪（Maharaj(a) Kumar）指瑪哈拉賈之子，瑪哈拉賈·庫瑪麗（Maharaj Kumari）指大君之女。 (zh)
- Ο Μαχαραγιάς (ή Μαχαρατζάς) αποτελεί ηγεμονικό τίτλο που σημαίνει «Μέγας Βασιλεύς». Είναι ινδική σύνθετη λέξη που προέρχεται από τη λέξη «μαχά» (= Μέγας) και τη λέξη «ραντζά» (= Ηγεμών, Βασιλεύς, Κυρίαρχος μη εξαρτώμενος από άλλον). Η σύζυγος του Μαχαραγιά ονομάζεται Μαχαρανή. (el)
- Maharajá (del sánscrito māha «grande» y rājā «rey»), frecuentemente escrito en español como marajá, era un título real que significa «Gran Rey» usado por algunos monarcas de la India. Debido a la abundancia de jefes locales llamados «maharajás» en ocasiones el título se combinaba con otros más exclusivos. El título equivalente para una mujer es maharaní o . (es)
- Mahārāja (/ˌmɑːhəˈrɑːdʒə/; also spelled Maharajah, Maharaj) is a Sanskrit title for a "great ruler", "great king" or "high king". A few ruled states informally called empires, including ruler raja Sri Gupta, founder of the ancient Indian Gupta Empire, and Chandragupta Maurya. 'Title inflation' soon led to most being rather mediocre or even petty in real power, which led to compound titles (among other efforts) being used in an attempt to distinguish some among their ranks. (en)
- Maharaja adalah salah satu gelar yang dikenal di Indonesia, biasanya merujuk pada penguasa monarki yang tingkatannya setara dengan kaisar sekaligus berada di atas raja, meskipun pada keberjalanannya juga digunakan untuk kaum bangsawan dan pejabat tinggi. Gelar ini berasal dari bahasa Hindi dan Sanskerta kuno महाराज (maharaja). Dalam bahasa Hindi, akhiran 'a' tidak diucapkan, sehingga kata ini diucapkan sebagai "Maharaj". Istilah maharaja mulai digunakan di Nusantara seiring masuknya pengaruh agama Hindu. (in)
- Maharadja (naar het Engels ook wel maharaja) is een Indiase heerserstitel. Het woord komt uit het Sanskriet waarmee grote heerser (maha is groot of verheven, radja is heer of vorst) wordt aangeduid. De maharadja's waren vroeger heersers over (vaak feodale) koninkrijken. De (belangrijkste) vrouw van een maharadja wordt maharani genoemd. Enkele maharadja's hadden een hogere status dan hun collega's. Ze werden maharana genoemd. De belangrijkste onder hen, Maharana Pratap, resideerde in de stad Udaipur. Naar hem is de huidige luchthaven van Udaipur genoemd. (nl)
- Махара́джа или Магара́джа (также махарадж, санскр. महाराज, IAST: Mahārāja «великий царь», «великий раджа») — индийский князь; высший титул из доступных индусу, исторически соответствует титулу императора. В Пуранах и других индусских памятниках этот титул прилагается первично к правителю обширного индийского царства, охватывавшего во II веке нашей эры большую часть Индии, Малакку, Суматру и соседние острова. В вассальных государствах Индии его носили некоторые правители, принявшие его сами или получившие титул от британского правительства. Таковыми были магараджи Гвалинора, Индаура, Траванкора, Виджаянагара[уточнить] и другие. Его носили великие воины, которые прошли испытания и обряд посвящения. (ru)
- Магара́джа (санскр. Mahārāja «великий раджа») - титул монарха в Індії. Титул Магараджа (Махараджа) має наступні значення: 1.
* Індійський князь; вищий титул з доступних індусові. У Пуранах та інших індуських пам'ятниках цей титул додається первинно до правителя великого індійського царства, що охоплював у II ст.н. е. більшу частину Індії, Малакку, Суматру і сусідні острови. У васальних державах Індії його носили деякі правителі, які взяли його самі або отримали титул від британського уряду. Такі були магараджі Гвалора, Індорі, Траванкор, Візьянаграма та інші. 2.
* Почесний титул верховного жерця в індуській вішнуїтській секті Валлабхачарья або Гокуластха, заснованої у XVI ст. брахманом Валлабга Ачар'я. Ватажки цієї секти вважаються прямими нащадками її засновника, віруючі повинні відда (uk)
|
.png){kind=link}
.jpg){kind=link}
.png){kind=link}
.jpg){kind=link}
