| dbo:abstract
|
- الأهلية عبارة عن صلاحية لوجوب الحقوق المشروعة له أو عليه. إن الأهلية (أو الكفاءة) تمثل جزءًا من القدرة على القيام بنوع معين من العمل على مستوى محدد، والتي يمكن اعتبارها «موهبة» أيضًا. وقد تكون الكفاءات بدنية أو عقلية. ولا يمكن اعتبار الأهلية معرفة أو فهم أو قدرات تم تعلمها أو اكتسابها (مهارات) أو توجه. وتتعارض الطبيعة الفطرية للأهلية مع التحصيل، والذي يمثل المعرفة أو القدرة المكتسبة. (ar)
- En psicologia, l'aptitud (del llatí aptius = capaç per), és qualsevol característica psicològica que permet pronosticar diferències interindividuals en situacions futures d'aprenentatge. Caràcter o conjunt de condicions que fan a una persona especialment idònia per a una funció determinada. Mentre que en el llenguatge comú l'aptitud només es refereix a la capacitat d'una persona per realitzar adequadament una tasca, en psicologia engloba tant capacitats cognitives i processos com a característiques emocionals i de personalitat. Cal destacar també que l'aptitud està estretament relacionada amb la intel·ligència (vegeu: Intel·ligències múltiples) i amb les habilitats tant com adquirides fruit d'un procés d'aprenentatge. (ca)
- Talent je rozvinutá úroveň schopností. Jde o schopnost zvládat určitou činnost lépe než průměrně disponovaní lidé. Různí lidé mají talent v odlišných oblastech. Lze proto rozlišovat , , – mimořádnou – např. pro neurochirurgii či pro hodinářství, výtvarný talent např. pro sochařství či malířství, , talent pro – tedy či , dále pro balet či mimořádné sportovní výkony např. ve fotbalu či atletice. (cs)
- Η δυνατότητα (ability), όταν αφορά σε πρόσωπα, αποτελεί έμφυτο χαρακτηριστικό ή φυσική κλίση (ταλέντο) του ατόμου, για την εκτέλεση κάποιας εργασίας/έργου. Διακρίνονται σε φυσικές και σε νοητικές. Παραδείγματα φυσικών δυνατοτήτων είναι φυσική κατάσταση/αντοχή, η όραση, η ακοή, η δυνατότητα εκτέλεσης συγκεκριμένων χειρωνακτικών και σωματικών έργων, κτλ. Παραδείγματα νοητικών δυνατοτήτων είναι η αντίληψη, η ευφυία, η συνεργασία, η αυτοπεποίθηση, η αυτοεκτίμηση, ο αυτοέλεγχος, η ευελιξία, η προσαρμοστικότητα, η επιμονή, ο ζήλος, η δυνατότητα δημιουργίας κινήτρων (αυτοπροώθηση), η δυνατότητα επίτευξης στόχων, επίλυσης προβλημάτων, αναλυτική/ερευνητική σκέψη, κτλ. Οι δυνατότητες του ατόμου αποτελούν βασικά προαπαιτούμενα πάνω στα οποία μπορούν με την κατάλληλη εκπαίδευση να δομηθούν περαιτέρω γνώσεις, δεξιότητες και ικανότητες. Οι δυνατότητες του ατόμου αποτελούν μετρήσιμο μέγεθος με τη χρήση εξειδικευμένων εργομετρικών και ψυχομετρικών τεστ ελέγχου (εφαρμόζονται σε χώρες όπως ΗΠΑ και Μ. Βρετανία). Η δυνατότητα (capability) αναφέρεται επίσης σε ότι χρειάζεται στην πράξη (τρόπος ενέργειας ή/και μέσα) για την επίτευξη συγκεκριμένου αποτελέσματος που συμβάλλει στην εκπλήρωση της αποστολής και της στρατηγικής ενός οργανισμού, εταιρείας ή επιχείρησης. (el)
- An aptitude is a component of a competence to do a certain kind of work at a certain level. Outstanding aptitude can be considered "talent". Aptitude is inborn potential to perform certain kinds of activities, whether physical or mental, and whether developed or undeveloped. Aptitude is often contrasted with skills and abilities, which are developed through learning. The mass term ability refers to components of competence acquired through a combination of both aptitude and skills. According to Gladwell (2008) and Colvin (2008), it is often difficult to set apart the influence of talent from the influence of hard training in the case of outstanding performances. Howe, Davidson, and Sloboda argue that talents are acquired rather than innate. Talented individuals generally show high levels of competence immediately in only a narrow range of activities, often comprising only a single direction or genre. (en)
- Kapablo laŭ PIV estas la povo ion fari, havanta la ecojn aŭ plenumanta la kondiĉojn necesajn por fari ion, kaj la havo de pluraj valoraj specifaj lertoj kaj kompetentecoj por specifa taskaro. Ne nur individuoj havas kapablojn, sed same oni atribuas kapablojn al homaj grupoj aŭ socioj. (eo)
- En psicología y ciencias afines, se denomina aptitud (del latín: aptus) a las condiciones que hacen a una persona especialmente idónea para llevar a cabo una tarea. En el ámbito vulgar, aptitud, destreza, habilidad y competencia se utilizan indistintamente, puesto que son términos relacionados, pero no son lo mismo. Todos ellos hacen referencia a la capacidad de una persona de realizar una tarea, pero tienen diferentes significados específicos. «Habilidad» es la capacidad de ejecutar una acción o tarea de forma correcta mientras que se habla de «destreza» si se consigue realizarla con éxito. En cambio, «competencia» es cuando se desarrolla una habilidad para resolver una actividad compleja. El conjunto de todas las habilidades, destrezas y competencias conforman la inteligencia humana. (es)
- Les aptitudes sont les prédispositions d'une personne pour accomplir une tâche donnée. C'est une notion qui se distingue de celle des compétences qui s'acquièrent davantage avec l'expérience. Les aptitudes s'opposent aux attitudes dans le sens où les premières mettent l'accent sur la performance tandis que les deuxièmes relèvent davantage la personnalité d'une personne en lien avec ses valeurs et ses intérêts. Les aptitudes d'une personne sont à comprendre avec[Quoi ?] les notions controversées d'intelligence et d'intelligence émotionnelle. Le modèle de Carroll, parfois appelé modèle de Cattell, Horn et Carroll (CHC), fait figure de référence dans le domaine des aptitudes. Il concorde en effet avec un très grand nombre de données récoltées sur près d’un demi-siècle, et ce dans plusieurs pays. Il existe de nombreux tests qui évaluent les aptitudes. Elle[Qui ?] est aussi parfois utilisé comme terme pour définir une action effectuée sans préparation. (fr)
- L'attitudine (dal latino medievale aptitudo -ĭnis, da aptus "adatto") indica un'inclinazione o predisposizione o capacità potenziale di svolgere una determinata attività che si realizza in atto come tale solo se trova condizioni esterne (contestuali, cioè d'ambiente) e interne (motivazionali) che ne permettano l'estrinsecarsi. (it)
- Спосо́бности — это свойства личности, являющиеся условиями успешного осуществления определённого рода деятельности. Способности развиваются из задатков в процессе деятельности (в частности, учебной). Способности не сводятся к имеющимся у индивида знаниям, умениям, навыкам. Они обнаруживаются в быстроте, глубине и прочности овладения способами и приёмами некоторой деятельности и являются внутренними психическими регуляторами, обусловливающими возможность их приобретения. По Шадрикову В.Д. способности есть свойства функциональных систем, реализующих отдельные психические функции, имеющие индивидуальную меру выраженности и проявляющиеся в успешности и качественном своеобразии освоения и реализации деятельности. Способности, вместе с задатками и ресурсами входят в одну область психики, человека, связанную и направленную на обеспечение всякого рода деятельности, жизнедеятельности вообще, включая жизнестойкость. (ru)
- Здібності — це здатність чи компетентність людини виконувати певний вид роботи на певному якісному рівні. Видатні здібності можна вважати «талантом». Здібності не зводяться до знань, умінь і навичок, що є у людини, але вони забезпечують їх швидке надбання, фіксацію й ефективне практичне використання. Задатки — це потенційні можливості, що виявляються в діяльності, яка не може існувати без них. Кожна здібність становить складну синтетичну якість людини, в якій поєднуються окремі психічні властивості: чутливість, , особливості пам'яті, уяви, мислення і т. д. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- الأهلية عبارة عن صلاحية لوجوب الحقوق المشروعة له أو عليه. إن الأهلية (أو الكفاءة) تمثل جزءًا من القدرة على القيام بنوع معين من العمل على مستوى محدد، والتي يمكن اعتبارها «موهبة» أيضًا. وقد تكون الكفاءات بدنية أو عقلية. ولا يمكن اعتبار الأهلية معرفة أو فهم أو قدرات تم تعلمها أو اكتسابها (مهارات) أو توجه. وتتعارض الطبيعة الفطرية للأهلية مع التحصيل، والذي يمثل المعرفة أو القدرة المكتسبة. (ar)
- Talent je rozvinutá úroveň schopností. Jde o schopnost zvládat určitou činnost lépe než průměrně disponovaní lidé. Různí lidé mají talent v odlišných oblastech. Lze proto rozlišovat , , – mimořádnou – např. pro neurochirurgii či pro hodinářství, výtvarný talent např. pro sochařství či malířství, , talent pro – tedy či , dále pro balet či mimořádné sportovní výkony např. ve fotbalu či atletice. (cs)
- Kapablo laŭ PIV estas la povo ion fari, havanta la ecojn aŭ plenumanta la kondiĉojn necesajn por fari ion, kaj la havo de pluraj valoraj specifaj lertoj kaj kompetentecoj por specifa taskaro. Ne nur individuoj havas kapablojn, sed same oni atribuas kapablojn al homaj grupoj aŭ socioj. (eo)
- L'attitudine (dal latino medievale aptitudo -ĭnis, da aptus "adatto") indica un'inclinazione o predisposizione o capacità potenziale di svolgere una determinata attività che si realizza in atto come tale solo se trova condizioni esterne (contestuali, cioè d'ambiente) e interne (motivazionali) che ne permettano l'estrinsecarsi. (it)
- Здібності — це здатність чи компетентність людини виконувати певний вид роботи на певному якісному рівні. Видатні здібності можна вважати «талантом». Здібності не зводяться до знань, умінь і навичок, що є у людини, але вони забезпечують їх швидке надбання, фіксацію й ефективне практичне використання. Задатки — це потенційні можливості, що виявляються в діяльності, яка не може існувати без них. Кожна здібність становить складну синтетичну якість людини, в якій поєднуються окремі психічні властивості: чутливість, , особливості пам'яті, уяви, мислення і т. д. (uk)
- En psicologia, l'aptitud (del llatí aptius = capaç per), és qualsevol característica psicològica que permet pronosticar diferències interindividuals en situacions futures d'aprenentatge. Caràcter o conjunt de condicions que fan a una persona especialment idònia per a una funció determinada. (ca)
- An aptitude is a component of a competence to do a certain kind of work at a certain level. Outstanding aptitude can be considered "talent". Aptitude is inborn potential to perform certain kinds of activities, whether physical or mental, and whether developed or undeveloped. Aptitude is often contrasted with skills and abilities, which are developed through learning. The mass term ability refers to components of competence acquired through a combination of both aptitude and skills. (en)
- Η δυνατότητα (ability), όταν αφορά σε πρόσωπα, αποτελεί έμφυτο χαρακτηριστικό ή φυσική κλίση (ταλέντο) του ατόμου, για την εκτέλεση κάποιας εργασίας/έργου. Διακρίνονται σε φυσικές και σε νοητικές. Παραδείγματα φυσικών δυνατοτήτων είναι φυσική κατάσταση/αντοχή, η όραση, η ακοή, η δυνατότητα εκτέλεσης συγκεκριμένων χειρωνακτικών και σωματικών έργων, κτλ. Παραδείγματα νοητικών δυνατοτήτων είναι η αντίληψη, η ευφυία, η συνεργασία, η αυτοπεποίθηση, η αυτοεκτίμηση, ο αυτοέλεγχος, η ευελιξία, η προσαρμοστικότητα, η επιμονή, ο ζήλος, η δυνατότητα δημιουργίας κινήτρων (αυτοπροώθηση), η δυνατότητα επίτευξης στόχων, επίλυσης προβλημάτων, αναλυτική/ερευνητική σκέψη, κτλ. Οι δυνατότητες του ατόμου αποτελούν βασικά προαπαιτούμενα πάνω στα οποία μπορούν με την κατάλληλη εκπαίδευση να δομηθούν περαιτέρω γ (el)
- En psicología y ciencias afines, se denomina aptitud (del latín: aptus) a las condiciones que hacen a una persona especialmente idónea para llevar a cabo una tarea. En el ámbito vulgar, aptitud, destreza, habilidad y competencia se utilizan indistintamente, puesto que son términos relacionados, pero no son lo mismo. Todos ellos hacen referencia a la capacidad de una persona de realizar una tarea, pero tienen diferentes significados específicos. El conjunto de todas las habilidades, destrezas y competencias conforman la inteligencia humana. (es)
- Les aptitudes sont les prédispositions d'une personne pour accomplir une tâche donnée. C'est une notion qui se distingue de celle des compétences qui s'acquièrent davantage avec l'expérience. Les aptitudes s'opposent aux attitudes dans le sens où les premières mettent l'accent sur la performance tandis que les deuxièmes relèvent davantage la personnalité d'une personne en lien avec ses valeurs et ses intérêts. Les aptitudes d'une personne sont à comprendre avec[Quoi ?] les notions controversées d'intelligence et d'intelligence émotionnelle. (fr)
- Спосо́бности — это свойства личности, являющиеся условиями успешного осуществления определённого рода деятельности. Способности развиваются из задатков в процессе деятельности (в частности, учебной). Способности не сводятся к имеющимся у индивида знаниям, умениям, навыкам. Они обнаруживаются в быстроте, глубине и прочности овладения способами и приёмами некоторой деятельности и являются внутренними психическими регуляторами, обусловливающими возможность их приобретения. (ru)
|
